- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4. Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів.
- •5. Історичний розвиток господарської системи, її стан та особливості функціонування на певних історичних етапах розвитку суспільства.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9. Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни.
- •11. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •12. Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •14. Неолітична революція та її вплив на розвиток господарської сфери первісного суспільства.
- •15. Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства.
- •16. Господарство суспільства Трипільської культури.
- •17. Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •18. Господарство Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •19. Господарська сфера суспільства стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.
- •20. Суспільство кріто-мікенської протоцивілізації та особливості його господарської сфери.
- •21. Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •22. Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23. Господарство Індії в другій половині і тисячоліття до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24. Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25. Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26. Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27. Особливості господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28. Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29. Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30. Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31. Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •32. Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
- •33. Основні форми господарства доби ранньофеодальних держав та феодальної роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •34. Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •35. Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічних містах Західної Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.
- •36. Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37. Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38. Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39. Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •41. Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.?????
- •44. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •45. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •46. Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
- •47. Історичні передумови виникнення, сутність та етапи розвитку меркантилізму.
- •48. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •49. Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях в.Петті і п.Буагільбера.
- •50. Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •51. Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •52. Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.
- •53. Загальна характеристика ринкової господарської системи провідних країн Європейської цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті роки хіх ст.).
- •54. Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •55. Теорія вартості в економічному спадку а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •56. Розвиток ринкового господарства в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •57. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •58. Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •59. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •60. Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •61. Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •62. Господарський розвиток українських земель та основні форми господарств напередодні Визвольної війни (кінець XVI – перша половина XVII ст.).
- •63. Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
- •64. Економічна політика б.Хмельницького.
- •65. Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •67. Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).
- •68. Реформи Йосипа іі та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку хіх ст.
- •69. Економічні погляди представників класичної школи в Україні (в.Каразіна, м.Балудянського, т.Степанова, і.Вернадського).
- •70. Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх ст. – початок хх ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та сша.
- •73. Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •74. Економічне піднесення Німеччини в кінці хіх ст. Та виникнення соціального напряму політичної економії.
- •75. Причини швидкого економічного розвитку сша в кінці хіх ст. Особливості американської школи маржиналізму.
- •1) Товари одного класу на ринку повинні мати тільки 1-у ціну; 2) ціна товару зрівнює к-ть запро-поновану і к-ть споживану; 3) ціна має забезпечу-вати максимальне задоволення і покупцеві, і продавцю.
- •77. Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
- •78. Економічні реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.
- •79. Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.Р. Хіх ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.
- •81. Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.
- •84. Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.
- •89. Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •1) Встановлено контроль над випуском акцій (у разі випуску компанією акцій усі її директори несли персональну відповідальність за випуск);
- •90. Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •91. Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •93. Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •94. Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).??????
- •95. Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
- •96. Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.????????
- •97. Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.???????
- •98. Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.????????
- •1950—1970-Ті роки.
- •99. Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.???????
- •100. Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •101. Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •106. Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці хх – на початку ххі ст.????
- •107. Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •108. Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.??????
- •112. Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •113. Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •114. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.??????
- •115. Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
- •1920 Р. Виробництво чавуну становила близько 6%, а цукру -менш як 3 % від рівня 1913 р.).
- •118. Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в українській економічній літературі 20-х років.
- •119. Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •120. Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •121. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •123. „Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •124. Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •125. Формування основ національної системи господарства України в першій половині 90-х років хх ст.?????
- •126. Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.
- •127. Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років хх ст.
- •128. Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років хх ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.??????
- •139. Основні напрями теоретичних досліджень в укр. Ек-ній літературі 90-х рр хх ст.
- •129. Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх ст.
- •130. Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. Хх – поч. Ххі ст.).
107. Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
Найбільш загальною причиною виникнення транснаціональних корпорацій є інтернаціоналізація виробництва і капіталу на основі розвитку продуктивних сил, що переростають національно-державні межі. Інтернаціоналізація виробництва і капіталу набуває характеру експансії господарських зв'язків через створення найбільшими компаніями численних відділень за кордоном і перетворення національних корпорацій на транснаціональні. Вивіз капіталу стає найважливішим чинником у формуванні і розвитку міжнародних корпорацій. До конкретних причин виникнення ТНК слід віднести їх економічну ефективність, обумовлену великими масштабами виробництва у низці галузей. Жорстка конкуренція, необхідність вистояти в конкурентній боротьбі сприяють концентрації виробництва і капіталу в міжнародному масштабі. В результаті стає виправданою діяльність в глобальних масштабах, з'являється можливість понизити витрати виробництва і отримати надприбуток.
