- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4. Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів.
- •5. Історичний розвиток господарської системи, її стан та особливості функціонування на певних історичних етапах розвитку суспільства.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9. Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни.
- •11. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •12. Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •14. Неолітична революція та її вплив на розвиток господарської сфери первісного суспільства.
- •15. Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства.
- •16. Господарство суспільства Трипільської культури.
- •17. Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •18. Господарство Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •19. Господарська сфера суспільства стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.
- •20. Суспільство кріто-мікенської протоцивілізації та особливості його господарської сфери.
- •21. Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •22. Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23. Господарство Індії в другій половині і тисячоліття до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24. Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25. Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26. Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27. Особливості господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28. Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29. Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30. Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31. Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •32. Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
- •33. Основні форми господарства доби ранньофеодальних держав та феодальної роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •34. Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •35. Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічних містах Західної Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.
- •36. Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37. Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38. Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39. Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •41. Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.?????
- •44. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •45. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •46. Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
- •47. Історичні передумови виникнення, сутність та етапи розвитку меркантилізму.
- •48. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •49. Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях в.Петті і п.Буагільбера.
- •50. Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •51. Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •52. Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.
- •53. Загальна характеристика ринкової господарської системи провідних країн Європейської цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті роки хіх ст.).
- •54. Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •55. Теорія вартості в економічному спадку а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •56. Розвиток ринкового господарства в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •57. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •58. Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •59. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •60. Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •61. Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •62. Господарський розвиток українських земель та основні форми господарств напередодні Визвольної війни (кінець XVI – перша половина XVII ст.).
- •63. Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
- •64. Економічна політика б.Хмельницького.
- •65. Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •67. Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).
- •68. Реформи Йосипа іі та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку хіх ст.
- •69. Економічні погляди представників класичної школи в Україні (в.Каразіна, м.Балудянського, т.Степанова, і.Вернадського).
- •70. Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх ст. – початок хх ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та сша.
- •73. Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •74. Економічне піднесення Німеччини в кінці хіх ст. Та виникнення соціального напряму політичної економії.
- •75. Причини швидкого економічного розвитку сша в кінці хіх ст. Особливості американської школи маржиналізму.
- •1) Товари одного класу на ринку повинні мати тільки 1-у ціну; 2) ціна товару зрівнює к-ть запро-поновану і к-ть споживану; 3) ціна має забезпечу-вати максимальне задоволення і покупцеві, і продавцю.
- •77. Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
- •78. Економічні реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.
- •79. Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.Р. Хіх ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.
- •81. Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.
- •84. Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.
- •89. Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •1) Встановлено контроль над випуском акцій (у разі випуску компанією акцій усі її директори несли персональну відповідальність за випуск);
- •90. Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •91. Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •93. Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •94. Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).??????
- •95. Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
- •96. Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.????????
- •97. Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.???????
- •98. Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.????????
- •1950—1970-Ті роки.
- •99. Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.???????
- •100. Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •101. Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •106. Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці хх – на початку ххі ст.????
- •107. Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •108. Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.??????
- •112. Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •113. Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •114. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.??????
- •115. Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
- •1920 Р. Виробництво чавуну становила близько 6%, а цукру -менш як 3 % від рівня 1913 р.).
- •118. Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в українській економічній літературі 20-х років.
- •119. Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •120. Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •121. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •123. „Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •124. Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •125. Формування основ національної системи господарства України в першій половині 90-х років хх ст.?????
- •126. Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.
- •127. Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років хх ст.
- •128. Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років хх ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.??????
- •139. Основні напрями теоретичних досліджень в укр. Ек-ній літературі 90-х рр хх ст.
- •129. Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх ст.
- •130. Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. Хх – поч. Ххі ст.).
11. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
Проблема періодизації-одна з найважливіших проблем нашої науки. Кожний авріант періодизації носить умовний відносний характер, тому що в основу будь-якого підходу кладеться 1-2 ознаки за якими класифікується історичний період.Вибір періоду перідоизації залежить від мети дослідження та регіону який є обєктом уваги.
