
- •3.Основні принципи клітинної теорії.
- •4. Будова інтерфазного ядра
- •5.Мейоз і мітоз: схожість і відмінності.
- •6.Статеві та соматичні клітини
- •13. Теорія старіння
- •14. Порівняльна характеристика молодої і старої людини.
- •17,Будова та функції кровоносних судин (артерій, вен, капілярів), лімфатична система
- •18.Серцевий цикл та його фази.
- •1. Період напруження (0,08 с):
- •2. Період вигнання (0,25 с):
- •19.Будова серцевого м’яза
- •20.Пульс.
- •21,Лімфатична система, лімфообіг.
- •22.Формені елементи крові
- •23.Будова осьового скелета людини.
- •24.Види сполучення кінцівок.
- •25.Будова верхніх та нижніх кінцівок.
- •26.Будова скелету голови.
- •27.Життєва ємкість легень та її визначення
- •28.Характеристика відділів цнс
- •30.Рефлекс як основа діяльності нс.Будова рефлекторної дугі
- •31.Умовні та безумовні рефлекси.
- •32.Гальмування рефлексів та його біологічне значення.
- •34.Друга сигнальна система.Відмінності її від першої.
- •35.Види і ф-ми памяті.
- •39.Свідомість та її природа.
- •42.Сон та його характеристика.
- •43.Роль їжі в житті людини.
- •45.Будова та функції шлунка.
- •47.Всмоктування поживних речовин у тонкому кишечнику.
- •49.Гігієна і норми харчування.
- •53.Вітаміни та їх значення для організму.
- •57.Характеристика основних груп вітамінів
- •58.Захворювання що повязані з нестачею основних вітамінів та профілактика авітамінозу.
- •59.Будова печінки її функції.
- •61.Слина та ф-ції її у перетравленні їжі.
- •63.Значення статевих залоз жіночих.
- •64. Значення статевих залоз чоловіка
- •67.Дитячий вік
- •68.Юнацький вік
- •72.Будова кортієвого органа та функції.
- •74.Будова та функції шкіри.
- •75.Місце розташування у шкірі нервових рецепторів.ЯЯку роль вони відіграють?
- •77.Основні принципи загартовування .
- •78. Гігієна шкіри і одягу.
- •76.Придатки шкіри та їх ф-ції.
- •86.Головні рушійни сили антропогенезу.
- •87. Морфологічні особливості «людини вмілої».
- •91.Наслідки вживання наркотиків.
- •92.Дія алкоголю на організм.
- •94.Мутації та їх види.
- •95.Критерії здоров’я.
25.Будова верхніх та нижніх кінцівок.
Скелет кінцівок складається зі скелета пояса і скелета вільних кінцівок. Пояс верхніх кінцівок включає в себе парні кістки трикутних лопаток і з'єднаних з ними ключиць. На зовнішньому куті лопатки є заглибина (ямка), в яку входить головка плечової кістки, утворюючи плечовий суглоб. Скелет вільної верхньої кінцівки (руки) (мал.3) складається з трьох відділів: плеча, передпліччя і кисті. Плече утворює плечова кістка, що у верхній частині з'єднується з лопаткою, а в нижній - з кістками передпліччя, утворюючиліктьовий суглоб. Передпліччя складається з двох кісток: ліктьової і променевої. З передпліччям з'єднується кисть, утворена кістками зап'ястка, п'ястка та фалангами пальців. Нижній кінець променевої кістки утворюєпроменезап'ястковий суглоб з трьома кістками верхнього ряду зап'ястка. Зап'ясток складається з двох рядів коротких дрібних кісток (їх вісім), до складу п'ястка входять п'ять довгих кісток. Фаланги утворюють скелет пальців. Перший, або великий, має дві фаланги, решта пальців - по три. Великий палець протиставлений іншим, що дає змогу людині виконувати дрібні і точні рухи. Пояс нижніх кінцівок утворюють парні тазові кістки та крижова кістка (мал.3). Спереду тазові кістки з'єднуються, утворюючи напівсуглоб, так зване лобкове зрощення, а ззаду (з крижовим відділом хребта) - малорухливий суглоб. Завдяки прямоходінню таз у людини міцний і широкий. На кожній тазовій кістці є кульшова западина, до якої входить головка стегнової кістки, утворюючи кульшовий суглоб. У скелеті вільної нижньої кінцівки (ноги) виділяють стегно, гомілку і стопу. Стегно складається з масивної стегнової кістки, гомілка - великогомілкової та малогомілкової кісток (мал.3). Стопа утворена сімома короткими кістками передплесна, серед яких найбільшими є п'яткова та таранна кістки, п'ятьма довгими кістками плесна і кістками пальців (їх така сама кількість, як і в руці). Стопа має склепінчасту будову, що полегшує поштовхи під час ходіння, бігу, стрибків. До складу нижньої вільної кінцівки входить інадколінок - невелика трикутна кістка.
