- •Дайте визначення поняттю «захисні механізми» та охарактеризуйте їх.
- •Опишіть структуру особистості за к. Юнгом.
- •Дайте визначення поняттям «колективне підсвідоме», «архетип» та охарактеризуйте їх.
- •8. Охарактеризуйте сновидіння в контексті психоаналітичної теорії. Тлумачення сновидінь. Поняття «символіка сновидінь».
- •9. Проаналізуйте основи теорії дитячої сексуальності.
- •10. Опишіть стадії аналітичної психотерапії.
- •11. Опишіть основні положення вчення а. Адлера
- •2.3 Аналітична психологія к.Г. Юнга
- •12. Опишіть методологічні й теоретичні принципи дослідження особистості: принципи системності, цілісності, детермінізму і розвитку.
- •13. Опишіть психосоціальні стадії розвитку особистості.
- •14. Проаналізуйте поведінковий напрямок у теорії особистості.
- •15. Опишіть соціальні ролі та статус особистості.
- •16. Обґрунтуйте роль мотивів у регуляції поведінки особистості.
- •18. Проаналізуйте проблему самосвідомості, «я концепції» та «я образу».
- •21. Визначте типології та класифікації індивідуальних відмінностей особистості. Темперамент і характер у структурі індивідуальних властивостей
- •22. Проаналізуйте емоційну сферу психіки.
- •Опишіть природу емоцій, емоційні реакції, категорії емоціогенних ситуацій.
- •Проаналізуйте функції емоційної сфери, джерела емоцій, чинники виникнення емоцій.
- •Опишіть механізми та характеристики емоційних явищ.
- •Обґрунтуйте індивідуальні відмінності в розвитку емоцій та почуттів.
- •28.Опишіть чинники виховання емоцій та почуттів.
- •Охарактеризуйте ознаки емоційної зрілості, емоційного потенціалу, емоційного інтелекту.
- •Охарактеризуйте дебрифінг як метод психотерапевтичної роботи з наслідками екстремальних ситуацій .
- •Охарактеризуйте синдром посттравматичного стресового розладу (птср).
Опишіть природу емоцій, емоційні реакції, категорії емоціогенних ситуацій.
Поняття емоцій, визначення їхнього статусу, класифікація, опис термінологічного апарату та методів дослідження все ще вивчаються. Причинами цього є складність та міждисциплінарний характер емоцій як об’єкта дослідження [19, с. 6]. Той факт, що саме в рамках міждисциплінарного підходу були досягнуті вагомі результати в описі емоційної сторони мовлення людини, вказує на ефективність інтегрованого синергетичного підходу до вивчення проблеми емоцій.
У психологічному плані емоції розуміють як комплексний феномен на позначення групи психічних процесів: емоційних реакцій (поведінки), емоційних станів (переживань), емоційних ситуацій (емоційний вплив) [13, с. 30], які викликаються соціальними або психологічними подіями і виникають унаслідок інтеграції когнітивних і фізіологічних процесів, що впливають на поведінку людини [23, р. 48]. Термін “емоція” означає ставлення людини до дійсності, фактів особистого й соціального життя, який виражається у вигляді безпосереднього переживання. Це особлива форма відображення зовнішнього світу або внутрішнього стану людини, яка пов’язана із задоволенням/незадоволенням її органічних чи соціальних потреб, реалізацією або втратою своїх життєвих цілей; чуттєвий стан, який залучає психологічне збудження, когнітивне схвалення ситуації і викликає певний стан, суб’єктивний досвід, зовнішнє емоційне чи поведінкове вираження цього стану .
Емоційні реакції. Емоційні реакції— посмішка, сміх, плач, лють, страх, схвильованість, імпульсивність дії або повна нерухомість — тісно пов'язані з подіями, що їх зумовили. В екстремальних умовах, коли людина не може оволодіти певною ситуацією, розвиваються так звані афекти — особливий вид емоцій, які супроводжуються сильною, бурхливою реакцією (наприклад, страх, гнів).
Ці реакції не контролюються свідомістю, тому їх важко стримувати. Переключення на інший вид діяльності (фізична робота) сприяють емоційній розрядці. Емоційні реакції за певних ситуацій необхідно стримувати: не сміятися та не подавати вигляду, коли хтось з необачності щось не так зробив чи сказав.
Емоційні реакції характеризуються високою швидкістю виникнення і швидкоплинністю. Вони тривають хвилини, характеризуються досить вираженим їх якістю (модальністю) і знаком (позитивна чи негативна емоція), інтенсивністю і предметністю. Під предметністю емоційної реакції, розуміється її більш-менш однозначна зв'язок з викликав її подією чи предметом. Емоційна реакція в нормі завжди виникає з приводу подій, вироблених в конкретній ситуації чимось чи кимось. Це може бути переляк від раптового шуму або крику, радість від почутих слів або сприйнятою міміки, гнів у зв'язку з виниклим перешкодою або з приводу чийогось вчинку і т.д. При цьому слід пам'ятати, що ці події - лише пусковий стимул для виникнення емоції, причиною ж є абобіологічна значущість або суб'єктивне значення цієї події для суб'єкта. Інтенсивність емоційних реакцій може бути різною - від ледь помітної, навіть для самого суб'єкта, до надмірної - афекту [16]. Емоційні реакції часто є реакціями фрустрації якихось виражених потреб. Фрустрацією (від лат. Frustatio - обман, руйнування планів) у психології називають психічний стан, що виникає у відповідь на появу об'єктивно чи суб'єктивно непереборного перешкоди на шляху задоволення якоїсь потреби, досягнення мети або виконання завдання. Тип фрустраційної реакції залежить від багатьох обставин, але дуже часто є характеристикою особистості даної людини. Це може бути гнів, досада, відчай, відчуття провини.