Педходи: 1)Формаційний(лінійний) - грунтується на моделі Маркса, в основі підходу покладено принцип економіч.детермінізму, тобто, економіч.явища і процеси вважають первісними стосовно інших яващ людського життя. Основа моделі- спосіб виробництва як сукупність виробнич.відносин та продиктивних сил. Політич.,юридична та ідеологічна надбудова- це суспільно-економіч.формація. 2) Основний цивілізаційний(нелінійний) – підхід в якому істор.економ.розгляжається як сходженя від нижчого ло вищого рівня її роз-ку. В їх основі лежить концепція прогресу. Представники: Десницький, Ліст, Мечников, . Гільдебранд, Бгохер, Маркс, Поланьї, . Ростоу, Белл, Турен, Тоффлер, Іноземцев.Деснщький вирізняв чотири стадії економічного розвитку: 1) первісний, або мисливський (у т.ч. збиральництво); 2) скотарство; 3) рільництво; 4) комерцію.Ліст виділив п 'ять стадій, взявши за критерій періодизації найбільш поширений вид господарської діяльності людей. Перша стадія — - стадія дикунства.Господарство в цей період мало привласнювальний характер( мисливство, збиральництво, рибальство). Друга стадія — скотарська (пастуша).Третя стадія ~ рільницька. Четверта стадія — рільницько-мануфактурна (сільське господарство і ремесло). Організація суспільства — станово-державна. П'ята стадія — рільницько-мануфактурно-комерційна (рільництво, ремесло (промисловість), торгівля). Організація суспільства—станово-державна.Мечников намагався довести вирішальну роль рік, морів та океанів у розвитку історичних цивілізацій. Виокремив три основні стадії розвитку світової цивілізації як три своєрідні етапи інтеграції людських спільнот: 1) річковий період (стародавній період); 2) середземноморський період (Середньовіччя); 3) океанський період (Новий та Новітній часи). Гільдебранд основу своєї періодизації як критерій він поклав явища обміну і виділив три послідовні стадії: 1) натуральне господарство (з початку середньовіччя до середини XIII ст.); 2) грошове господарство (до кінця XVIII ст.); 3) кредитне господарство починаючи з XIX ст. Левитський запропонував таку періодизацію: 1) період замкнутого натурального господарства; 2) період міського господарства, який характеризувався зростанням обміну та торгівлі, цеховим ремеслом, а також союзом міст; 3) період народного господарства, або грошового та капіталістичного господарства. Але дані періодизації мають певні недоліки: відсутність визначеня суттєвих проривів в економічних змінних, що характеризують ту чи іншу стадію. Вченіспирались лише на окремі прояви в неекономічних інституціях, або на зовнішні події, внаслідок чого їх схеми періодизації не розкривають сутоекономічнчні чинники, що викликали перехід з однієї стадії до іншої. Такий синтез зробив Маркс, який вперше зумів уніфікувати соціологію та економіку, щоб пояснити іманентну еволюцію екогоміч.процесів. В центрі уваги Маркса відповідність виробнич.відносин характеру і рівню роз-ку продуктив. сил.Маркс поділяв людську історію на такі п'ять способів виробництва, або суспільних формацій: І) первіснообщинну, або примітивний комунізм; 2) рабовласницьку; 3) феодальну; 4) капіталістичну; 5) соціалістичну (комуністичну).Маркс одним із перших запропонував продуману філософію історії, підкріпивши її економічною теорією, а економічний прогрес розглядав як головний рушій суспільного розвитку.Друга група — теорії історичного кругообігу, або циклічності історико-екоиомічного розвитку суспільства.Віко запроваджує метод порівняльного дослідзісеиия історичних та культурних явищ. У культурній тра'дгщії коленого з народів виділяє три типи часу: І) релігійна доба (або божественна), 2) героїчна доба (або «поетична»), 3) людська доба (або цивільна).
