5

Тема 2. Особливості системи управління витратами

1. Економічна сутність витрат.

2. Поняття про систему управління витрат та її елементи.

3. Завдання та функції системи управління витрат

4. Формування витрат за місцем виникнення та центрами відповідальності

1. Економічна сутність витрат та управління ними

Будь-яка діяльність неможлива без витрат ресурсів.

«витрати» — це обсяг використаних ресурсів підприємства у грошовому вимірі для досягнення певної мети.

Витрати бувають: за ПСБО 16

- інвестиційні (разові) спрямовуються на створення чи купівлю дохідних активів або соціальних благ.

- поточні. формують собівартість продукції і таким чином безпосередньо впливають на величину прибутку — головний показник діяльності підприємства.

Витрати підприємства, пов’язані з операційною діяльністю, класифікують за низкою ознак.

1. За залежністю від операційної активності на:

• Змінні - Постійні

2. За об’єктом формування розрізняють:

- витрати сукупні (загальні) - витрати на одиницю продукції.

3. За способом віднесення на окремі види продукції розрізняють:

- прямі (основні) Прямими витратами називають еконо­мічно однорідні витрати, що відносяться на собівартість конкретного виду продук­ції прямо, безпосередньо відповідно до обґрунтованих норм та нормативів.

- непрямі. (накладні) витрати, не пов'язані безпосередньо з технологічним про­цесом виготовлення продукції, а утворюються під впливом певних умов роботи по організації, управлінню та обслуговуванню виробництва. Їх включа­ють до собівартості конкретних видів продукції шляхом розподілу пропорційно до будь-якої умовної бази.

4. За можливістю впливу на величину витрат з боку центру відповідальності:

• регульовані (релевантними), які за­лежать від рішення менеджера

• нерегульовані (не релевантні) — це витрати, що не залежать від прий­няття управлінських рішень. Наприклад, купити автомобіль чи взяти в оренду, то витрати на придбання автомобіля й орендна плата будуть релевантними витратами, а витрати на пальне, заробітну плату водію будуть здійснюватися в обох випадках та є обов'язковими.

5. За формою:

- матеріальні

- трудові

- фінансові

За управління витратами вивчають й аналізують їх структуру, тобто співвідношення за певними ознаками. Практичне значення мають такі аспекти структури витрат:

• видова (елементна) структура: дає змогу характеризувати виробництво щодо витрат ресурсів (матеріаломістке, капіталомістке, трудомістке виробництво);

• співвідношення прямих і непрямих витрат: характеризує рівень і складність калькулювання;

• співвідношення змінних і постійних витрат: показує частку сукупних витрат на підтримання виробничого потенціалу в стані готовності, а також ступінь реакції прибутку на динаміку обсягу виробництва і продажу.

2. Поняття про систему управління витратами та її елементи

Під системою розуміють сукупність взаємодіючих елементів, що складають цілісне формування.

Елемент — це відособлена частина системи, що має специфічні властивості й особливе призначення.

система управління складається із двох підсистем: керованої підсистеми, чи об’єкта управління, і керуючої підсистеми, чи суб’єкта управління.

Система має певні властивості

Складність системи визначається неоднорідністю складових елементів, різнохарактерністю зв’язків між ними.

Динамічність обумовлюється наявністю у системі активних процесів та явищ, рухомих зв'язків тощо

Система є відкритою, так як вона обмінюється інформацією із зовнішнім середовищем.

Периферійність – роз­міщення її елементів у просторі

Надійність — Здат­ність системи виконувати задані функції, зберігаючи при цьому свої основні харак­теристики у встановлених межах;

Керованість — можливість тимчасових змін у функціонуванні системи в залежності від потреб виробництва.

Система має такі параметри:

1. Вхід системи — це:

- ресурси, елементи, над якими здійснюється процес або операція (насіння, добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, енергія, інформація та ін.),

- сукупність факторів і явищ (зовніш­нє середовище), що впливають на процеси системи і не піддаються прямому управ­лінню

- законодавчі, нормативні акти, які забезпечують розміщення і зміну системи.

2. Процесор переробляє ресурси системи, тобто її вхідні елементи, споживає їх і трансформує у вихідні результати діяльності системи (аграрно-продовольча продук­ція). Якщо у процесі такого перетворення цінність і корисність елементів системи зменшуються, то втрати в системі збільшуються, а її ефективність знижується.

3. Вихід системи є продуктом або результатом її діяльності. Система на своєму ви­ході повинна задовольняти окремі критерії, головні з яких — стабільність, екологічність, ефективність і надійність.

4. управління за допомогою зворотного зв'язку. Чимало технічних і біологічних систем можуть сприймати й використовувати інформацію про результати своєї діяльності, тобто мають зворотний зв'язок.

5. обмеження. Функція обмеження систем складається з двох частин: цілей і зв'язків. Вони об­межують і описують умови, за яких ціль повинна бути досягнута.