Зміст та обсяги магістерської роботи

1. Магістерська робота повинна мати обсяг 5,5—6,5 умовних друкованих аркушів, або 100 —120 с рукописного тексту.

2. Зміст магістерської роботи визначається її темою і відтворюється у плані, розробленому студентом за допомогою наукового керівника на підставі вивчення відповідних нормативних документів та необхідних літературних джерел.

Зміст магістерської роботи має бути складним і містити: вступ, три розділи, кожен з яких містить не менше двох параграфів; висновки та пропозиції; список літератури та додатки.

3. Перелік умовних позначень містить пояснення всіх використаних у роботі умовних позначень, символів, сполучень і термінів, що рідко зустрічаються.

4. Короткий зміст дипломної роботи наводиться в анотації державною, іноземною та російською мовами. Обсяг кожного з трьох ідентичних текстів у межах 150 слів.

5. У вступі обґрунтовується актуальність і практична значущість обраної теми магістерської роботи, особливості постановки і вирішення питань стосовно конкретного дослідження. Крім того, слід чітко визначити мету та завдання роботи, предмет, об'єкт дослідження та стисло охарактеризувати об'єкт дослідження: власність, організаційно-правову форму, галузеву приналежність тощо.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 4—5 с.

6. Перший розділ, теоретичний, містить декілька параграфів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, наводиться огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури, в тому числі іноземної, розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, в чому полягає подібність, а в чому — відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У цьому розділі наводиться оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25—30% загального обсягу дипломної роботи.

7. Другий розділ, аналітико-дослідницький (2—3 параграфи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

Аналітично-дослідницький розділ містить детальний соціально-економічний аналіз діяльності підприємства, що є об’єктом дослід-ження, опис, характеристику сучасного стану досліджуваної теми на об'єкті дослідження, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрям дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Ключовими словами назви параграфів цього розділу є такі:

• характеристика…;

• сучасний стан…;

• аналіз…;

• дослідження…;

• особливості….

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватися з урахуванням чинників позитивного та негативного впливу.

Текст доцільно ілюструвати реальними документами, що наводяться у додатках, та обов'язково стисло коментувати їх.

Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час науково-дослідної та переддипломної практик.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів накопичення первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Магістерська робота виконується із застосуванням ЕОМ.

Не слід обмежуватися використанням стандартної програми для аналізу динаміки основних економічних та фінансових показників під час стислої характеристики об'єкта дослідження або використати тільки програму-редактор для друку і оформлення тексту та ілюстрацій. Необхідно використовувати адаптовану автором стандартну програму або розробку власної програми для спрощення трудомістких розрахунків у аналітично-дослідницькому чи у проектно-рекомендаційному розділі.

Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:

■ поставлену задачу;

■ програму, за якою вона буде вирішуватися;

■ базу даних (бажано у додатку навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації - баланс, інші форми звітності);

■ формули розрахунку;

■ блок-схему алгоритму розв'язання задачі;

■ результат — у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;

■ аналітичний опис результату.

Використання ЕОМ слід обов'язково зазначити у назві відповідного пункту плану: «.....із застосуванням ЕОМ».

Обсяг другого розділу — у межах 30—35% від загального обсягу магістерської роботи.

8. Завданням третього розділу проектно-рекомендаційного, є розроблення конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації (стратегія, бізнес-план, консультативний проект, реінжиніринг бізнес-процесу, реструктуризація тощо) на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження.

Ключовими словами у назвах параграфів проектно-рекомендаційного розділу є такі:

• стратегія розвитку…;

• пропозиції щодо удосконалення…;

• удосконалення…;

• основні напрямки здійснення…;

• оптимізація…;

• розроблення…;

• проектування….

Детальні пропозиції щодо удосконалення діяльності організації мають відповідати напряму дослідження: з розгорнутим обґрунтуванням, як наслідок висновків з аналізу, що проведено у другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втілюваності.

У розрахунках для обґрунтування пропозицій доцільно використовувати ПЕОМ.

Рекомендований обсяг третього розділу — 30% загального обсягу магістерської роботи.

9. Висновки і пропозиції є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті магістерської роботи та поставленим у вступі завданням, окреслено елементи наукової новизни, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у третьому розділі. Висновки не можуть містити пропозицій, які не були розглянуті у третьому розділі.