7.Регуляція білкового обміну

Печінка – велика залоза, яка виконує одночасно функції органа травлення,

обміну багатьох життєво важливих речовин, знешкодження отруйних

продуктів, які утворились в процесі травлення тощо. На печінку припадає

близько 13% усього обміну нітрогену. У печінці синтезується половина всіх

білків організму: 100% альбумінів і 80 % глобулінів крові, весь фібриноген,

протромбін та інші білки. Білки печінки повністю оновлюються протягом тижня.

8.Значення вуглеводів для орг тварин аеробне та анааеробне розщ вугл

В раціоні сільськогосподарських тварин біля 70% поживних речовин

приходиться на долю вуглеводів, які представлені моносахаридами,

дисахаридами і, в основному, полісахаридами: крохмаль і клітковина.

Більшість вуглеводів надходить до органів і тканин із кишкової трубки і

лише деяка частина їх утворюється із інших сполук, таких як піровиноградна,

молочна кислоти та ін.Енергетична цінність 1 г вуглеводів становить

17,2 кДж. Вуглеводи є безпосереднім джерелом енергії для всіх клітин

організму, крім того виконують пластичну і опірну функції..

Вуглеводи у травному тракті тварин усмоктуються з кишок у вигляді

моносахаридів: у жуйних – здебільшого у вигляді летких жирних кислот:

оцтової, пропіонової та масляної (ЛЖК). Моносахариди, які всмоктались у

кров, переносяться до печінки та інших тканин для подальшого перетворення і

засвоєння.Відомо три основних шляхи обміну вуглеводів: гліколіз, пентозо-

фосфатний шлях, цикл трикарбонових кислот.

Гліколіз вивільняє 5-7% енергії акумульованої в молекулі глюкози,

9.Регуляція обміну вуглеводів

Усі складні процеси вуглеводного обміну регулюються центральною

нервовою і гуморальною системою. Встановлено, що при зменшенні концентрації глюкози в кровізбуджуються нервові центри у гіпоталамусі і довгастому мозку. Від збуджених

центрів нервові імпульси по еферентним шляхам надходять до печінки, де

активізується фермент фосфорилаза, яка розщеплює глікоген і рівень глюкози в

крові відновлюється.

Ендокринну регуляцію вуглеводного обміну здійснюють гормони

підшлункової залози, наднирників, щитоподібної залози, соматотропін.

Зокрема, інсулін стимулює окиснення глюкози у тканинах та синтез глікогена в

печінці і м’язах.Гормон підшлункової залози – глюкагон підвищує рівень глюкози в крові за рахунок прискорення розщеплення глікогену в печінці. Гормон щитоподібної залози тироксин стимулює інтенсивність енергетичних процесів в організмі та

використання глюкози.Гормони мозкового шару наднирників – адреналін і норадреналін,сприяють розщепленню глікогену, що призводить до підвищення вмісту

глюкози в крові, а гормони кіркового шару наднирників - глюкокортикоїди

регулюють синтез вуглеводів з амінокислот, гліцерину, органічних кислот упечінці.

10.Енергетична і пластична функція ліпідів.

Ліпіди (від грецьк. lipos – жир) – це загальна назва жиру та

жироподібних речовин. Вони містяться у всіх живих клітинах і виконують ряд

життєво важливих функцій, зокрема:- енергетичну, при окисненні 1 г жиру утворюється 9,3 ккал (39 кДж)енергії;- є структурним елементом клітин;- беруть участь у підтримці температури тіла, захищають організмвід різких коливань температури зовнішнього середовища;- захищають тканини і органи організму від механічних ушкоджень;

- є основою ряду біологічно активних речовин – гормонів, вітамінів,

жовчних кислот є джерелом ненасичених жирних кислот, зокрема, лінолевої

кислоти (фактор росту);- беруть участь у передачі нервових імпульсів;- при окисненні є джерелом ендогенної води;- сприяють розчинності та всмоктуванню в кишечнику