Порядок оподаткування інших видів доходів фізичних осіб

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (ст. 170.1 ПКУ)

Дохід від надання об’єктів нерухомості (земельні ділянки, будівлі, господарсько-побутові споруди тощо) в оренду оподатковуються за ставкою 15%.

Порядок оподаткування таких доходів залежить від того, кому  юридичній чи фізичній особі, вони надаються.

Якщо фізична особа  орендодавець надає такі об’єкти в орендне користування юридичним особам, або фізичним особам  суб’єктам підприємницької діяльності, відповідальним за сплату податку (податковим агентом) є орендар. Оподаткування доходів за таких правовідносин здійснює податковий агент під час їх виплати та за їх рахунок.

За умов надання нерухомості в оренду громадянам, які не є суб’єктами господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є  орендодавець, тобто та фізична особа, яка передає об’єкт в орендне користування. При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету впродовж 40 календарних днів, після останнього дня звітного (податкового) кварталу. За результатами річного звітного податкового періоду орендодавець зобов’язаний подати до органу ДФСУ річну податкову декларацію;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір органу ДФСУ за податковою адресою платника податку  орендодавця;

в) у разі укладання договорів оренди з суб’єктами господарської діяльності  ріелторами, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості, останні зобов’язані надіслати до органу ДФСУ за місцем своєї реєстрації відповідну інформацію про укладені цивільно-правові договори.

Об’єкт оподаткування для розрахунку податку визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується КМУ. Якщо мінімальну вартість до початку звітного (податкового) року не встановлено, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Оподаткування доходу з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна (ст. 172 ПКУ)

Порядок оподаткування об’єкта нерухомості (житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового будинку, включаючи земельну ділянку, на якій вони розташовані, господарсько-побутових споруд, будівель), а також земельної ділянки (що не перевищує норми безоплатної передачі), залежно від її призначення, залежить від строку їх перебування у власності фізичної особи, а також від частоти продажу таких об’єктів впродовж року.¹

Якщо продаж об’єкта нерухомості здійснюється не частіше одного разу впродовж звітного податкового року, а також за умов коли такий об’єкт перебуває у власності фізичної особи понад три роки, дохід за такою операцією не оподатковується. При цьому дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Дохід, отриманий платником податку від продажу впродовж звітного податкового року більш як одного з зазначених об’єктів нерухомості та з недотриманням граничного терміну перебування у власності, такий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5%. Оподаткуванню за ставкою 5% підлягає також дохід з продажу земельних ділянок, розмір яких перевищує норми їх безоплатної передачі громадянам.

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку.

Розрахунок та сплата податку здійснюється податковими агентами, якими в залежності від сторін укладання цивільно  правових договорів про продаж нерухомого майна можуть виступати як громадяни, що продають іншій фізичній особі нерухомість, так і юридичні особи чи фізичні особи  підприємці, що набувають прав власності за укладеними договорами.

За умов нотаріального посвідчення операцій з продажу об’єктів нерухомості між фізичними особами податок сплачується до нотаріального посвідчення такого договору. При цьому нотаріус зобов’язаний щоквартально подавати до органу ДФСУ інформацію про такий договір із зазначенням його вартості та суми сплаченого податку.

Фізична особа, що отримала дохід від такого відчуження, зобов’язана відобразити його у річній податковій декларації та подати таку декларацію до фіскального органу за місцем проживання.

У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, об’єкта нерухомості, за яким було попередньо перераховано податок до бюджету, платник має право на його повернення шляхом подання до органу ДФСУ податкової декларації та підтверджувальних документів про фактичну сплату податку за результатами річного звітного податкового періоду.

Якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа  підприємець, така особа є податковим агентом платника податку  фізичної особи і несе повну відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку до бюджету.