- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4. Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів.
- •5. Історичний розвиток господарської системи, її стан та особливості функціонування на певних історичних етапах розвитку суспільства.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9. Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни.
- •11. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •12. Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •14. Неолітична революція та її вплив на розвиток господарської сфери первісного суспільства.
- •15. Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства.
- •16. Господарство суспільства Трипільської культури.
- •17. Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •18. Господарство Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •19. Господарська сфера суспільства стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.
- •20. Суспільство кріто-мікенської протоцивілізації та особливості його господарської сфери.
- •21. Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •22. Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23. Господарство Індії в другій половині і тисячоліття до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24. Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25. Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26. Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27. Особливості господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28. Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29. Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30. Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31. Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •32. Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
- •33. Основні форми господарства доби ранньофеодальних держав та феодальної роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •34. Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •35. Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічних містах Західної Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.
- •36. Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37. Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38. Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39. Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •41. Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.?????
- •44. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •45. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •46. Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
- •47. Історичні передумови виникнення, сутність та етапи розвитку меркантилізму.
- •48. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •49. Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях в.Петті і п.Буагільбера.
- •50. Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •51. Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •52. Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.
- •53. Загальна характеристика ринкової господарської системи провідних країн Європейської цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті роки хіх ст.).
- •54. Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •55. Теорія вартості в економічному спадку а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •56. Розвиток ринкового господарства в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •57. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •58. Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •59. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •60. Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •61. Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •62. Господарський розвиток українських земель та основні форми господарств напередодні Визвольної війни (кінець XVI – перша половина XVII ст.).
- •63. Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
- •64. Економічна політика б.Хмельницького.
- •65. Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •67. Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).
- •68. Реформи Йосипа іі та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку хіх ст.
- •69. Економічні погляди представників класичної школи в Україні (в.Каразіна, м.Балудянського, т.Степанова, і.Вернадського).
- •70. Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх ст. – початок хх ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та сша.
- •73. Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •74. Економічне піднесення Німеччини в кінці хіх ст. Та виникнення соціального напряму політичної економії.
- •75. Причини швидкого економічного розвитку сша в кінці хіх ст. Особливості американської школи маржиналізму.
- •1) Товари одного класу на ринку повинні мати тільки 1-у ціну; 2) ціна товару зрівнює к-ть запро-поновану і к-ть споживану; 3) ціна має забезпечу-вати максимальне задоволення і покупцеві, і продавцю.
- •77. Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
- •78. Економічні реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.
- •79. Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.Р. Хіх ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.
- •81. Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.
- •84. Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.
- •89. Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •1) Встановлено контроль над випуском акцій (у разі випуску компанією акцій усі її директори несли персональну відповідальність за випуск);
- •90. Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •91. Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •93. Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •94. Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).??????
- •95. Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
- •96. Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.????????
- •97. Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.???????
- •98. Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.????????
- •1950—1970-Ті роки.
- •99. Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.???????
- •100. Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •101. Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •106. Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці хх – на початку ххі ст.????
- •107. Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •108. Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.??????
- •112. Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •113. Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •114. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.??????
- •115. Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
- •1920 Р. Виробництво чавуну становила близько 6%, а цукру -менш як 3 % від рівня 1913 р.).
- •118. Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в українській економічній літературі 20-х років.
- •119. Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •120. Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •121. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •123. „Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •124. Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •125. Формування основ національної системи господарства України в першій половині 90-х років хх ст.?????
- •126. Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.
- •127. Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років хх ст.
- •128. Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років хх ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.??????
- •139. Основні напрями теоретичних досліджень в укр. Ек-ній літературі 90-х рр хх ст.
- •129. Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх ст.
- •130. Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. Хх – поч. Ххі ст.).
99. Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.???????
Головним для політикуму провідних країн світу по завершенні війни було вирішення проблеми колективної безпеки. З цією метою 25 квітня 1945 року у Сан-Франциско було відкрито конференцію Об'єднаних націй — найбільший міжнародний форум того часу, який зібрав понад 800 делегатів від 50 країн. Представники багатьох країн, що брали участь у війні проти фашистської Німеччини та Японії, зібралися разом, щоб створити таку міжнародну організацію, котра б сприяла забезпеченню миру й безпеки всім народам після війни. Конференція у Сан-Франциско була завершальним етапом створення ООН. її учасники підбили підсумки тривалої й складної дипломатичної боротьби, котра віддзеркалювала докорінні зміни, що сталися на світовій арені за роки Другої світової війни.
