- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4. Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів.
- •5. Історичний розвиток господарської системи, її стан та особливості функціонування на певних історичних етапах розвитку суспільства.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9. Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни.
- •11. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •12. Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •14. Неолітична революція та її вплив на розвиток господарської сфери первісного суспільства.
- •15. Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства.
- •16. Господарство суспільства Трипільської культури.
- •17. Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •18. Господарство Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •19. Господарська сфера суспільства стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.
- •20. Суспільство кріто-мікенської протоцивілізації та особливості його господарської сфери.
- •21. Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •22. Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23. Господарство Індії в другій половині і тисячоліття до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24. Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25. Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26. Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27. Особливості господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28. Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29. Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30. Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31. Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •32. Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
- •33. Основні форми господарства доби ранньофеодальних держав та феодальної роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •34. Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •35. Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічних містах Західної Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.
- •36. Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37. Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38. Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39. Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •41. Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.?????
- •44. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •45. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •46. Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
- •47. Історичні передумови виникнення, сутність та етапи розвитку меркантилізму.
- •48. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •49. Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях в.Петті і п.Буагільбера.
- •50. Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •51. Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •52. Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.
- •53. Загальна характеристика ринкової господарської системи провідних країн Європейської цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті роки хіх ст.).
- •54. Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •55. Теорія вартості в економічному спадку а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •56. Розвиток ринкового господарства в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •57. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •58. Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •59. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •60. Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •61. Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •62. Господарський розвиток українських земель та основні форми господарств напередодні Визвольної війни (кінець XVI – перша половина XVII ст.).
- •63. Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
- •64. Економічна політика б.Хмельницького.
- •65. Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •67. Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).
- •68. Реформи Йосипа іі та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку хіх ст.
- •69. Економічні погляди представників класичної школи в Україні (в.Каразіна, м.Балудянського, т.Степанова, і.Вернадського).
- •70. Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх ст. – початок хх ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та сша.
- •73. Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •74. Економічне піднесення Німеччини в кінці хіх ст. Та виникнення соціального напряму політичної економії.
- •75. Причини швидкого економічного розвитку сша в кінці хіх ст. Особливості американської школи маржиналізму.
- •1) Товари одного класу на ринку повинні мати тільки 1-у ціну; 2) ціна товару зрівнює к-ть запро-поновану і к-ть споживану; 3) ціна має забезпечу-вати максимальне задоволення і покупцеві, і продавцю.
- •77. Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
- •78. Економічні реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.
- •79. Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.Р. Хіх ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.
- •81. Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.
- •84. Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.
- •89. Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •1) Встановлено контроль над випуском акцій (у разі випуску компанією акцій усі її директори несли персональну відповідальність за випуск);
- •90. Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •91. Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •93. Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •94. Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).??????
- •95. Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
- •96. Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.????????
- •97. Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.???????
- •98. Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.????????
- •1950—1970-Ті роки.
- •99. Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.???????
- •100. Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •101. Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •106. Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці хх – на початку ххі ст.????
- •107. Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •108. Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.??????
- •112. Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •113. Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •114. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.??????
- •115. Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
- •1920 Р. Виробництво чавуну становила близько 6%, а цукру -менш як 3 % від рівня 1913 р.).
- •118. Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в українській економічній літературі 20-х років.
- •119. Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •120. Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •121. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •123. „Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •124. Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •125. Формування основ національної системи господарства України в першій половині 90-х років хх ст.?????
- •126. Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.
- •127. Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років хх ст.
- •128. Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років хх ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.??????
- •139. Основні напрями теоретичних досліджень в укр. Ек-ній літературі 90-х рр хх ст.
- •129. Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх ст.
- •130. Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. Хх – поч. Ххі ст.).
108. Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.??????
До інформаційних технологій зазвичай відносять сукупність технологій у мікроелектроніці, створенні обчислювальної техніки (машин та програмного забезпеч є) шя), телекомунікації!мовлення та оптико-електронної промисловості.Останні два десятиліття XX ст. виникає сузір'я великих технологічних проривів у сфері нових матеріалів, джерел енергії, в медицині, у виробничій техніці , зокрема в транспортній технології. Сучасний процес технологічної трансформації розширюється по експоненті. Сьогодні ми живемо у світі, який вже давно називають цифровим, або елетронно-цифровим.Нові інформаційні технології— це не просто інструменти, якими необхідно користуватися, а процеси, які необхідно розробляти.
Є суттєві відкриття у сфері інформаційних технологій;
поява мікропроцесора як ключового пристрою в поширенні мікроелектропіки (1971 р.);
винайдення мікрокомп'юшера в 1975 р. (перший успішний комерційний варіант з'явився у квітні 1977 р.);
виробництво операційних систем для мікрокомп 'ютерів компанією Microsoft (середина 1970-х рр.);
промислове виробництво оптичних волокон компанією Corning Glass па початку 1970-х рр.;
промислове виробництво відеомагнітофонів компанією
8опу у середині 1970-х рр. на основі відкриттів, зроблених у
1960-х роках в Америці та Англії;
в)створення в 1969 році компанією Advanced Research Project Aganscy (АRРА) Міністерства оборони США нової, революційної електронної комунікаційної мережі', яка згодом перетворилася на сучасний Іптернет.
