Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (ст. 178 пку)

До незалежної професійної діяльності фізичної особи належить участь такої особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою  підприємцем та використовує найману працю не більш як 4 фізичних осіб.

Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік в органах ДФСУ за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати відповідне реєстраційне свідоцтво.

Доходи таких платників оподатковуються за ставками аналогічними, як для фізичних осіб – підприємців (базова ставка – 15%, суми перевищення десятикратного розміру мінімальної заробітної плати – 17%).

Об’єктом оподаткування доходів самозайнятих осіб є сукупний чистий дохід, що визначається як різниця між доходом i документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Якщо незалежна професійна діяльність здійснюється таким платником без отримання реєстраційного свідоцтва, об’єктом оподаткування визнаються тільки доходи, без урахування витрат.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним.

Для забезпечення господарської діяльності самозайняті особи зобов’язані вести облік доходів і витрат. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються ДФСУ.

Порядок подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи фізичної особи

Декларування доходів фізичних осіб пов’язано з виконанням законодавчих вимог стосовно яких платники податку у відповідних випадках зобов’язані подавати річну податкову декларацію.

На відміну від Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (№ 889-IV від 22.05.03 р.) Податковим кодексом починаючи продовжено термін декларування доходів фізичних осіб до 1 травня. Тобто вже в 2011 році за наслідками 2010 звітного року податкову декларацію можна подавати до 1 травня, а не до 1 квітня.

Фізична особа зобов’язана декларувати власні доходи, якщо протягом звітного року вона отримувала:

а) доходи (прибутки), які не підлягали оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті;

б) іноземні доходи;

в) доходи від особи, яка не мала статусу податкового агента (тобто доходи, отримані від нерезидента, фізичної особи, яка не є СПД, або особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність). До таких доходів, зокрема, належать:

 вартість подарунків, одержаних від особи, яка не є податковим агентом;

 доходи, одержані від надання майна в оренду або в суборенду особі, яка не є податковим агентом;

 доходи, які раніше не були обкладені ПДФО (самостійно виявлені, нараховані органами ДФСУ тощо);

 доходи у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних як відшкодування матеріальної або моральної шкоди від особи, яка не є податковим агентом;

 сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, за умови що з цієї суми не було утримано ПДФО;

 інвестиційні прибутки;

 дохід у вигляді вартості успадкованого майна;

 кошти або майно, отримані як хабар (викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі), підтверджені в судовому порядку;

 сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року;

 доходи від виграшів в азартні ігри;

 сума нецільової благодійної допомоги, отриманої від благодійника  фізичної особи, платника ПДФО.

Крім того, Декларацію зобов’язані подавати звільнені з роботи працівники, у яких за результатами проведеного остаточного розрахунку при звільненні не вистачило доходів для сплати ПДФО. Також, обов’язково слід задекларувати суми надміру витрачених коштів, отриманих на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк працівником, який звільнився. Такі платники податку доплачують ПДФО на підставі поданої Декларації.

Платники податку — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, також зобов’язані подати до фіскального органу Декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду.

Декларування доходів здійснюється шляхом подання до органів ДФСУ податкової декларації. В залежності від характеру та джерел їх отримання в податковому законодавстві розрізняють наступні види декларацій, які подаються фізичними особами.

1. Податкова декларація за формою № 1 «Декларація про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 200_ року або за інший період звітного року».

2. Податкова декларація за формою № 001-ДС «Декларація про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця та особи, яка претендує на зайняття посади державного службовця щодо себе та членів своєї сім’ї».

3. Податкова декларація «Про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01 ________200__ року».

Окремо передбачена також форма декларації про майно та доходи для громадян, які мають наміри балотуватись в депутати ВР України, ВР АРК, місцевих рад та на посаду сільського, селищного, міського голови.

Податкова декларація «Про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 200_ року або за інший період звітного року» подається громадянами до 1 квітня, року наступного за звітним, при отриманні доходів, що зазначені вище, а також громадяни, що мають наміри використати податковий кредит для зменшення суми загального річного оподаткованого доходу.