
- •Теми семінарських занять
- •«Логіка – наука про коректне мислення. Історичні етапи її розвитку»
- •Питання до семінарського заняття
- •Питання для самоперевірки
- •Семінар 2. «Структура і види понять. Логічні операції з поняттями»
- •Питання до семінарського заняття
- •Питання для самоперевірки
- •Семінар 3. «Судження як форма мислення»
- •Питання до семінарського заняття
- •Питання для самоперевірки
- •Семінар 4. «Відношення між судженнями»
- •Питання до семінарського заняття
- •Питання для самоперевірки
- •Семінар 5. «Умовивід як форма мислення. Безпосередні дедуктивні умовиводи»
- •Питання до семінарського заняття
- •Питання для самоперевірки
- •Семінар 6. «Основні закони логіки»
- •Питання до семінарського заняття
- •Питання для самоперевірки
- •Семінар 7. «Дедуктивні умовиводи. Силогізми»
- •Питання до семінарського заняття
- •Питання для самоперевірки
- •Семінар 8. «Індуктивні умовиводи»
- •Питання до семінарського заняття
- •Питання для самоперевірки
- •Семінар 9. «Гіпотеза і аналогія»
- •Питання до семінарського заняття
- •Питання для самоперевірки
- •Семінар 10. «Аргументація, доведення, спростування»
- •Питання до семінарського заняття
- •Питання для самоперевірки
- •Семінар 11. «Логіка питань і відповідей»
- •Питання до семінарського заняття:
- •Питання для самоперевірки:
Теми семінарських занять
СЕМІНАР 1.
«Логіка – наука про коректне мислення. Історичні етапи її розвитку»
Методологічні проблеми філософського розуміння предмета логіки. Мислення як предмет вивчення формальної логіки. Чуттєва і логічна (раціональна) форми пізнання. Особливості логічного (абстрактного) мислення. Особливості логічного пояснення суспільних і економічних явищ, у тому числі в державотворчій і юридичній галузях. Мислення і мова.
Логіка як наука про закони і форми правильного мислення. Мислення як предмет формальної логіки. Поняття логічної форми (структури) думки. Конкретний зміст і структура думки. Основні форми мислення: поняття, судження, умовивід. Семантика та семіотика.
Питання до семінарського заняття
Основні значення терміну «логіка». Логіка як філософська наука.
Історичні етапи розвитку науки логіки. Типи логік.
Поняття мислення, його основні форми.
Мова як знакова система, види мов.
Логіко-семантичний аналіз мови.
Питання для самоперевірки
1. Що таке логіка?
2. Яке мислення визначається як коректне?
3.Чому і як пов’язані логіка та мова?
Поміркуйте:
Чому коректне мислення повинне бути раціональним, тобто логічним?
Чим відрізняються предмет логіки від її об’єкта?
Навіщо в сучасній логіці вивчають семантику (науку про знаки)?
Що означає мислити правильно? Аргументуйте свою відповідь.
Розкрийте зміст понять : Логіка, мислення, форми мислення, риси правильного мислення, мова, концепт, денотат, семантика, пропозиція, дескрипція, квантор, кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквіваленція.
Зверніть увагу:
- Логіка вивчає правильне мислення, тобто таке, за допомогою якого можна раціонально обміркувати свою позицію, логічно обґрунтувати свою точку зору, коректно розібратися з опонентом.
- Логіка є основною мовою будь-якої науки, надає людству можливості достовірного або імовірного знання.
- Логіка сформулювала так званий “принцип верифікації”, тобто перевірки наших знань та міркувань із двох позицій: “істинне” або “хибне”.
Форми контролю: перевірка конспектів лекцій, усне опитування, вирішення практичних завдань.
Семінар 2. «Структура і види понять. Логічні операції з поняттями»
Структура поняття. Зміст поняття. Ознаки предметів та їх види. Істотні та неістотні ознаки, відмітні та невідмітні, випадкові та необхідні, родові та видові. Властивості і відношення як ознаки. Обсяг поняття. Відношення між поняттями. Діаграми Ейлера. Види понять. Поняття пусті (з нульовим обсягом) і непусті. Поняття з універсальним обсягом. Загальні й одиничні поняття. Конкретні та абстрактні, відносні і безвідносні поняття. Позитивні й негативні, збірні і незбірні поняття. Поняття різних рівнів абстракції.
Операції з класами (обсягами) понять: перетин, об'єднання, доповнення. Значення цих операцій для утворення нових класів понять. Узагальнення та обмеження понять. Роль операцій узагальнення та обмеження в економічних та юридичних науках.
Поділ понять: дихотомічний, за видозміною ознаки. Правила та можливі помилки в поділі понять. Класифікація понять. Види класифікації. Класифікація за істотними ознаками (природна класифікація). Класифікація за неістотними ознаками (допоміжна). Класифікація в юриспруденції.
Визначення (дефініція) понять. Визначення як логічна операція.