Усі ці відкриття мають спільні характеристики: грунтуючись головним чином на наявних знаннях і розвиваючись як продовження ключових технологій, вони завдяки доступності й падінню ціни за зростання якості являють собою кардинальний прорив у масовому поширенні технології у сфері комерційного та суспільного використання.Під час третьої хвилі НТП розпочалося й господарське освоєння навколоземного космічного простору, були синтезовані матеріали, яких раніше не існувало в природі, створено промислові роботи, здатні практично повністю замінити людину на виробництві, а персональний комп'ютер перетворив і примножив потоки інформації.Досягнення науки і техніки у поєднанні з високим рівнем політичних, економічних та соціальних інститутів уможливили вихід країн Заходу на небачений раніше рівень економічного розвитку - - рівень задоволення різноманітних, у тому числі зовсім нових потреб переважної частини свого населення.
Усе це дало підстави для висновку про завершення індустріального періоду в розвитку західних країн: США, Великої Британії, Франції, ФРН, Японії, Швеції, Норвегії, Швейцарії, Голландії, Бельгії, Австрії, Ізраїлю та іп.
Утім скороченню кількості та частки зайнятих у промисловості цих країн сприяло також перенесення виробничих потужностей, особливо «екологічно сумнівних», до таких країн із середнім рівнем економічного розвитку і відносно дешевою робочою силою, як Туреччина, Південна Корея, Індонезія, Бразилія, Мексика, Таїланд. Перенесення технологій і цілих виробництв до цих та інших країн, поряд із негативними ефектами, мало наслідком їх індустріалізацію, перетворення на нові індустріальні країни, або нові індустріальні економіки.
У цей період країни Латинської Америки, Східної Європи та колишнього Радянського Союзу перебувають на етапі переходу не лише від планово-директишюї до ринкової економіки, а й до постіндустріальної структури виробництва та зайнятості. Та попри те, що нова технологічна структура і нова постіндустріальна, сервісно-інформаційна економіка відіграють дедалі більшу роль у світовому співтоваристві, говорити про остаточне і глобальне завершення доби іпдустріалізму зарано. Про це свідчить принаймні, що такі країни, як Китай та Індія, зі своїм величезним економічним потенціалом, зовсім нещодавно вступили у стадііо зрілого індустріалізму, а більшість країн Африки його ще навіть не досягли.
109. Основні тенденції економічного розвитку США на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
110. Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
111. Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку окремих її країн в цих умовах.????
Важливим чинником економічного розвитку є інтеграційні процеси, що відбуваються в різних формах, зокрема економічна інтеграція. «Міжнародна економічна інтеграція — це взаємопристосування національних економік, включення їх до єдиного відтворювально-го процесу в інтернаціональних масштабах». . Це не лише масштаби міжнародної торгівлі - - економічної діяльності, а й охоплювані сфери, рівень і усталеність взаємодії національних економік.Сучасна теорія міжнародної економічної інтеграції розрізняє п'ять ступенів, або послідовних етапів розвитку інтеграційних процесів: 1) зона вільної торгівлі; 2) митний союз; 3) єдиний, або спільний ринок; 4) економічний союз: 5) економічніш та валютний {монетарний) союз, чи повніш економічніш союз. Сьогодні лише одна міжнародна інтеграційна група країн реально пройшла перші чотири із зазначених етапів -— Європейський Союз. Саме прикладом міждероісавногд регіонального об'єднання як важливої частини міжнародної економічної системи є Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС). Якщо на початковому етапі до ЄЕС входило шість країн (ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург), то від 1 січня 1995 р. їх було вже 15. У 1973 році до ЄЕС приєдналися Данія, Велика Британія та Ірландія, у 1981 р. - - Греція, а в 1986 р. - - Іспанія та Португалія. Першого травня 2004 року до Європейського Союзу приєдналося ще 10 країн: Латвія, Литва, Естонія, Чехія, Угорщина, Польща, Словенія, Словаччина, Кіпр і Мальта, тож нині їх 25.
Створення єдиного ринку на четвертому етапі економічної інтеграції має завершитися формуванням справді єдиного економічного союзу(ЕС).В Європі єдиний ринок із вільним переміщенням капіталу, товарів, послуг та робочої сили було створено до початку 1993 року. Одразу було поставлено завдання створення Економічного і Валютного Союзу (ЕВС), причому за стислий термін, до початку 1999 року.У межах ЄЕС його учасникам до початку 1980-х років вдалося налагодити програмування розвитку економіки та спеціалізацію її за країнами. Як наслідок, Франція спеціалізується на експорті малолітражних автомобілів, жіночого одягу, взуття, білизни; ФРН — вантажних автомобілів, чоловічого одягу. Нині ЄС перетворився на один із головних центрів світового господарства. На ЄС припадає 1/3 світового товарообігу країн з ринковою економікою. ЄС також перевищив показники США за обсягом промислового виробництва і володіє половиною валютних резервів світу.
