6. Загальна характеристика птахів.

1. Тіло обтічної форми.

2. Тіло вкрите пір’ям.

3. Шкіра тонка, суха, позбавлена залоз.

4. Наявність рогових утворів: дзьоба, кігтів, лусок на задніх ногах.

5. Скелет легкий, (так як кістки пневматичні і тонкі) і міцний (вміст мінеральних солей і зростання кісток).

6. Наявність кілю, до якого прикріплюються великі грудні і підключичні м’язи, що призводять у рух крила.

7. Передні кінцівки перетворились в крила.

8. Добре розвинені великі грудні і підключичні м’язи, що призводять у рух крила.

9. На задніх кінцівках одна гомілкова кістка.

10. У м’язах - міоглобін, який легко зв’язує О₂ , утворюючи сполуку оксигемоглобін і, таким чином забезпечує м’язи О₂.

11. Зубів немає.

12. Є м’язовий язик.

13. Розширення стравоходу - воло.

14. 2 відділи шлунку: залозистий, мускульний.

15. 2 сліпі відростки на межі тонкої і товстої кишки.

16. Фабрицієва сумка (залози внутрішньої секреції).

17. Великий головний мозок, тому складні інстинкти.

18. Подвійне дихання, за рахунок повітряного мішка.

19. Голосовий апарат птахів - нижня гортань.

20. Сечового міхура немає. Кінцевий продукт виділення - сечова кислота.

21. Гомойотермні - теплокровні.4-камерне серце, є тільки права дуга аорти.

22. Є лівий яєчник у самок.

23. У самців немає копулятивного органу, запліднення внутрішнє.

24. Відкладають яйця, які вкриті шкаралуповою оболонкою.

7. Систематичний огляд птахів.

Клас Птахи поділяють на 2 підкласи:

І. Ящерохвості, або давні птахи. (Archaeornithes).

До яких належить лише один викопний вид - археоптерикс (викопний птах).

Сучасні.

ІІ. Віялохвості або справжні птахи, що об’єднують 3 надряди (Neornithes).

1. Надряд Плаваючі (Impennes) або Пінгвіни.

Ряд Пінгвіноподібні (Sphenisciformes).

2. Надряд Бігаючі (Ratitae) або Безкільові.

Ряди: Страусоподібні (Struthioniformes).

Нандуподібні (Rheiformes).

Казуaроподібні (Casuariiformes).

Ківіподібні (Apterygiformes).

3. Надряд Типові птахи (Neognathae) або Новопіднебінні (Кільові).

Ряди:

1. Гагари (гагара червоновола, гагара чорновола, норці).

2. Трубконосі .

3. Веслоногі (пелікан кучерявий, рожевий, баклан).

4. Голенасті (лелеки, чаплі: сіра, руда, біла, квак, бугай, коровайка, колпиця, фламінго).

5. Гусеподібні (лебідь - кликун, лебідь - шипун, гуска, галагаз, гоголь, гага, чирок, качка чорна, крижень, качка сіра).

6. Соколоподібні або денні хижаки (стерв’ятник, сип білоголовий, гриф чорний, орлан білохвіст, шуліка чорний, орел - беркут, орел - могильник, орел степовий, орел – карлик, канюк, осоїд, мишоїд, яструб, змієїд, лунь, скопа, сапсан, балобан, кібчик, дербник, чеглок, боривітер).

7. Курині (перепілка, куріпка сіра, фазан, кеклик, глухар, тетерев, рябчик).

8. Журавлеподібні (журавель сірий, журавель степовий (красавка), пастушок, погонич, курочка мала, деркач, лиска, дрохва, стрепет, лежень).

9. Сивкоподібні (кулик – сорока, сивка, хрустан, зуйок, чайка ) турухтан, грязьовик, щоголь травник, чорниш, фіфі (кулик), вальдшнеп, бекас, дупель, ходулочник, поморник, мартин).

10. Голуби (саджа, голуб сизий, голуб синяк, припутень, горлиця).

11. Зозулеподібні ( зозуля звичайна).

12. Сови (сипуха, пугач), сова біла, сова сіра, сова вухата, сова болотяна, совка, сич хатній, сичик).

13. Дрімлюги (дрімлюга).

14. Стрижі або двокрилі (стриж чорний або серпокрилець), стриж білочеревий).

15. Ракшеподібні (сиворакша, бжолоїдка звичайна, рибалочка голубий, одуд).

16. Дятли (жовна чорна, дятел трипалий, сивий, строкатий, білоспинний, сірійський, крутиголовка).

