І. Вступ

Проектування складних виробів, що складаються з великої кількості різних компонентів, вимагає сьогодні застосування адекватного інструментарію: важких САПР, СУБД і систем PDM. Однак не менш важливим, а можливо і основним фактором, що визначає успіх таких проектів, є використання відповідних методологій, що дозволяють відслідковувати причинно-наслідкові зв'язки, використовувати накопичені раніше знання, породжувати і зберігати нові [3].

Актуальність обраної теми полягає у тому, що саме для проектування складних систем використовують чотири найвідоміші методології проектування. До цих методологій відносять: методологію функціонального моделювання робіт SADT, діаграму потоків даних DFD (Data Flow Diagrams), методологію об'єктного проектування на мові UML (UML-діаграми), модель «Сутність-зв'язок» (ERD – Entity-Relationship Diagrams).

Іі. Теоритичні відомості

1. Поняття методу та методології проектування

Під методом розуміють спосіб розв’язання деякої складної задачі. Досить часто під методом розуміють об’єднання моделей та алгоритмів для розв’язання деякої складної задачі, що акцентує увагу на складових і підпорядкованості моделей та алгоритмів терміну метод. У цьому випадку алгоритм – це набір кроків для досягнення поставленої мети.

Методологія проектування полягає у тому, що можливість проектування складних об’єктів обумовлена використанням ряду принципів: декомпозиція та ієрархічність опису об’єктів; багатоетапність та ітераційність проектування, типізація та уніфікація проектних рішень і засобів проектування.

Принцип декомпозиції припускає структуризацію (розбивання) уявлень відповідного рівня опису об’єкта на складові частини з метою їх роздільного проектування з врахуванням погодження рішень, що приймаються.

Принцип ієрархічності припускає структуризацію уявлень про об’єкти і їх складові частини за ступенем конкретизації і деталізації опису з метою послідовного нарощування складності опису об’єкту в поєднанні з декомпозицією.

Багатоетапність проектування передбачає розподілення у часі на:

• стадії;

• етапи;

• проектні процедури;

• операції.

Основними задачами методології проектування є:

1. зменшення числа ітерацій (наближень) в процесі проектування;

2. зниження затрат часу та вартості розробки проектів;

3. підвищенні надійності та якості проектів [4].

2. Визначення та класифікація складних систем

Складна система – складений об'єкт, частини якого можна розглядати як системи, закономірно об'єднані в єдине ціле відповідно до визначених принципів або пов'язані між собою заданими відносинами. Поняттям складної системи користуються у системотехніці, системному аналізі, дослідженні операцій і при системному підході в різних галузях науки, техніки і народний господарства.

Складну систему можна поділити (не обов'язково єдиним чином) на кінцеве число частин, які звуться підсистемами; кожну таку підсистему (вищого рівня) можна в свою чергу розділити на кінцеве число більш дрібних підсистем і т. д., аж до отримання підсистем першого рівня, т. зв. елементів складної системи, які або об'єктивно не підлягають розділенню на частини, або щодо їх подальшої неподільності є відповідна домовленість. Підсистема, таким чином, з одного боку, сама є складною системою з кількох елементів (підсистем нижчого рівня), а з іншого боку – елементом системи старшого рівня.

На даний момент усі існуючі складні системи можна розділити на чотири класи: корпоративні ІС, системи оперативного управління та обліку, аналітичні ІС, довідкові правові системи.

Корпоративні ІС (КІС). КІС забезпечують інтегроване рішення завдань управління підприємством як по вертикалі (від первинної інформації до підтримки прийняття рішень вищим керівництвом), так і по горизонталі (всі напрямки діяльності та технологічні операції). Весь спектр КІС можна розділити на три групи за ступенем інтеграції: великі, середні та малі. Вони відрізняються по набору функцій, вартості і складності впровадження. Приклади КІС: R / 3 (фірма SAP), Baan 4 (Baan), Oracle application (Oracle), Галактика (Галактика), Парус (Парус), Бос-Корпорація (АйТи), Platinum SQL (Platinum Software Corporation), NS-2000 (Нікос-Софт).

Оперативні ІС. Оперативна ІС призначена для автоматизації оперативної діяльності організації, тобто для підвищення ефективності щоденної поточної діяльності співробітників підприємства. Залежно від роду поточної діяльності можна виділити чотири основні блоки в оперативній ІС:

1. Блок документообігу. Враховуються вхідні та вихідні документи як у паперовому вигляді, так і в електронному варіанті. Блок включає фіксацію маршруту проходження документу до організації, засоби пошуку документів та моніторингу їх обробки, кошти звітності про документообіг в організації.

2. Блок обліку ресурсів. У будь-якій організації існує дефіцит ресурсів – грошових, людських, транспортних засобів, матеріалів і т.д. Оптимально і найбільш ефективно розподіляти ці ресурси і призначений даний блок. Він дозволяє співробітникам підприємства оперативно відстежувати перебування цих ресурсів і подавати заявки на їх використання.

3. Блок бухгалтерського обліку. Ведеться повний бухгалтерський облік відповідний існуючим нормативним документам.

4. Блок кадрового обліку. Веде облік співробітників організації, виконує розрахунок зарплати і премій, підтримує штатний розклад і посадову ієрархію підприємства. Даний блок дозволяє вести моніторинг використання відпусток, лікарняних, нараховувати районні коефіцієнти і надбавки за шкідливі умови роботи.

Приклади оперативних ІС: 1С: Підприємство (1С), Парус (Парус), БЕСТ (БЕСТ-Програми), Microsoft Business Solution Dynamics.

Аналітичні ІС (АІС). Основною метою АІС є накопичення інформації, необхідної для проведення повного і всебічного аналізу діяльності організації та середовища її функціонування. Для даного аналізу не використовується поточна інформація, так як вона часто змінюється. Тому аналіз грунтується на даних закінченого тимчасового періоду: за минулий місяць, минулий квартал, минулий рік.

Приклади аналітичних ІС: Acumate ES (Kenan Technologies), Essbase (Arbor Software), TM/1 (Sinper), Express (Oracle), Works (Sybase), Axsys (Information Advantage), MetaCube (Stanford Technology Group).

Довідково-правові системи (СПС). У сфері юридичної діяльності і правової інформатизації широко застосовується термін «правова информація». До правової інформації відносяться правові акти, матеріали підготовки законопроектів, коментарі та практика застосування законів. За допомогою СПС фахівцеві знайти різні правові акти та інші документи стало в сотні разів швидше і ефективніше, ніж при роботі з паперовими носіями.

У СПС є дві основні функції:

1. зберігання і постійне оновлення бази правової інформації, що відображає поточний стан чинного законодавства;

2. пошук документу в базі.

Приклади СПС: Гарант, Консультант плюс, LEXIS-NEXIS [8].