Ініціаторами створення міжнародної організації з підтримки миру й безпеки були держави антигітлерівської коаліції -— СРСР, США і Велика Британія. Члени ООН зобов'язалися вживати колективних заходів щодо запобігання й усунення загрози миру, боротьби проти актів агресії, домовилися розв'язувати свої суперечки мирними засобами, розвивати дружні відносини на засадах поваги, рівності та самовизначення народів, співпрацювати у розв'язанні економічних, соціальних і культурних проблем, заохочувати повагу до прав людини.
Ще одним наслідком війни виявилися міжнародні валютні угоди, підписані у червні 1944 року представниками 44 країн під час валютно-фінансової конференції у Бреттон-Вудсі (США); було вирішено створити Міжнародний валютний фонд (МВФ), вироблено основні правила міжнародних валютних відносин. Крім МВФ, був створений Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), що мали виконувати роль міжнародних кредитних центрів.
МВФ розпочав функціонування у березні 1947 року, правління розташовано у Вашингтоні, європейське відділення — в Парижі.
Метою діяльності МВФ проголошувалося сприяння розвитку міжнародної торгівлі й валютної співпраці шляхом управління структурою обмінних курсів різних світових валют, а також фінансування короткотермінових дисбалансів у міжнародних платіжних відносинах.
Світова система валютних курсів із регульовано-фіксованими валютними курсами, що склалася у повоєнний період, проіснувала з деякими модифікаціями до 1971 року й характеризувалася такими ознаками:
1, Кожна країна — член МВФ установлювала номінальний золотий вміст своєї грошової одиниці, що визначало паритет валют, а відтак — і валютний курс.
2. Кожна країна зобов'язувалася дотримуватися незмінногокурсу своєї валюти щодо валют будь-якої іншої країни
3. Країни-члени втратили право на необмежену кількість деваль-вацій. Девальвацію можна було провести лише з дозволу МВФ. Це дало змогу усунути довільні конкурентні девальвації валют
На міжнародній арені політику соціальної реабілітації населення мали здійснювати такі наднаціональні структури, як Організація Об'єднаних Націй та Міжнародна організація праці.
У руслі сучасної цивілізаційної парадигми людина є центральною постаттю суспільства, його стрижнем і найбільшою цінністю. Значною мірою розбудови інституції овального середовища соціальної сфери, із закріпленням за людиною її захисних статусних прав, сприяла Загальна декларація прав людини, ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН 30 грудня 1948 р. у вигляді резолюції. Ця декларація проголошує низку трудових прав людини: право на працю, на вільне обрання роботи; на захист від безробіття; на справедливі та сприятливі умови праці; на рівну оплату за однакову працю без будь-якої дискримінації; на справедливу та задовільну винагороду, що забезпечує гідне існування самої людини та її сім'ї й доповнюється іншими засобами соціального забезпечення; па створення профспілок та вступ до них для захисту своїх інтересів; на відпочинок і дозвілля; на розумне обмеження робочого дня та оплачувану щорічну відпустку.
У грудні 1966 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права людини. За юридичною природою цей документ є багатостороннім міжнародним договором, ратифікованим більшістю країн — членів ООН.
Від 1946 року як спеціалізована установа ООН починає діяти МОП— організація, створена ще 1919 року в складі Ліги націй. Попервах метою діяльності цієї організацією, визначеною західною соціал-демократією, було сприяння соціальному прогресу, встановленню і підтриманню соціальної злагоди. Конвенції та рекомендації МОП разом з численними актами ООН, чинними у світовому масштабі, та актами локальної дії, прийнятими регіональними організаціями, становлять своєрідний міжнародний кодекс праці.
Особливого значення у повоєнний період набула проблематика соціально-трудових відносин. Сприяти їх оптимізації мали норми, викладені в конвенціях, що були прийняті в цей період. Принагідно зазначимо, що всім документам МОП властива ідея присутності у всіх діях соціальних партнерів імперативу політичної волі щодо досягнення соціального компромісу
