4. Історичний розвиток підприємництва

Для більш повного розуміння суті поняття „підприємництво” важливо ознайомитись з історією його розвитку.

Уява про підприємництво формувалася протягом тривалого часу і змінювалась залежно від розвитку продуктивних сил суспільства, його прогресу (табл. 1.4.1).

У середні віки поняття підприємця як посередника вживалось стосовно організаторів масових видовищ, керівників виробничо-будівельних проектів. Особливою рисою підприємця середніх віків були організаторські здібності.

З появою нових класів (ремісники, купці тощо) до особистісних рис підприємця почали відносити схильність до ризику.

З подальшим розвитком товарних відносин у XVIII ст. виникла необхідність чіткого розмежування між бізнесом та іншими видами праці, тому вводиться поняття підприємництва англійським економістом Річардом Кантільйоном, який також зробив систематичний аналіз підприємництва і вважав основною рисою підприємця готовність до ризику.

Довгий час поняття підприємця ототожнювалось з поняттям власника. Проте згодом рішення все частіше приймав не власник капіталу, а капіталіст-управлінець (менеджер). Ця тенденція посилилась із виникненням корпоративної форми підприємництва, яка виключає строгий зв'язок між підприємцем і власником.

Вагомий внесок у дослідження феномену підприємництва протягом XVIII-ХІХст. зробили відомі західні економісти Адам Сміт, Жан Батіст Сей, Альфред Маршалл, Йозеф Шумпетер.

На думку А. Сміта, підприємець є власником, який іде на економічний ризик заради реалізації певної комерційної ідеї та одержання прибутку.

Ж.Б. Сей пов'язував підприємництво з організацією людей у межах виробничої одиниці. На його думку, підприємець - це людина, яка організовує інших людей в рамках виробничої одиниці.

А. Маршал ототожнював підприємництво з менеджментом і наголошував на важливості активної ролі підприємця у застосуванні нових машин і технологій у виробничому процесі.

Й. Шумпетер розробив концепцію підприємництва, яка грунтується на таких засадах:

1) змістом підприємництва є різноманітні нововведення (нові комбінації факторів виробництва);

2) підприємництво є універсальною загальноекономічною функцією будь-якої економічної системи та поєднується з виконанням інших видів діяльності;

3) підприємництво є функцією господарсько-політичного середовища, яке визначає його можливості, типи, мотивації.

Процес виробництва - це певна комбінація сил і засобів, а підприємець повинен вміло і своєчасно їх комбінувати. Шумпетер виділяв такі типи „нових комбінацій”:

1. - виробництво нових благ та поліпшення якості вже існуючих;

2. - впровадження нових способів виробництва;

3. - відкриття та освоєння нових ринків збуту;

4. - використання нових джерел отримання сировини і напівфабрикатів.

Підприємець за Шумпетером втілює в собі такі якості, які стали рушієм економічного науково-технічного прогресу XX ст. - економічне лідерство і новаторство.

Праці И. Шумпетера стали найвищим досягненням у розробленні теорії підприємництва.

Отже, підприємництво пройшло тривалий еволюційний шлях який продовжується і до сьогоднішнього дня. Підприємницька діяльність - це інтелектуальна діяльність енергійної та ініціативної людини, яка володіє певними особистісними здібностями і використовує їх для успіху власної справи.

Таблиця 1.4.1