Лекція з навчальної дисципліни

«Диференціальна психологія»

на тему: «Диференційно – психологічний аналіз між статевих відмінностей»

підготував: доцент кафедри Куций О.А.

Обговорено і затверджено на засіданні

кафедри практичної психології та педагогіки

протокол № __ від «__» 20__р.

План

Вступ

1. Стать у структурі індивідуальності. Міжстатеві відмінності.

2. Теорії та концепції розвитку статевої ідентичності.

Висновки

Література

Основна:

1. Ахвердова О.А., Волоскова Н.Н., Белых Т.В. Дифференциальная психология. – СПб, 2004. – 168с.

2. Берн Ш. Гендерная психология. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. - 320 с.

3. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций. – М., 2000. – 549с.

4. Нартова-Бочавер С.К. Дифференциальная психология. – М., 2003. – 280с.

5. Палій А.А. Диференціальна психологія: навч.посіб./ А.А. Палій. –К.: Академвидав, 2010.– 432с. ( Серія « Альма – матер»)

Додаткова:

3. Бендас Т. В. Гендерная психология. – СПб., 2006.

4. Горностай П.П. Социализация личности и психологические роли//Теоретические и прикладные вопросы психологии (материалы юбилейной конф-ии «Ананьевские чтения-97»), — Вып. 3. – Ч. 1. — СПб., 1997. – С. 325–330.

5. Ильин Е.П. Пол и гендер. — Питер, 2010.—С. 688.

6. Клецина И.С. Гендерная социализация: Учебное пособие. - СПб., 1998.

7. Психология личности: Словарь справочник / Под ред. П.П.Горностая и Т.М.Титаренко. — К.: Рута, 2001. — 320с.

Вступ

Вивчаючи проблеми статі, зарубіжні науковці послуговуються термінами: sex, якщо йдеться про біологічні основи поведінки, і gender – коли мають на увазі соціокультурний зміст поведінки. Так, стать як біологічне явище стосується індивідуальних характеристик: вона визначається в момент зачаття людини, її неможливо змінити. Проте приймати або відкидати свою стать, переживати її як благо чи покарання людина може під впливом культурно-соціальних чинників: очікувань батьків, уявлень про призначення власної статі, її цінності тощо. Тому природні основи поведінки можна посилити або загальмувати, однак це може ослабити продуктивність людської діяльності і призвести до виникнення неврозів.

Стать як соціокультурний зміст поведінки (gender) зумовлюють чинники зовнішнього середовища: виховання, найближче оточення, культурні і моральні цінності суспільства, в якому зростає дитина, тощо.

1. Стать у структурі індивідуальності. Міжстатеві відмінності.

Гендер – соціально – біологічна характеристика, через яку визначається поняття «чоловік» і «жінка», психосоціальні, соціокультурні ролі чоловіка і жінки як особистостей, на відміну від статі, яка позначає біологічні відмінності.

Гендерні відмінності формуються у процесі соціалізації – навчання ролі чоловіків і жінок, який відбувається від перших днів народження до статевозрілого віку, і меншою мірою – пізніше. На це впливають сімейне виховання, школа, взаємовдія з іншими дітьми та ігрова активність. Розуміння відмінностей між статями формується починаючи приблизно з дворічного віку.

Похоження терміну гендер

До 1960 – х рр. психічні або поведінкові властивості, котрі ймовірно відрізняють чоловіків від жінок, називали статевими властивостями або відмінностями. У сучасному розумінні термін гендер був введений у науковий обіг американським психоаналітиком Робертом Столлером наприкінці 60-х років ХХст. – він запропонував використовувати для позначення соціальних і культурних аспектів статі поняття гендер.

В 1970 – х р. дослідників турбувало те, що вивчення гендерних відмінностей може привести до закріплення стререотипного сприйняття. « Чи не будуть гендерні відмінності трактуватись в користь чоловіків і сприйняття жінок як неповноцінних? Підвищення уваги до гендерних відмінностей «створюють зброю направлену протии жінок» - соціолог Джесси Бернард.

Починаючи з 1980-х р. дослідники вивчали гендерні відмінності в контексті рівності статей, прагнули зменшити стереотипии.

Проте, в 1980 – 1990-ті р. було виявлено чимало гендерних відмінностей. Результати досліджень підтверджують певні стереотипии про жінок. Так, наприклад, що вони менш агресивні, більш виховані, емоційні.