Транснаціональні корпорації — це національні монополії із закордонними активами. Їх виробнича і торгово-збутова діяльність виходить за межі однієї держави. Філії і дочірні компанії за кордоном мають відносно самостійні служби виробництва і збуту готової продукції, научно-дослідницьких розробок, послуг споживачам і ін. В цілому, вони складають єдиний крупний виробничий комплекс з правом власності над акціонерним капіталом тільки представників країни-засновника. З часу свого виникнення міжнародні корпорації зазнали значну еволюцію. Перше покоління сучасних міжнародних корпорацій представляли головним чином так звані колоніально-сировинні транснаціональні корпорації. В ході першої світової війни і післявоєнний період набрали силу ТНК, що спеціалізувалися на виробництві озброєнь. На цьому етапі розвитку ТНК не робили такого істотного впливу на світову економіку і відповідні їй світові господарські зв'язки. Загальне число міжнародних монополій на початок 40-х років XX століття не перевищувало 300.
З початку 50-х років міжнародні корпорації починають активні дії із завоювання світових ринків. Цьому сприяла політика лібералізації міжнародних економічних зв'язків, поява на політичній арені багатьох держав, що звільнилися, світовий споживчий попит, що ріс і інші чинники. Бурхливий розвиток міжнародних корпорацій, як по їх кількості, так і по масштабах і об'ємах діяльності сприяв тому, що вони придбали особливе значення і роль в міжнародній економіці. Транснаціоналізация діяльності компанії проходить через ряд етапів.
На першому етапі закордонна господарська діяльність практично мало впливає на положення компанії в цілому. Вона тільки починає розгортати закордонну економічну діяльність, як правило, у формі експорту. На цьому етапі компанія юридично прив'язана до однієї держави.
На другому етапі закордонна господарська діяльність набуває відносної самостійності. Діяльність компанії за кордоном вступає в складну систему взаємозалежностей зі всіма іншими сторонами діяльності компанії, спонукає проводити якісні зміни в діяльності компанії в цілому. Центр міжнародної діяльності переміщується з експорту на закордонне виробництво. Відбувається відділення закордонної діяльності від діяльності на внутрішньому ринку. Це знаходить віддзеркалення в організаційній структурі компанії. Компанія набуває рис міжнародної.
На третьому етапі росте роль закордонної діяльності компанії. Внутрішній ринок втрачає приоритет і стає в один ряд з багатьма зовнішніми ринками. Саме на цьому етапі компанія стає дійсно міжнародною зі всіма вищепереліченими ознаками. Названі три етапи є типовими для процесів інтернаціоналізації бізнесу у всіх країнах, починаючи з США.
Виключно важливу роль в механізмі функціонування сучасних ТНК грають банківські і фінансові інститути. Процеси інтернаціоналізації і глобалізації світової економіки, гостра конкурентна боротьба, у фінансовій сфері сприяли формуванню і розгортанню діяльності транснаціональних банків (ТНБ). Характер ТНБ визначається, по-перше, тим, що це найбільші банки, що грають домінуючу роль на своїх національних ринках. По-друге, в їх діяльності висока частка міжнародних операцій, залежність від зовнішнього ринку; по-третє, здійснення ними міжнародних операцій відбувається через розвинену мережу тісно зв'язаних один з одним закордонних відділень; по-четверте, ТНБ — це гігантські системи фінансового капіталу, здатні надавати багатообразні послуги клієнтові; по-п'яте, між ТНБ існує тісна взаємозалежність, переплетення їх капіталів і інтересів.
Багато злиянь відбуваються між фірмами і транснаціональними корпораціями, що надають останнім консультаційні, транспортні послуги, зв'язок. Такі злиття сприяє формуванню глобальних мереж в різних сферах економіки. Транскордонні злиття і поглинання відбуваються переважно між фірмами, що базуються в розвинених країнах.
Істотною межею діяльності міжнародних компаній є диверсифікація їх виробництва і послуг. Кількість і характер тих, що входять в ТНК підприємств визначаються головним чином економічною доцільністю. Маючи в своєму розпорядженні могутню виробничу базу, ТНК проводять таку виробничо-торгівельну політику, яка забезпечує високоефективне планування виробництва, товарного ринку. Планування здійснюється в рамках материнської компанії і розповсюджується на дочірні фірми. Транснаціональними корпораціями здійснюється динамічна політика в області капіталовкладень і науково-дослідницьких робіт в національному і міжнародному масштабі.
