Тема 2. Аналіз макроекономічних показників товарного ринку План

1. Секторна структура валового внутрішнього продукту.

2. Аналіз структури валового внутрішнього продукту на стадії виробництва.

3. Аналіз структури валового внутрішнього продукту за категоріями доходів.

4. Аналіз структури валового внутрішнього продукту за категоріями використання.

5. Аналіз валового внутрішнього продукту, його структури в Україні.

1. Секторна структура валового внутрішнього продукту

Виробництво по секторах характеризується показниками:

1.1.валового випуску;

1.2.проміжного споживання; 1.3.валової доданої вартості

Валовий випуск визначає обсяги виробництва товарів і послуг у вартісному виразі

Обчислення валового випуску має певні особливості залежно від підходів до визначення продукції та методів її оцінки (раск)

Проміжне споживання включає витрати на товари, матері­альні та нематеріальні послуги, використані секторами для по­треб виробництва. Проміжне споживання обчислюється аналогі­чно по всіх секторах економіки (раск)

СВ = СВ_зду + СВ_ДГ + СВ_нко, де

1 СВ_зду – споживчі витрати загально­державного управління (утримання установ, безкоштовні послуги)

2 СВ_ДГ – споживчі витрати домашніх господарств (на придбання товарів за рахунок особистих доходів ДГ)

3 СВ_нко – споживчі витрати некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства (вартість товарів і послуг, отриманих некомерційними організаці­ями для передачі домашнім господарствам)

МЗ = МЗ_нфк + МЗ_здУ + МЗ_дг + МЗ_НК0, де

МЗ_нфк – зміна запасів матеріальних коштів нефінансових корпорацій

МЗ_здУ – зміна запасів матеріальних коштів загальнодержавного управління

МЗ_дг – зміна запасів матеріальних коштів домашніх господарств

МЗ_НК0 – зміна запасів матеріальних коштів некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства (всі крім фінансових корпорацій)

SЦ = SЦ_дГ,

визначається як їх придбан­ня за виключенням вибуття, відображається лише в секторі до­машніх господарств

2. Аналіз структури валового внутрішнього продукту на стадії виробництва

Валовий внутрішній продукт на стадії виробництва складаєть­ся з валової доданої вартості всіх галузей економіки (сфер мате­ріального та нематеріального виробництва), а також податків на продукти та імпорт за мінусом субсидій.

№	Порядок обчислення	Зміст показників
1.	ВВПtH = ΣВДВtj + Пt - Сt - ФПt	ВВПtн – валовий внутрішній продукт номінальний t-му році; ВДВtj – валова додана вартість j-ї галузі у t-му році; Пt - податки на продукти та імпорт; Сt – субсидії на продукти та імпорт; ФПt – умовна продукція фінансових посередників.
2.	ВДВtj = ВВtj - ПС tj	ВДВtj – валова додана вартість і j-ї галузі; ВВtj – валовий випуск j-ї галузі; ПСtj - проміжне споживання j-ї галузі;

Вироблений ВВП формується під впливом факторів зміни обсягів виробництва та зміни оптових і споживчих цін.

Вплив зазначених факторів аналізується за допомогою показників ВВП у номінальному та реальному обчисленні за відповід¬ні періоди.

Номінальний валовий внутрішній продукт (ВВПн) характери¬зує вартість вироблених товарів і послуг за даний період у поточ¬них цінах. Для порівняння обсягів ВВП за різні роки використо¬вується реальний валовий внутрішній продукт (ВВПр), який відо¬бражає зміни фізичних обсягів випуску продукції, оціненої в ці¬нах базового року у різні періоди часу.

3.

Величина впливу факторів зміни обсягів виробництва та зміни оптових і споживчих цін на приріст вартості ВВП

ВВПtH - ВВП(t-1)Н = (ВВПtp - ВВП(t-1)Н ) + (ВВПtH - ВВПtp), вплив зміни обсягів вплив виробництва на приріст ВВП цінового фактору ВВПtH, ВВПtp – показники ВВП, що аналізуються у номіналь­ному (н) і реальному (р) обчисленні за t-й період

Аналіз динаміки ВВП може здійснюватися і в індексній формі за допомогою індексів фізичного обсягу виробництва та дефлятора.

Індекс фізичного обсягу виробництва (I_фо) є відносним показ­ником, що відображає зміну обсягів виробництва в порівнянні з попереднім (базовим) періодом. Цей індекс відображає зміни тільки фізичного обсягу виробленої продукції і не пов'язаний зі змінами цін.

Індекс-дефлятор ВВП (I_деф) визначається як співвідношення номінального та реального ВВП за певний проміжок часу. Він є мірилом інфляції, що спостерігалася протягом періоду, ціни якого прийнято за базові для обчислення реального ВВП. Об­числення індексу-дефлятора ВВП базується на інформації про оптові та споживчі ціни товарів і послуг, які виробляються у країні

4.

Iдеф =

Iдеф - Індекс-дефлятор ВВП ВВПtн – ВВП номінальний ВВПtр – ВВП реальний за певний проміжок часу

Індекс-дефлятор ВВП також можна розрахувати виходячи із співвідношення впливу зміни індексів оптових і споживчих цін на зміну ВВП.

Індекс споживчих цін (Ісц) вказує на зміну вартості фіксованого набору кошика товарів і послуг і є відношенням вартості споживчого кошика поточного року до його вартості у базовому році.

Індекс оптових цін (Іоц) враховує зміну вартості незмінного за структурою кошика товаровиробників.

