Родина химерових.

До родини химерових (Chimaeridae) належить 22 види з 2 родами.

Ця родина характеризується тупим рилом, дво- або трьохроздільними птерихоподіями у самців та іншими ознаками.

Рід Chimaera – анальний плавник відділений від хвостового плавця.

Рід Hydrolagus – ці плавці повністю злиті.

Рід Chimaera нараховує 6 видів.

Химера європейська (Chimaera monstora). Живе в східній Атлантиці від Ісландії та Норвегії до Середземного моря та у берегів Південної Африки. Довжина тіла 1,5 м. Тримається на глибині до 1000 м. Спина забарвлена в червоно-бурі відтінки, сріблясті боки з жовтувато-бурими плямами, а по краях спинного та хвостового плавців проходить темно-коричнева кайма. Яйця відкладають круглий рік, крім осені. Яйцева капсула веретеноподібна, довжиною 15-18 см з витягнутим, тонким переднім кінцем. Живиться, як і інші види, донними безхребетними. Промислового значення немає

Японська химера (Chimaera phantasma) - використовують в їжу. Жир з печінки використовують як лікувальний засіб, при обробці ран.

Кубинська химера (Chimaera cubana) - біля берегів Куби, на глибині 400-500м.

Інші види роду живуть в водах Японії, Жовтого моря, біля Філіппінських островів.

Рід гідролаги (Hydrolagus) нараховує 15-16 видів: 3 - Північна Атлантика, 4-5 - Японія, 3 -Австралія, 1 - південна Африка, Нова Зеландія, Філіппінські і Гавайські острови, Північна Америка.

Американський гідролaг (Hydrolagus colliei). Живе на глибині від 90 до 360 м, від Каліфорнії до західної Аляски. За розмірами тіла менший ніж європейська химера. Розмножується цілий рік. В їжу не використовують. Жир печінки в Канаді використовують для змазки зброї, а також використовують для змазки деталей точних приборів.

Родина ринохимерові або носаті химери.

Риби цієї родини відрізняються від інших сильно витягнутим, загостреним ростр умом та цільним птерихоподієм у самців.

Носаті химери нараховують 3 роди.

Рід гарріота (Harriotta) нараховує 2 види.

Harriotta raleghana. Живе на глибині від 700-2000 м, біля берегів Північної Атлантики, Японії, Каліфорнії, Нової Зеландії.

Harriotta haeckeli. Живе на глибині 1800-2600 м, біля берегів Північної Атлантики. Забарвлена в темно-коричневий колір. Довжина 103 см.

Рід неогарріота (Neoharriotta pinnata). Відомий лише вид , який живе на глибині 360-550 м.

Рід носата химера (Rhinochimaera) має 2 види:

Rhinochimaera atlantica (Північна Атлантика) та Rhinochimaera pacifica (Японія).

Родина каллоринхові або хоботнорилі химери.

Ця родина представлена всього одним родом каллорихи (Callorhinclius), який відрізняється від інших тим, що передня частина рила витягнута в сильно зжатий з боків хобот, кінчик якого відігнутий назад і несе на собі поперечну листоподібну лопать. Хвіст без ниткоподібного продовження, його вісь загнута доверху, тобто, гетероцеркальний. Короткий анальний плавець відділений від хвостового глибокою виїмкою, спинні плавці широко поставлені. Птеригоподій у вигляді цільних ниток.

Живуть біля берегів Південної Америки, Південної Африки, Південної Австралії, Тасманії та Нової Зеландії. Відомо 3-4 види, але науковці вважають, що це один і той самий вид.

Callorhinclius callorynchus. Розміри тіла в довжину не більше 1 м і вага до 10 кг. Забарвлення зеленувато-жовте, по боках проходить три чорні смужки. Живуть на глибині 5-50м.

4. Походження хрящових риб.

Походять хрящові риби від давніх щелепноротих риб, які жили в силурі, в прісних водоймах. В середині девону представники цього класу поширились в моря. Від них відокремились так звані кладоселахії, а ще в кінці силуру – друга гілка, що дала початок кістковим рибам.

Деякі хрящові (химери) і більшість кісткових риб походять від давніх панцирних риб, у яких голова і зяброві ділянки були вкриті великим кістковим щитом, а велика частина тіла затягнута кільцем суцільного твердого покриву. Особливі кісткові пластинки виконували функцію щелеп і зубів. Деякі мали кісткові луски. У деяких були справжні парні плавці. Це були активні хижаки, які полювали в девонських озерах і морях.

В пізньому палеозої в морях вже були різноманітні акули. Перші скати з’явилися в мезозої, ці форми походять від акул.