26.Будова скелету голови.
У скелеті людини розрізняють: скелет голови, скелет тулуба і скелет верхніх і нижніх кінцівок.
Скелет голови (Череп). Череп складається в основному з плоских, нерухомо з’єднаних між собою кісток. Єдина рухома кістка черепа — нижня щелепа. Череп захищає від зовнішніх пошкоджень головний мозок і органи чуття, дасть опору м’язам особи і початковим відділам травної та дихальної систем. У черепі виділяють великий мозковий і менший лицьової відділи. Мозковий відділ черепа утворюють такі кістки: непарні — лобова, потилична, клиноподібна, решітчаста і парні — тім’яна і скронева.
Найбільш великі кістки лицьового відділу — парні виличні, верхньощелепні, а також носові і слізні кістки, непарні — нижня щелепа і розташована на шиї під’язикова кістка.
27.Життєва ємкість легень та її визначення
Частота дихання — кількість дихальних циклів (вдих — видих) за хвилину. У стані спокою людина здійснює за хвилину 12-16 дихальних циклів, під час сну 10-12, а при фізичному навантаженні, тяжкій хворобі — 30-35. У немовлят та осіб похилого віку частота дихання у спокої 20-25.
Глибина дихання визначається об'ємом повітря, яке вдихається і видихається. У спокійному стані до легень надходить 500 мл повітря (дихальний об'єм ДО) і стільки ж виходить під час видиху. З 500 мл, що вдихає людина, тільки 350 мл потрапляє до альвеол. Близько 150 мл затримується у мертвому просторі: в порожнинах носа, носової і ротової частини глотки, гортані,трахеї і бронхів, де не відбувається газообмін. Після спокійного вдиху під час максимального зусилля можна ще вдихнути 1,5 л додаткового повітря (резервний об'єм вдиху РО вдиху), а при найглибшому видиху можна ще видихнути 1,5 л, додатковий видих (резервний об'єм видиху РО видиху).
Життєва ємність легень(ЖЄУ/) — це найбільша кількість повітря, яке людина може видихнути після максимально глибокого вдиху. Вираховується за формулою:
ДО + РО вдиху + РО видиху = ЖЄЛ
Життєва ємність легень залежить від віку, статі, росту, маси тіла, фізичного розвитку людини. Показники ЖЄЛ коливаються: від 3500-4800 мл — у чоловіків та 3000-3500 мл — у жінок. У фізично тренованих людей, що займаються веслуванням, плаванням, гімнастикою, вона досягає 6000- 7000 мл. Визначають ЖЄЛ за допомогоюспірометра.
Після максимального видиху в легенях залишається 1000-1500 мл повітря, яке називають залишковим. Це пов'язано з тим, що завдяки нижчому тиску в плевральній порожнині по відношенню до атмосферного легені не змикаються і завжди мають залишки повітря.
У тренованих людей при навантаженні, звичайно, зростає дихальний об'єм, а у нетренованих у відповідь на навантаження зростає частота дихальних рухів.