Діагностичні критерії
Збудників кандидозу відносять до умовно патогенних мікроорганізмів, які в нормі можуть знаходитися в організмі людини, при цьому не викликаючи захворювань. Це спричинює певні труднощі при встановленні діагнозу кандидозу, а тому дослідники багатьох країн працювали над створенням діагностичних критеріїв, які б дозволили спростити процедуру діагностики. В даних методичних розробках представлені ці критерії. На жаль, уніфікація діагностичних критеріїв кандидозу в нашій країні не проводилася. Кандидоз шкіри - клінічні ознаки;
виявлення міцелію або псевдоміцелію чи клітин, що брунькуються Candida sрр. при мікроскопії лусочок шкіри;
- виділення збудника при посіві матеріалу з уражених ділянок шкіри.
Кандидоз слизових:
клінічні ознаки;
виявлення збудника при мікроскопії - наявність псевдоміцелію чи клітин, що брунькуються.
виділення мікологічним методом грибів у межах 10*
КУО/мл вважають дисбіотичним станом, а виявлення більше
104 Куо/мл розцінюють як захворювання. Кандидоз нігтів:
клінічні ознаки;
виявлення міцелію, псевдоміцелію або клітин Candida sрр. при мікроскопії шкребків з уражених нігтів;
виділення збудника при посіві матеріалу з уражених ділянок нігтів.
Кандидоз стравоходу:
наявність місцевих факторів ризику (опіки, поліно дивертикульоз, ахалазія);
виявлення характерних змін (бляшки в стравоході) при езофагоскопії, гіперемія, фібринозні нашарування; виявлення псевдоміцелію у мазках-відбитках із слизові стравоходу;
- наявність росту Candida sрр.. при посівів біоптатів. Кандидоз кишечника інвазійний :
- системний кандидоз, скарги на наявність крові та слизу випорожненнях, абдомінальні болі, фібринозно-виразковий коліт, нейтропенія, лімфопенія;
наявність псевдоміцелію Candida sрр.у біоптаті чи в мазках відбитках із слизової кишечника. Кандидоз кишечника неінвазивний:
місцеві фактори: дисбіоз, мікст-інфекція (стафілокок, клебсієла, умовно-патогенна ешерихія, морганела); мікогенна сенсибілізація;
20
21
- висів із калу Candida sрр.. у кількості, що перевищує 10*3 КУО/г;
поліпшення стану при використанні антимікотиків. Кандидемія:
дві позитивні культури патогенну із крові з різницею щонайменше в одну добу між посівами зразків крові, отриманої не через катетер;
- дві позитивні культури патогенну з крові, якщо другу пробу беруть більше ніж через 24 години після видалення центрального венозного катетера;
три та більше місць колонізації Candida sрр.
Гострий дисемінований кандидоз:
кандидемія в сукупності з виявленням Candida sрр. при
гістологічному дослідженні або мікологічному дослідженні
матеріалу з глибоких тканин;
виявлення Candida sрр.. при гістологічному дослідженні або
посіві матеріалу з глибоких тканин в двох та більше
локалізаціях.
Хронічний дисемінований (гепатолієнальний) кандидоз
Можливий - персистентна або інтермітуюча лихоманка після закінчення періоду нейтропенії у поєднанні з характерними ознаками ураження печінки, селезінки, нирок.
Доведений - вище зазначені ознаки у поєднанні з висівом Саndida sрр. із крові до появи ознак ураження печінки, селезінки, нирок чи разом з ознаками кандидозу; наявність міцелію, псевдоміцелію, клітин, що брунькуються Саndida sрр. у фарбованих препаратах або ознаки інвазійного росту у біопсійному матеріалі, або виділення збудника при посіві біопсійного матеріалу. Кандидозна пневмонія:
свіжі інфільтративні зміни на рентгенограмі легень, які
збігаються з клінічними проявами грибкової пневмонії та виявлення Саndida sрр. при культуральному дослідженні
матеріалу із нижніх відділів респіраторного тракту,
отриманого при торакоскопії чи тратсторакальній або
відкритій біопсії легені;
22
виявлення псевдоміцелію в забарвленому біопсійному матеріалі; Кандидоз сечовивідних шляхів:
клінічні ознаки інфекції сечовивідних шляхів після трансплантації нирок, при вираженій нейтропенії у новонароджених з низькою масою тіла;
кандидурія - виділення Саndida sрр. більше 1*103 КУО на мл осаду сечі при повторних мікологічних дослідженнях правильно зібраної сечі;
Кандидоз геніталій: клінічні ознаки;
- виявлення збудника при мікроскопії - використовують як нативний, так і забарвлений препарат вагінальних мазків. При їх вивченні звертають увагу на наявність псевдоміцелію чи клітин, що брунькуються, а також на кількість лейкоцитів і склад супутньої мікрофлори Наявність міцелію або клітин, що брунькуються, свідчить про виникнення кандидозу. Вважають, що мікроскопічно можна знайти гриби за наявності більше ніж 103 -
104 КУО/мл матеріалу;
- виділення грибів роду Саndida мікологічним методом із вражених ділянок слизових у кількості більше 104 КУО/мл.
