Підклас Суцільноголові, або Химерові.

Нечисленна група тварин, які об'єднують в собі загальні риси пластинкозябрових (Elasmobranchii) та кісткових риб (Оsteichthyes). Виникли від вимерлих акулоподібних риб. Поширені в морях Атлантичного і Тихого океанів північної і південної півкуль.

З пластинкозябровими (селахії) їх споріднює наявність у самців парних птеригоподіїв, властивість самок відкладати крупні яйця, в великих рогових капсулах, наявність в зовнішньому скелеті плакоїдної луски ("шкіряні зуби") та повна відсутність окостеніння внутрішнього хрящового скелета, деякі елементи все ж таки укріплюються за рахунок виділення вапна. Також в серці є артеріальний конус, з трьома клапанами, в кишечнику – спіральний клапан, крупні ніздрі зближені з поперечним ротом та з'єднуються з задніми кутами за допомогою борідок, які ділять верхню губу, зовнішні лопаті плавців підтримуються великою кількістю тонких еластодинових ниток, м'ясисті губи підтримуються губними хрящами, відсутній плавальний міхур.

Як і у костистих риб, у них відсутня клоака та бризкальце, з кожної сторони має лише по одному зябровому отвору, а череп з'єднується з хребтом за допомогою потиличних мищелків.

Тіло видовжене, веретеноподібне. Деякі види мають рострум, більш менш округлий. Добре розвинена бічна лінія у вигляді короткої борозни. Луски майже немає.

У зв'язку з глибоководним придонним способом життя, вони мають аутостилічний тип черепа (зрощення піднебінно-квадратного хряща з черепною коробкою), чому і дістали назви суцільноголові. Зуби зливаються в щільні зубні пластинки (дві пари на верхніх і одна - на нижніх щелепах), інколи ці пластинки оточені валиками, або гребнями. Тіло хребців відсутнє: хорда зберігається без сегментованих перетяжок на протязі всього життя та у більшості форм оточена хрящами, які мають форму вузеньких незамкнених кілець. Є шкіряні зяброві кришки, які прикривають зяброві отвори, і тому їх видно лише по одному. У них є щілина, яка веде в порожнину, куди відкриваються зяброві отвори. Мають сечостатевий і анальний отвори. Кишечник мало диференційований, в задньому його відділі виявлений спіральний клапан. Розмножуються яйцями, які містяться в товстій рогоподібній капсулі.

До класу належить один ряд – химероподібні (Chimaeriformes), який включає глибоководних, придонних морських риб, поширених в Атлантичному, Індійському і Тихому океанах. Довжина тіла цих риб від 12-15 см до 2 м і вагою 100 кг.

Веретеноподібне тіло зжате з боків і сильно звужується на хвості. Тіло вкрите слизом. У високого першого плавця, розташованого над грудними плавцями, є гострий шип, у деяких видів при його основі є отруйна залоза. Другий спинний плавець дуже довгий, простигається назад майже до початку хвостового плавця, він не складається. Хвіст гетероцеркальний або продовжується у вигляді тонкого біча. Анальний плавець малий, відділений від хвостового плавця глибокою борозною або повністю зливається з ним. Веєроподібні плавці добре розвинені, черевні плавці маліші за грудні та далеко відігнуті назад, і кріпляться на рівні анального отвору.

Рот малий, 5 пар зябрових дуг та 4 пари зябрових отворів. Крім птеригоподіїв у самців розвивається спеціальний орган з шипиками. Який називається "тримач".

Запліднення внутрішнє. Розмноження розтягнуте. Одночасно самка відкладає лише 1-2 крупних яйця, кожне з яких оточене овальною роговою капсулою (довжина 12-20 см) з ниткоподібним придатком на кінці. Яйця падають на дно або ж повисають на водоростях. Розвиток продовжується 9-12 місяців. По боках голови зародка, який розвивається, утворюються ниткоподібні шкіряні вирости - зовнішні "зябра", які, мабуть, полегшують всмоктування жовтка і, мабуть, отримання кисню. Перед виходом із яйця ці "зябра'' зникають, і виходить вже молода химера, яка відрізняється від дорослої лише розмірами. В окремих місцях високо ціниться м'ясо і жир.

Всього є близько 30 сучасних видів химерових, що об'єднуються в три родини. З викопних відомо 13 родин.