2.2 Управління зовнішнім боргом
Управління державним зовнішнім боргом - це сукупність дій, пов'язаних з підготовкою до випуску і розміщенням боргових зобов'язань уряду, регулювання ринку державних цінних паперів, надання державних гарантій, обслуговування і погашення боргу тощо. Управління державним зовнішнім боргом передбачає:
регулювання і динаміку державного боргу з підтриманням оптимальних пропорцій між зовнішнім і внутрішнім боргом;
максимально ефективне обслуговування боргу із зменшенням питомої ваги витрат на обслуговування боргу у видатковій частині бюджету;
вживання заходів із забезпечення додаткових джерел фінансування, кредитування інших урядів;
участь у заходах міжнародних фінансових організацій тощо.
Управління зовнішнім боргом передбачає такі етапи:
залучення кредитних ресурсів, у тому числі надання гарантій;
розміщення (напрямок використання);
обслуговування (сплата відсотків і основного обсягу боргу);
уточнення і зміна умов залучення, розміщення та погашення.
Світовий досвід вирішення проблеми зовнішньої заборгованості допускає три можливі сценарії.
Оптимістичний. Країна-боржник поступово виплачує не тільки відсотки, але й суму основного боргу. Для цього необхідний профіцит бюджету, за рахунок якого і здійснюється погашення боргів. Повний розрахунок за боргами є кардинальним варіантом вирішення проблеми боргів, але це забезпечується не тільки збалансованістю бюджету, але і досягненням стійкого позитивного сальдо, яке може генерувати тільки здорова економіка.
Песимістичний. Погашення основного боргу і процентних платежів рефінансується за рахунок нових іноземних кредитів. Зовнішній борг приймає форми фінансової піраміди, яка в перспективі неминуче розвалиться, як і призведе до відмови повертати борги. Відмова від сплати боргів має тільки одну перевагу - відсутність необхідності його обслуговувати і повертати. Однак країна-боржник має здебільшого більш суттєві втрати: зменшення прибутків від міжнародної торгівлі, виключення з міжнародного ринку позик, арешт активів і т.д.
Нульовий. Країна-боржник своєчасно виплачує відсотки за кредитами, а сума нових іноземних позик не перевищує суми, виплаченої в рахунок погашення боргу. Внаслідок цього зовнішній борг надовго заморожується. Необхідною умовою успішної сплати зовнішньої заборгованості є рішення так званої проблеми трансферту. Вона має три головні аспекти:
Бюджетний - забезпечення перевищення прибутків над витратами, що вимагає реалізації системи заходів для збільшення бюджетних надходжень (шляхом створення податкового кодексу, який стимулює приватні інвестиції) і зменшення бюджетних витрат (за рахунок обмежень державних інвестицій з широким залученням до інвестування комерційних банків, пенсійних фондів, страхових компаній; проведення реформ у соціальній та житлово-комунальній сферах, щоб пільги отримували тільки ті, кому вони реально потрібні; погашення боргів перед бюджетом підприємствами-монополістами, скорочення бюрократичного апарату тощо).
Ресурсний - сплата зовнішньої заборгованості за рахунок експортних надходжень або активного сальдо торговельного балансу.
Системний - нарощування фізичного обсягу експорту при адекватному збільшенні його вартісного обсягу. Універсальні правила кредитно-валютної політики в умовах наявності великої зовнішньої заборгованості:
Зростання привабливості внесків в національній валюті;
Стимулювання резидентів щодо кредитної операції в національній валюті;
Залучення середньо-і довгострокових фінансових коштів;
Здійснення ефективного валютного контролю.
Висновок
Проблеми державного боргу складаються не в його величині - в абсолютних сумах щодо ВВП і обсягу бюджету, а в забезпеченості платоспроможності держави трьома головними факторами:
Наявністю ресурсів, тобто потенційних джерел доходів та всіх видів самофінансування, що має на увазі:
надання пільгових умов у сфері налогоблаженія для підприємств випускають конкурентоспроможну продукцію;
надання позик і кредитів підприємствам, які спеціалізуються на розробці і впровадженні у виробництво інновацій;
створення сприятливих умов для залучення в економіку держави іноземних інвестицій.
Динамікою витрат, які залежать від рівня соціально-економічного розвитку Україна тобто:
модернізація обладнання і технологічного процесу на підприємствах;
забезпечення підприємств робітниками кваліфікованими кадрами.
Бажанням кредиторів купувати боргові зобов'язання.
Слід зазначити, що для запобігання кризових ситуацій у сфері державного кредиту, необхідно удосконалити систему управління державним боргом, на основі розробки коротко-і довгострокових стратегій управління портфелем зобов'язань держави. Метою стратегії державних позик є визначення оптимальної структури та обсягу державного боргу з тим, щоб знизити вартість обслуговування позик та мінімізації ризику, що виникає при отриманні кредиту.
Список використаної літератури
Бедь В.В., Когут Ю.М. Фінанси: Навч.-метод. посіб. Для самостійного Вивчення дісціпліні. - К.: МАУП; Ужгород: ЗІ ім. А. Волошина, 2004.
Близнюк О.П., Лачкова Л.І., Оспіщев В.І. та ін.; За ред .. Оспіщев В.І. Фінанси: Навч. посіб. - К: Знання, 2006.
Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999.
Фінанси (теоретичні основи); Підручник / М.В. Грідчіна, В. Б. Захожай, Л.Л. Осіпчук та ін.; Під. кер-вом І за наук. ред. М.В. Грідчіної, Б.В. Захожа. - 2-ге вид., Віпр. І допов. - К.: МАУП, 2004.