Тема 13. Податковий менеджмент

1.1. Сутність податкового менеджменту

На сучасному етапі розвитку економіки задовольнити основні потреби суспільства неможливо без науково обґрунтованої системи вилучення до бюджету створеної суб’єктами господарювання доданої вартості у вигляді податків. В цьому зацікавлені як сама держава, платники податків, прості громадяни.

Для підтримки стабільного розвитку економіки України необхідна ефективна система оподаткування, націлена, з однієї сторони, на покриття державних видатків, а з іншої – на стимулювання ділової активності суб’єктів господарювання.

Управління оподаткуванням є частиною загальної теорії і практики управління економікою. Вона базується на фундаментальному пізнанні політичних, економічних, юридичних та інших наук, збагачених сучасною практикою. Це сукупність методів, прийомів і засобів інформаційного забезпечення, за допомогою яких органи влади й управління надають функціонуванню податкового механізму заданий законом напрям і координують податкові дії у разі суттєвих змін в економіці та політиці. Недоліки менеджменту справляння податків призводять до зменшення обсягу їх бюджетних надходжень, зростання податкових злочинів, порушень балансу бюджетних відносин між регіонами та центром, соціальної нестабільності.

Саме для реалізації ефективної податкової політики і покликаний податковий менеджмент. До його головних завдань відносять:

1) забезпечення мобілізації грошових надходжень для виконання дохідної частини бюджету;

2) планування обсягів податкових надходжень на прогнозний період;

3) аналіз ефективності чинної системи оподаткування;

4) розроблення та впровадження новітніх концепцій оподаткування;

5) оперативний та аналітичний контроль за нарахуванням та стягненням податкових платежів та ін.

В структурі податкового менеджменту можна виділити три рівні:

 на макрорівні (держава) – державний податковий менеджмент;

 на мікрорівні (підприємство, організація) – корпоративний менеджмент;

 на субмікрорівні (конкретна фізична особа) – персональний менеджмент.

Головною метою державного податкового менеджменту, як складової загальної системи фінансового моніторингу, є формування ефективної податкової політики і забезпечення збалансованого перерозподілу національного доходу в інтересах держави, платників податків для стимулювання соціально-економічного розвитку. Ефективність податкового менеджменту залежить від рівня його відповідності можливостям економіки та інтересам громадянського суспільства.

Отже, податковий менеджмент, це  сукупність прийомів і методів організації податкових відносин, що забезпечують мобілізацію податкових платежів до бюджету, державних цільових фондів, та сприяють оптимізації виробничої діяльності суб’єктів підприємництва в умовах ринкової конкуренції.

Кожна система управління, у т. ч. і податковий менеджмент, включає дві взаємопов’язані складові – суб’єкт і об’єкт управління. На якості управління позначаються як знання об’єкта, так і його суб’єкта.

Суб’єктом податкового менеджменту є держава в особі її уповноважених органів з адміністрування податків та зборів.

Об’єктом управління у широкому розумінні визнається економічна категорія на яку спрямовується вплив суб’єкта управління. Якщо метою загального державного управління визнати забезпечення суспільного розвитку, то об’єктами такого управління виступають виключно економічні відносини, вдосконалення яких сприятиме оптимізації даного процесу. В податковому менеджменті такими відносинами є податкові відносини, які виникають в ході адміністрування податкових платежів. Отже, об’єктом податкового менеджменту є сукупність економічних відносин, які виникають в податковій практиці з приводу організації, прогнозування, аналізу, регулювання і контролю за стягненням податків і зборів.

Згідно з основними положеннями теорії управління будь-який об’єкт, явище чи процес необхідно розглядати як систему, що складається з сукупності взаємопов’язаних в одне ціле елементів. Ефективне управління системою оподаткування неможливе без використання певного набору економічного інструментарію, конкретизація якого забезпечує реалізацію головної мети та призначення податкового менеджменту. До числа таких елементів відносять:

 оперативна робота (забезпечує прийом від платників податків податкової звітності, занесення її показників в інформаційну базу даних, оброблення, аналіз та визначення дієвих заходів контрольної роботи);

 інформаційно-аналітичне забезпечення (повнота, своєчасність і достовірність вихідних даних забезпечує прийняття оперативних і ефективних управлінських рішень для виконання органами ДПС покладених на них функцій та завдань. Розкриває закономірності та тенденції розвитку економічних процесів, визначає фактори позитивного чи негативного впливу на показники ефективності функціонування податкової системи. Податковий аналіз виявляє приховані резерви податкових надходжень, оцінює продуктивність адміністративної роботи органів ДПС, визначає напрями поліпшення діяльності інших органів державного управління);

 прогнозування (дає можливість визначити ймовірність виникнення тих чи інших непередбачуваних подій, оцінити ризик настання негативних фінансових і податкових ситуацій, дослідити розбіжності між цілями платників податків і фіскальними цілями держави і звести до мінімуму фінансові витрати. Знаходиться в синергетичному зв’язку з тактикою і стратегію податкового регулювання і контролю, оскільки одночасно з визначенням фіскальних потреб держави даний елемент конкретизує форми та методи адміністративної практики податкових органів);

 інспектування (як обов’язковий елемент будь-якої галузі державного управління, виступає гарантією додержання податкової дисципліни всіма учасниками податкових відносин. Сприяє задоволенню публічних майнових інтересів і є важливим чинником соціально-економічної стабільності держави, її фінансової безпеки);

 упорядкування (система економічних і організаційних заходів оперативного втручання в хід податкової роботи, що забезпечує досягнення збалансованості впливу фіскальної та регулюючої функції податків, що досягається шляхом регулювання економічної кон’юнктури, секторної, галузевої та регіональної структури економіки, інвестиційної та зовнішньоекономічної активності платників та ін.);

 координація діяльності (забезпечує діяльність органів ДПС в органічному поєднанні завдань з іншими органами державного управління, сприяє оптимізації організаційної структури органів ДПС та концентрації матеріальних та нематеріальних ресурсів на відповідальних напрямах соціально-економічного розвитку);

 адаптаційне забезпечення (запровадження спеціальних режимів оподаткування сприяє оптимізації податкового навантаження в рамках легальної діяльності суб’єктів підприємництва).

Використання зазначених елементів в податковій практиці надає можливість ствердження ефективних форм та методів управління в сфері оподаткування. З інституційної точки зору відсутність хоча б одного елемента з даного набору погіршить керованість процесом та уособлюватиме використання недосконалих технологій управління.

Забезпечення синергетичного взаємозв’язку між цими елементами досягається в процесі реалізації функцій податкового менеджменту, які призначені для забезпечення своєчасної та адекватної реакції керуючої системи (суб’єкта управління) на будь-які зміни керованої системи (об’єкта управління).

Функції податкового менеджменту  це напрями діяльності органів ДПС з управління податковою системою для мобілізації податків та зборів до державного бюджету і стимулювання соціально-економічного розвитку. До числа основних функцій державного податкового менеджменту належать такі: організація, аналіз, планування, регулювання, облік і контроль.