17. Горобині ( жайворонок польовий, лісовий, чубатий, малий, степовий; ластівка: сільська, міська, берегова (щурик); плиска: біла, гірська, жовта; щеврик: лісовий, польовий, луговий; омелюх, сорокопуд : жулан, сірий, малий; оляпка, волове очко або кропивник, тинівка лісова, дрізд: чорний, горобинник або чикотень, омелюх або деряба, білобровник, кам’яний, співочий; камінка, чекан луговий, горихвістка звичайна, малинівка або вільшанка, синьошийка, соловей: східний, західний; славка: садова, прудка, сіра, чорноголова; берестянка, очеретянка, кобилочка: звичайна, солов’їна, річкова; вівчарик: ковалик, весняний; корольок жовтоголовий, мухоловка сіра, синиці: велика, блакитна, чорна, чубата, довгохвоста, вусата, ремез, повзик, чайка; вівсянка: садова, звичайна, очеретяна; зяблик, в’юрок, коноплянка, чечітка, щиглик або мальованець, чечевиця, костогриз, снігур, шишкар, горобець: хатній, польовий, шпак: звичайний, рожевий; іволга, крук, ворона сіра або гава, грак або гайворон, галка, сорока, сойка, горіхівка.

18. Птахи – миші: довгохвості, білоголова, смугаста.

19. Попугаєподібні (какаду, хвилясті попуги, жако, амазони, ара, попугай –монах).

20. Трогоноподібні (тропіки Америки, Азії, Африки) (трогон кубинський, гватемальський).

Надряд Плаваючі (Impennes)

Включає перший ряд – Пінгвіни (16 видів) (Sphenisciformes).

Поширені в південній півкулі від берегів Антарктиди до 30⁰ південної широти південної широти навіть до 47⁰ південної широти. Деякі види зустрічаються біля пд. берегів Австралії, Африки, Південної Америки, а там, де в тропіки заходяь холодні течії, вони зустрічаються до екватора (Галапагоські острови).

Будова: втратили здатність до польоту і набули пристосувань до плавання і пірнання.

Передні кінцівки видозмінені в ласти, під час плавання рухають ластами гвинтоподібно, задні кінцівки відсунуті назад (виконують функцію руля). На землі тіло тримають вертикально.

Пальці задніх кінцівок спрямовані вперед і з’єднані плавниковою перетинкою. Тіло обтічне, густо вкрите лускоподібним оперенням (аптерії відсутні). Пір”я – плоский роговий стержень, який нагадує лусочку, і вузьких опахал. Оперення щільне. Линька один раз в рік. Теплозахисту сприяє і жировий шар шкіри.

Кістки не пневматичні, заповнені кістковим мозком. Кіль грудини невисокий, але добре розвинений.

Шия товста, коротка і гнучка, дзьоб сильний і гострий, ротовий аппарат діє як насос, який всмоктує потік води з дрібною здобиччю (молюсок., ракоподібні, рибу). Хвіст короткий (16 – 20 пір’їн), на нього пінгвін спирається.

Розміри: Найбільший – імператорський пінгвін (маса – 35-40 кг., довжина 120 см.), очковий пінгвін – 61-86 см, королівський пінгвін – 91-96 см. Найменший – малий пінгвін (довжина – 40 см.)

Забарвлення: темна спина і біле черевце.

Гніздяться колоніями (десятки тис. пар). Всі пінгвіни – моногами. Пари зберігаються кілька років.

Гнізда прості – кладка камінців, або немає зовсім (виношують на ногах, прикриваючи складкою шкіри на черевці). Деякі види відкладають у нори, в тріщини скал. Імператорські пінгвіни гніздяться на поверхні льоду (1-2 яйця). Яйце велике: маса – 450 г, розміри – 12 х 9 см. Насиджують 62-66 днів, іноді до 100 днів.

Кладка 1-2 яйця. Насиджують обоє (самка і самець) близько місяця (у деяких – 1-2 тижня). Імператорський пінгвін 62-66 днів, королівський – 54 дні.

Малюк імператорського пінгвіна – 315г, вкритий пухом, і дві неділі залишається сліпим.

Велика смертність – голод, холод, хижі птахи. Дитячі садки – 60 шт. (гине 70% малюків).

Вороги: в морі – морський леопард, касатка; на суші – завезені китобоями тварини які поїдають яйця; на пташенят полюють: поморник, мартини.

В негніздовий період пінгвіни подорожують по морю на відстані 1000км від берега.

Імператорський пінгвін вперше відкрив Белінсгаузен на початку минулого сторіччя під час подорожі в Антарктиду.

Гніздяться на морських льодах і континентах, на острові Хасуелл, мис Крозье (в глибині моря Росса).

