- •10.Тони серця, їх виникнення, методи дослідження.
- •11.Біоелектричні явища в серці.Електрокардіографія, електрокардіограма та її характеристика
- •14.Закономірності руху крові судинами тварин.
- •15.Фактори що забезпечують рух крові по судинах тварин.
- •16.Швидкість руху крові в артеріях, венах і капілярах.Час кровообігу.
- •18.Вплив різних факторів на тиск крові.
- •19.Артеріальний і венний пульс.
- •20.Регуляція кровообігу (нервова та гуморальна)
- •24.Лімфа та її значення.
- •26.Фактори що забезпечують лімфообіг.
- •27.Нейрогуморальні механізми регуляціх лімфо обігу.
- •3.Методи дослідження дихальної системи
- •4.Зовнішнє дихання. Механізм акту вдиху і видиху.
- •5.Типи і частота дихання у різних видів тварин
- •6.Життєва і загальна ємність легень
- •9.Механізм газообміну в легенях тварин
- •11. Механізм газообміну між кров’ю і тканинами тварин.
- •12.Регуляція дихання (рефлекторна і гуморальна)
- •14.Зміна дихання при м’язовій роботі. Киснева недостатність
- •15.Взаємозв’язок дихання з кровообігом
- •16.Дихання в умовах підвищеного і пониженого атмосферного тиску
- •18. Особливості будови і функцій дихальної системи у птахів
- •Асиміляція і дисиміляція в орг тварин
- •3.Методи вивчення
- •4.Пластична і енергетична цілісність пож.Реч
- •5. Значення білків для організму тв.Повноцінні та неповноціні білки
- •6.Азотистий баланс.Потреба орг в білках
- •7.Регуляція білкового обміну
- •8.Значення вуглеводів для орг тварин аеробне та анааеробне розщ вугл
- •9.Регуляція обміну вуглеводів
- •10.Енергетична і пластична функція ліпідів.
- •11.Обмін фосфоліпідів і стеринів в орг твварррин.
- •12.Регуляція ліпідного обміну
- •13Взаємозвязок обміну ліп білк і вуглев
- •14 Обмін реч у жуйних
- •15.Жиророзчинні вітааміни
- •16.Водорозчині вітаміни
- •18.Мікроелементи і їх функції
- •22.Роль печінки в обміні речовин
- •24.Методи вивчення енергетичного обміну в тварин. Пряма і непряма калометрія
- •25.Загальний і основний обмін. Фактори що впливають на рівень основного обміну тварин
- •26.Вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на енергетичний обмін тварин
- •27.Температурний гомеостаз,як необхідна умова життя. Температура тіла у різних видів тварин
- •28.Механізм терморегуляції. Хімічна і фізична терморегуляція
- •30. Нервова і гуморальна регуляція температурного гомеостазу тварини
Асиміляція і дисиміляція в орг тварин
асиміляція – це сукупність процесів синтезу і
засвоєння порівняно складних клітинних компонентів, а також біологічно
активних сполук із простих попередників. Ці процеси призводять до
ускладнення будови клітин і нерозривно пов’язані з затратами енергії.
дисиміляціґ) – сукупність процесів
ферментативного розщеплення складних молекул живого організму і виведення
кінцевих продуктів обміну. Процес катаболізму супроводжується звільненням
енергії, яку організм використовує для утворення нових структур, підтримки
певної температури тіла, виконання фізичного навантаження тощо
3.Методи вивчення
Для вивчення обміну речовин використовують загальнофізіологічні і
спеціальні методи. До загально фізіологічних методів відносяться балансовий
метод, метод ізольованих органів, ангіостомію та інші.
Балансовий метод використовують при дослідженні обміну
нітрогеновмістних сполук, при цьому оцінюють співвідношення кількості
нітрогену, що надійшов до організму з кормом, з кількістю нітрогену, який
виділяється з сечею, калом і потом за певний проміжок часу.
Метод ізольованих органів застосовується для визначення характеру
обмінних процесів у них. Життєздатність ізольованих органів підтримується
штучними прийомами, які забезпечують близький до норми обмін речовин
.До спеціальних методів відносяться ізотопні методи. Вони дозволяють
досліджувати хімічні процеси, які протікають внутрішньоклітинно за
допомогою радіоактивних ізотопів.
4.Пластична і енергетична цілісність пож.Реч
5. Значення білків для організму тв.Повноцінні та неповноціні білки
Білки – нітрогеновмісні сполуки, які побудовані із залишків амінокислот.
Білки поділяються на прості та складні. Прості білки при гідролізі дають
амінокислоти, а складні – амінокислоти і небілкові простетичні групи.
Білки – носії життя. Просто чи складно побудований організм обов’язково
містить білкові речовини. Білки входять до складу сироватки крові, клітин і
тканин організму, м’язів, ферментів, деяких гормонів.
Білки, що надходять до організму з їжею, можуть бути біологічно
повноцінні та біологічно неповноцінні.Біологічно повноцінні – ті білки, які у достатній кількості містять всінезамінні амінокислоти.Біологічно неповноцінні – ті білки, в яких відсутня будь-яка незамінна амінокислота.
6.Азотистий баланс.Потреба орг в білках
Баланс азоту – це різниця між кількістю азоту, прийнятою з кормом за
добу і виділеного із організму за той же час з екскретами і продукцією. За цими
показниками роблять висновок про кількість засвоєного білка організмом.
Мінімальна кількість спожитого білка, яка забезпечує підтримку
азотистої рівноваги в організмі, називається білковим мінімумом.
Він становить у свиней і дрібних тварин біля 1,0 г на 1кг маси тіла на добу,
у великої рогатої худоби і коней – 0,7–0,8 г/кг. У ростучих і працюючих тварин
ці показники приблизно в 2–3 рази вищі.Кількість білка в раціоні, яка повністю забезпечує ріст і життєдіяльністьорганізму, прийнятого називати білковим оптимумом. Цей показник на 30-50%більший білкового мінімуму.
