М іністерство освіти і науки україни

Національний авіаційний університет

спеціальна підготовка з обслуговування повітряного руху

Виявлення та вирішення конфліктних ситуацій між повітряними кораблями

Контрольна робота №2

Київ 2014

ВСТУП

Незважаючи на те, що одним із завдань органів управління повітряним рухом є запобігання інцидентам у повітрі, з вини працівників служби руху відбувається більшість небезпечних зближень.

Однією з найважливіших причин цих зближень є те, що диспетчер приймає відповідальні рішення щодо прогнозування й визначення конфліктів між повітряними кораблями на підставі неповної інформації. Ускладнюється це й тим, що рішення приймається в умовах дефіциту часу. При цьому цілком можливі помилки.

У практиці управління повітряним рухом за стандартами й рекомендаціями Міжнародної організації цивільної авіації застосовують процедуру видачі диспетчерських дозволів, що припускає й проведення різних розрахунків для визначення безконфліктної траєкторії руху повітряних кораблів у зоні управління рухом.

У зв’язку з цим, вивчаючи технологічні операції з управління повітряним рухом доцільно всебічно вивчати питання, що стосуються розв’язання потенційно конфліктних ситуацій. Таким чином, необхідно визначити: типи потенційно конфліктних ситуацій; конфліктність ситуації та метод розв’язання потенційно конфліктних ситуацій, а також розглянути проблеми попередження зіткнень повітряних кораблів у повітрі з погляду автоматизації процесів попередження зіткнень у системах обслуговування повітряного руху.

Під потенційно конфліктною ситуацією розуміється таке взаємне розташування повітряних кораблів, при якому відсутність втручання диспетчера обов’язково приведе до небезпечного зближення між ними.

Неможливо стверджувати, що найімовірнішим учасником порушення норм ешелонування у польоті є недосвідчений чи більш досвідчений диспетчер.

У диспетчера-початківця недостатньо добре відпрацьована обачність у складній ситуації. Проте досвід диспетчера, у якого протягом багатьох годин одноманітної роботи не було жодної потенційно конфліктної ситуації, може стати самозаспокоєнням і не вести радіолокаційний контроль належним чином.

Вирішення потенційно конфліктних ситуацій – аналіз багатьох факторів, що мають місце в даний момент часу, з прийняттям рішення стосовно команди екіпажу повітряних кораблів по зміні параметрів руху, своєчасне та правильне виконання яких забезпечить безпечне розходження повітряних кораблів із витримуванням необхідних мінімумів ешелонування.

В результаті виконання контрольної роботи студенти повинні:

ЗНАТИ:

– терміни та визначення які використовуються під час управління повітряним рухом;

– загальні правила ведення радіотелефонного зв’язку диспетчера з екіпажем повітряних кораблів;

– правила призначення рівнів польоту повітряних кораблів;

– методи виявлення та вирішення потенційно конфліктних ситуацій;

– технологічні процедури диспетчерів під час вирішення потенційно конфліктних ситуацій;

– правила ешелонування повітряних кораблів;

– правила коригування швидкостей повітряних кораблів;

– порядок наведення повітряних кораблів з використанням систем спостереження.

УМІТИ:

– розраховувати елементи полоту під час набирання висоти та зниження;

– розраховувати інтервали під час перетинання попутного (зустрічного) рівня польоту;

– розраховувати інтервали під час польотів по треках що перетинаються;

– формувати та передавати повідомлення, що стосуються вирішення потенційно конфліктних ситуацій;

– видавати диспетчерські вказівки на зміну рівня польоту, швидкості та курсу;

– застосовувати мінімуми ешелонування повітряних кораблів.