Співвідношення впливу зміни оптових і споживчих цін на зміну ВВП обчислюється на основі взаємозв'язку індексів цін та індексу-дефлятора ВВП за формулами:

5.	Ідеф=К ∙ Іоц+(1-К)Ісц	Іоц – Індекс оптових цін; Ісц – Індекс споживчих цін;
6.		К – коефіцієнт, що визначає частку впливу оптових цін на індекс-дефлятор Коефіцієнт К визначається по структурі кінцевих витрат за співвідношенням вартості споживчих та інвестиційних товарів.

7.	ІВВПtH = ІФОt ∙ Ідеф	В індексному вигляді аналіз динаміки ВВП ІФОt – Індекс зміни фізичного обсягу ВВП; ІВВПtH - Індекс номінального ВВП
8.		ВВПtн, ВВП(t-1)н – валовий внутрішній продукт номінальний t-му та (t-1)-му році;

Підставивши показники, одержуємо:

Аналіз факторів, що впливають на формування динаміки ВВП (з боку виробництва), полягає у вивченні зв'язку показників ефективності та обсягів ресурсів із результатами виробництва, а також визначення вкладу окремих галузей і секторів у створення ВВП. Як ресурси виробництва виступають ресурси живої праці, ос­новний капітал (фонди), сировина, матеріали, енергія

ВВП_tp = Ч_t ·ПП, або ВВП_tp = ОФ_t ∙ ФВ_t

де: Ч_t - чисельність зайнятих працівників;

ПП_t - продуктивність праці;

ОФ_t - середньорічна вартість основних засобів;

ФВ_t - фондовіддача.

де: R - обсяг ресурсу, використаного для виробництва ВВП.

Показники еластичності ( ) зручні для економічного аналізу, оскільки вони, по-перше, наближено показують, на скільки про­центів змінюється результат виробництва при зміні витрат на 1 %, а по-друге, є безрозмірною величиною, що дає змогу використо­вувати їх у випадках, коли результати і витрати виробництва ма­ють різні одиниці виміру.

Слід зазначити, що запропонований аналіз динаміки виробниц­тва ВВП залежно від обсягів ресурсів та ефективності їх викорис­тання доцільно проводити за стабільних умов і довгострокової ди­наміки. На сучасному етапі розвитку економіки України, коли вона перебуває у кризовому стані, такий аналіз дещо втрачає свою актуальність через неможливість отримання достатньо вірогідної інформації.

Так, через приховане безробіття неможливо дати вірогідну оцінку чисельності зайнятих та її змінам; коливання цін на ос­новний капітал унеможливлює визначення його середньорічної оцінки в динаміці; на ефективність використання ресурсів за умов кризи впливає не лише старіння обладнання та несвоєчасне введення нової техніки, а й брак попиту, незавантаженість потужностей внаслідок скорочення виробництва тощо. Висновки аналізу можуть бути викривлені і через те, що значний обсяг виробничих ресурсів залучено до тіньового сектора виробництва.

У короткостроковому періоді та за умов кризового стану еконо­міки перевагу в аналізі динаміки ВВП слід віддавати факторам по­питу, а також факторам, які дестабілізують виробництво, негативно впливають на фінансовий стан підприємств. Так, за останній період особливого значення набула внутрішня заборгованість між підпри­ємствами, яка характеризується обсягами дебіторської та кредитор­ської заборгованості та їх приростами, зіставленими з ВВП.

Через переобтяження структури виробництва важкою індуст­рією важливе місце в аналізі посідає вивчення структурних фак­торів динаміки ВВП. Внесок кожної галузі у загальні результати економічної діяльності визначається за галузевою структурою валової доданої вартості (ВДВ), а зміна цього внеску в часі - за динамікою галузевої структури у порівняльних цінах.

Ще показовішим для аналізу структурних зрушень в економіці є визначення галузевої структури приросту ВДВ і валового випуску (ВВ).

Темп приросту (зростання) ВДВ може бути визначений як сума добутків темпів приросту (зростання) ВДВ галузей економіки на відповідні частки ВДВ галузей у загальній сумі валової доданої вартості

J_ФО=k_j J_ФОj ,

де: J_ФОj - темп зростання обсягів виробництва (обсягів ВДВ) j-ї галузі;

k_j - частка ВДВ j-ї галузі в загальній сумі ВДВ.

Добуток темпу приросту (зростання) валової доданої вартості галузі на частку останньої у загальному обсязі валової доданої вартості є внеском галузі в загальний темп приросту (зростання) ВВП, а сума цих внесків відбиває галузеву структуру приросту (зростання) ВВП. Чим вище темпи приросту продукції галузі та її частки у ВДВ, тим більше впливає вона на економічне зростання.

Галузева структура виробництва ВВП у поточних цінах змі­нюється не тільки під впливом зміни обсягів виробництва галу­зей, а й під впливом зміни галузевих оптових цін.

ВДВ_tjH – ВДВ_(t-1)jH = ( ВДВ_tjp – ВДВ_(t-1)jH ) + ( ВДВ_tjH – ВДВ_tjp ),

де: ВДВ_tjH і ВДВ_tjp - валова додана вартість j-ї галузі економіки в поточних цінах і цінах базового періоду відповідно.

Результативність роботи галузей:

Р_tj = де

ВВ – валовий випуск

Зведений показник економічної ефективності ви­робництва (Е):

, де

ПС – проміжне споживання

Рівень затратомісткості виробництва по j-их галузях і тен­денції його зміни, а також в цілому по економіці

В цілому по економіці цей показник розраховується за ВВП