При сильному морозі пінгвіни збираються в групи, утворюючи “черепаху”. На відміну від пінгвінів аделі, які живуть відособлено. Пінгвіни аделі навколо очей мають біле коло. Гніздяться на берегах Антарктиди, на інших островах і архіпелагах: Шотландських, Оркнейських, Сандвічових островах). Живляться крілем.

Малий пінгвін довжиною 40 см і білокрилий ( на східному березі Нової Зеландії, на південних берегах Австралії, Тасманії, Нов. Зеландії). Спинка – темно-сіра.

Очковий пінгвін – південна Африка.

Галапагоський пінгвін – єдиний пінгвін, що живе в тропіках. Довжина тіла становить 50см. Відкладає 2 яйця в розщілини скель.

Надряд Бігаючі (Безкільові) птахи (Ratitae)

Нелітаючі птахи. Найбільші із нині живучих.

Ряд Страусоподібні. (1 ряд, 1 вид).

Поширені тільки в степах і напівпустелях Африки. В плейстоцені були поширені і на півдні України.

Розміри. Африканський страус в висоту 270 см і масою – 50-100кг.

Будова. Тіло міцне. Довга шия, невелика приплюснута голова, невеликий але широкий дзьоб. Шия вкрита коротким пухом. Відсутній кіль, грудина невелика. На грудній ділянці тіла, голо (без оперення) – грудний мозоль (спирається при посадці, лягає). Передні кінцівки слабо розвинені, для польоту непридатні. Оперення на тілі рихле, оскільки на борідках немає гачків. Задні кінцівки масивні, сильні. Кількість пальців – два. (У ківі чотири, нанду, ему – три). Мають закритий таз. Ключиці – вилочки немає. Кістки не пневматичні, заповнені кістковим мозком (за винятком стегнової кістки). Ноги не оперені.

Велика кількість махових пер. Комір самця – чорний, махові і рульові пера – білі. Самка одноманітного сіро-бурого кольору.

Токують під час розмноження: самець сідає закидає голову на спину і тре нею, тріпочучи крилами. Далі великими кроками доганяє самку. Захищаючи територію видає голосні глухі реви (як леви). Для цього вони набирають повітря у воло, і з силою проштовхують його у стравохід, гола шия роздувається як балон. Шия і ноги стають яскраво-червоними.

Полігами: один самець, чотири – п’ять самок.

Самець в піску вискрібає ямку, куди кілька самок відкладають яйця (15 – 20 яєць). Маса яєць 1,5 – 2 кг, це приблизно 25 – 36 куриних. Шкаралупа товста. Довжина 15 см. Насиджують 42 дні. Колір яйця – солом”яно-жовтий, частіше гледенькі. Вночі на кладці сидить самець, вдень – якась із самок. Статевозрілі на 3 році життя.

Мають гострий зір. Кроки сягають 4-5 м. Швидкість бігу до 70 км/год.

Живляться: рослинною їжею – травою, листям, плодами, тваринною їжею – дрібні звірі, пташки, ящірки, комахи. В шлунку – гастомти.

Можуть довго обходитись без води. Люблять купатись.

Нанду. Ріст самця 150 см., маса – 50 кг. Кіль відсутній, крило недорозвинуте. На ногах – три пальці. Оперення – сіре. Полігами (3-7 самок), відкладають 13-20 яєць. Поширені – в Південній Америці, північна нанду – степи Бразилії, Аргентини, довгодзьобий нанду – Патагонія, гірські степи Анд.

Казуароподібні. Рульового пір’я немає. Моногами. На ногах – три пальці. Поширені в Австралії, на Новій Гвінеї.

Дві родини: Казуарові – зжатий з боків дзьоб, роговий “шолом” на голові. Населяють лісові хащі. Поширені – Нова Гвінея і на островах: Ару, Серам і п-ві Кейп – Йорк (Австралія).

Ему – поширені по кущистих піщаних пустелях і степах Австралії і Тасманії. Дзьоб сплющений зверху вниз, голова оперена. Забарвлення – буровато-сіре. Маса – 45-55 кг., висота –170 см.

Ківіподібні. Маса – 3-3,5кг. Висота – 20-55см. Редуковані крила. На ногах – чотири пальці. Дзьоб довгий, тонкий. Добре розвинутий нюх. Наявні чутливі щетинки – вібриси. Оперення волосовидне. Язик рудиментарний. Рульові пера – відсутні. Самки більші самців. Поширені на о. Нова Зеландія і на о. Стьюарт. Живуть в густих, вологих лісах. Яйця дуже великі – 500г, це приблизно ¼ маси самки.

Безкільові (ківі, нанду, ему, казуарі, африканські страуси) – акліматизовані в заповіднику Асканія Нова.