Контольні запитання
1. Наведіть мінімуми ешелонування під час перетинання зустрічного рівня польоту.
2. Для яких цілей призначена, та від яких параметрів залежить Sзв?
3. Наведіть класифікацію ПКС під час перетинання зустрічного рівня польоту.
4. Наведіть мінімуми вертикального ешелонування під час перетинання зустрічного рівня польоту.
5. В яких випадках доцільно створювати «боковий» інтервал при перетинанні зустрічного рівня?
6. Які існують методи вирішення ПКС під час перетинання зустрічного рівня польоту?
7. Яким чином розраховується вертикальний інтервал між ПК в момент їх розходження?
8. За яких умов може бути виданий диспетчерський дозвіл на перетин зустрічного зайнятого рівня польоту?
9. Яким чином впливає зона/сектор ОПР на мінімуми ешелонування під час перетинання зустрічного рівня польоту?
10. В яких випадках при S Sбезп ситуація буде вважатися безконфліктною?
Завдання 3 Методика виявлення та вирішення потенційно конфліктних ситуацій між повітряними кораблями під час польотів по треках, що перетинаються Мета роботи
1. Дослідити методику та порядок виявлення потенційно конфліктних ситуацій під час польотів по треках, що перетинаються.
2. Розрахувати інтервали між повітряними кораблями під час польотів по треках, що перетинаються.
3. Розробити алгоритм вирішення потенційно конфліктних ситуацій диспетчером під час польотів по треках, що перетинаються.
Короткі теоретичні відомості
1. Терміни
Лінії шляху, що перетинаються (рис. 4.1). Це лінії шляху чи їхні ділянки, що перетинаються, крім ліній шляху, напрямлених у протилежних напрямках або одних і тих самих ліній шляху.
Рис. 4.1. Повітряні кораблі на лініях шляху, що перетинаються
2. Виявлення потенційно конфліктних ситуацій між повітряними кораблями
Під час руху ПК по треках, що перетинаються, можливе їх зіткнення, якщо вони перебувають на одному рівні польоту в точці перетинання маршрутів. Це ситуація об’єктів що перетинаються (рис. 4.2).
Рис. 4.2. Класифікація ПКС під час руху ПК на треках, що перетинаються
Всі шість ситуацій виникають у районі перетинання маршрутів і мають практичну важливість у роботі диспетчера. Найпростіша перша ситуація, коли обидва ПК прямують у горизонтальному польоті, що найбільше часто зустрічається. Друга й третя ситуації більш складні; четверта, п’ята й шоста зустрічаються рідше, проте повинні вирішуватися безпомилково.
Процес виявлення ПКС включає три етапи:
– розрахунок фактичного інтервалу розходження ПК у точці перетину треків;
– визначення необхідного інтервалу розходження ПК;
– вибір рішення про необхідність регулювання руху ПК.
3. Регулювання інтервалу між повітряними кораблями зміною швидкості
Регулювання швидкістю застосовується у випадку, якщо інтервал фактичного розходження двох ПК, що виконують політ на одному рівні, менший від мінімального потрібного інтервалу. Регулювання руху спрямовано на збільшення фактичного інтервалу розходження і досягається шляхом зміни шляхової швидкості одному або обом ПК.
Екіпажам ПК може видаватися вказівка витримувати:
– максимальну швидкість (maximum speed);
– мінімальну швидкість з прибраною механізацією та шасі (minimum clean speed);
– мінімальну швидкість заходження на посадку (minimum approach speed);
– конкретно вказану швидкість.
Для витримування бажаного інтервалу під час застосування методів керування швидкістю всім ПК, яких це стосується, необхідно призначати конкретні швидкості.
На рівнях польоту 7600 м (FL 250) або вище коригування швидкості слід здійснювати у величинах, кратних 0,01 Маха, а на рівнях нижче 7600 м (FL 250) – величинами приладової швидкості, кратними 20 км/год (10 kt).
Потрібно уникати видачі ПК вказівок одночасно витримувати високу швидкість зниження та зменшити швидкість польоту, оскільки, як правило, такі маневри не сумісні.
Зменшення приладової швидкості до значень менше ніж 460 км/год (250 kt) IAS для турбореактивних ПК на початковому етапі зниження з крейсерського рівня польоту повинно здійснюватися лише за погодженням з екіпажем ПК.