МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Професійно-педагогічний коледж

Глухівського національного педагогічного університету

імені Олександра Довженка

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

___________Г.П. Кузнецова

"____" ___________ 2015 р.

ПРОГРАМА

ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Спеціальність 5.01010401 Професійна освіта.

Технологія виробів легкої

промисловості

Форма навчання: денна

Курс І (11ТЛC)

Кількість годин на групу в день:

Керівнику – 3 год

Глухів 2015

Вступ

Практика студентів є важливим етапом підготовки майбутніх майстрів виробничого навчання, а також однією з основних форм реалізації зв'язку теорії з практикою.

Технологічна практика є обов’язковим етапом в процесі практичної підготовки студентів спеціальності 5.01010401 Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості).

Програма практики розроблена для студентів І курсу, 2 семестр, які навчаються за скороченим терміном навчання (на базі ОКР «Кваліфікований робітник»). Тривалість практики 10 днів (3 години на день)

Цілі і завдання практики

Метою практики є закріплення і поглиблення знань стосовно норм та правил організації роботи на всіх етапах швейного виробництва одягу – етапу проектування (моделювання та конструювання), підготовчо-розкрійного етапу, етапу пошиття виробів, етапу оздоблення; відпрацювання навичок використання знань основних технологічних операцій виготовлення швейних виробів; орієнтація студентів на визначення майбутнього працевлаштування.

Під час проходження технологічної практики студенти мають можливість перевірити і використати на практиці теоретичні знання, що були одержані на лекційних, лабораторних та практичних заняттях.

В процесі організації практики особливого значення приділяють плануванню виробничої діяльності студентів.

В процесі групової, самостійної та індивідуальної роботи студенти повинні вдосконалити та систематизувати знання про:

1) види робіт при виготовленні одягу (ручні, машинні, ВТО);

2) теоретичні відомості з зазначених видів робіт (термінологія, технічні умови на виконання всіх видів робіт, інструкції з ТБ під час виконання зазначених видів робіт);

3) прийоми виконання основних технологічних операцій під час ручних, машинних робіт, ВТО;

4) технологію повузлової обробки поясних та плечових виробів;

5) види та призначення технологічного швейного обладнання;

6) особливості різних видів швейного виробництва;

7) норми часу та норми витрату матеріалів на виготовлення різних видів одягу.

Студенти мають продемонструвати вміння:

1) правильно організовувати робоче місце;

2) підбирати інструменти та обладнання у відповідності до виробничих завдань;

3) контролювати дотримання положень з ТБ;

4) здійснювати вибір конструкційних матеріалів для виготовлення швейних виробів у відповідності до технічних умов та технічного опису моделі;

5) розробляти технологічно-інструкційні карти виготовлення швейних виробів;

6) виготовляти швейні вироби у відповідності до розроблених технологічно-інструкційних карт;

7) контролювати якість виконаних робіт та готової продукції;

8) здійснювати найпростіші операції регулювання та обслуговування швейного обладнання.

Зміст практики

Технологічна практика передбачає організацію групової, самостійної та індивідуальної навчальної та виробничої діяльності студентів під керівництвом викладача.

У перший день практики студентів ознайомлюють з програмою практики, консультують щодо вимог оформлення всіх необхідних документів; особливостей планування групової, самостійної та індивідуальної діяльності, направленої на реалізацію завдань практики, критеріями оцінювання результатів діяльності. У студентів актуалізують знання з правил експлуатації швейного обладнання. Проводиться інструктаж з ОП та ТБ з послідуючим занесенням до журналу реєстрації інструктажів.

За час практики студенти виготовляють зразки основних вузлів швейних виробів за самостійно розробленими технологічно-інструкційними картами та зразки поопераційної обробки основних вузлів швейних виробів асортиментної групи верхнього одягу, легкого плаття, дитячого одягу; швейний виріб (за вибором студента).

Під час проходження практики студент повинен вести щоденник виконаної роботи, виконувати індивідуальні завдання та оформляти результати практики у вигляді звіту.

Технологічна практика передбачає організацію групової, самостійної та індивідуальної навчальної та виробничої діяльності студентів під керівництвом викладача.

У перший день практики студентів ознайомлюють з програмою практики, консультують щодо вимог оформлення всіх необхідних документів; особливостей планування групової, самостійної та індивідуальної діяльності, направленої на реалізацію завдань практики, критеріями оцінювання результатів діяльності. У студентів актуалізують знання з правил експлуатації швейного обладнання. Проводиться інструктаж з ОП та ТБ з послідуючим занесенням до журналу реєстрації інструктажів.

В процесі групової, самостійної та індивідуальної роботи студенти повинні систематизувати знання про:

1) види робіт при виготовленні одягу (ручні, машинні, ВТО);

2) теоретичні відомості з зазначених видів робіт (термінологія, технічні умови на виконання всіх видів робіт, інструкції з ТБ під час виконання зазначених видів робіт);

3) прийоми виконання основних технологічних операцій під час ручних, машинних робіт, ВТО;

4) технологію повузлової обробки поясних та плечових виробів;

5) види та призначення технологічного швейного обладнання;

6) особливості різних видів швейного виробництва;

7) норми часу та норми витрату матеріалів на виготовлення різних видів одягу.

Студенти мають продемонструвати вміння:

1) правильно організовувати робоче місце;

2) підбирати інструменти та обладнання у відповідності до виробничих завдань;

3) контролювати дотримання положень з ТБ;

4) здійснювати вибір конструкційних матеріалів для виготовлення швейних виробів та їх вузлів у відповідності до технічних умов та технічного опису моделі;

5) розробляти технологічно-інструкційні карти виготовлення швейних виробів та окремих вузлів;

6) виготовляти швейні вироби або їх вузли у відповідності до розроблених технологічно-інструкційних карт;

7) контролювати якість виконаних робіт та готової продукції;

8) здійснювати найпростіші операції регулювання та обслуговування швейного обладнання.