23
Для звільнення від бактерій в поживні середовища слід додавати антибактеріальні препарати, найчастіше використовують пеніцилін, стрептоміцин, тетрациклін, левоміцетин. Найкращий результат дає поєднання пеніциліну та стрептоміцину (по 100-150 ОД на 1 мл середовища). Тетрациклін та левоміцетин додають у кількості від 100 до 300 ОД відповідно. Антибіотики додають у стерильні рідкі поживні середовища або в розтоплені та напівохолоджені щільні поживні середовища. Із хімічних речовин хороші результати дає виннокам'яна кислота, яка затримує ріст більшості бактерій у концентрації 0,5%. Для затримки росту цвілі у щільних поживних середовищах слід додавати 0,01% дифенілу, 1% бичої жовчі, 0,25 - 0,35% пропіонату натрію.
Агар Сабуро. 1 л дистильованої води, 40 г мальтози (або глюкози), 10 г пептону, 18 г агар-агару. Суміш нагрівають до розчинення агару, фільтрують, розливають по колбах та автоклавують при 120°С ЗО хвилин.
Сусло агар. Солодове сусло, отримане з пивного заводу стерилізують в колбах при 110°С 20-30 хвилин при подальшій витримці 25-30 днів при кімнатній температурі. Сусло містить 10-12% цукру. Перед вживанням його розводять в 2 рази водопровідною водою так щоб, міцність за Балінгом була 6°. На 1 л сусла додають 18г агар-агару, розчиняють на вогні, розливають по колбах та стерилізують при 1100С 40 хвилин.
Середовище Городкової. Використовують для виявлення аскоспор. До МПА додають 0,25% глюкози. Стерилізують при
110°С протягом 15 хвилин.
Картопляний агар. Використовують для вивчення типів росту. Почищену та подрібнену (краще на тертушці) картоплю масою 100 г заливають 500 мл водопровідної води та кип'ятять 15 хвилин. Після цього відвар доливають водою до попереднього об'єму та проціджують через марлю та стерилізують при 120°С ЗО хвилин. Цей відвар можна зберігати дуже довго. Перед використанням його обережно зливають з
24
Продовження додатка А
осаду та фільтрують через паперовий фільтр. До прозорого відвару додають 1% глюкози та 2% агар-агару, розчиняють та середовище автоклавують при 110°С 20-30 хвилин.
Рисове середовище. Використовується для виявлення хламідоспор.
2 г рису кип'ятять в 100 мл дистильованої води 20-30 хвилин, фільтрують через паперовий, фільтр та фільтрат доводять дистильованою водою до початкового об'єму, потім до відвару додають маніт – 2г, серин -2г, сульфат натрію - 0,5 г, та агар- агар -2г. Суміш нагрівають до розплавлення агару та просвітлюють сироваткою коней ( 7 мл на 100 мл середовища) за загальноприйнятими правилами. Просвітлене середовище автоклавують при 110°С 20 хвилин.
Середовище для визначення асиміляції вуглеводів. На 1 л дистильованої води додають хімічно чисті компоненти: (NH4)2SO4 - 5 г, КН2РО4 - 1 г, Мn8О4 0,5 г та 20 г відмитого агар-агару або агар фірми Difko з додаванням 1 краплі дріжджового екстракту на 20 мл середовища. Суміш нагрівають до розплавлення агар-агару і автоклавують при 0,5 атм. 15 хвилин. Для отримання відмитого агар-агару необхідно взяти 20 г агар-агару та розчинити його в 500 мл демінералізованої води шляхом автоклавування. Після охолодження агар необхідно розрізати на дрібні блоки та залити 1 л демінералізованої води Відмивання проводять у холодильнику, змінюючи воду кожного дня упродовж 7 днів, після чого блоки висушують. Для приготування дріжджового . аутолізату необхідно взяти рівні частини комерційних дріжджів та води, інкубувати при 50-550С
3 дні при періодичному струшуванні, довести рН до 6,0. Стерилізують аутолізат шляхом ультрафільтрації з використанням мембранних фільтрів (№6-7). Для змочування дисків готують 20-30% розчини цукрів: глюкози, галактози, сахарози, мальтози, лактози, рафінози, їх стерилізують пропусканням через мембранні фільтри або автоклавують 3 дні при 0,5 атм по 15 хвилин. Середовище для ферментації вуглеводів. На 1л дистильованої води беруть пептону - 10г, МаСl -5г , декілька
25
Продовження додатка А
крапель бромтимолового синього із 0,05% розчину. Сине забарвлення індикатора при рН 7,6 переходить в жовте при рН 6,0 та нижче. Для розчинення бромтимолового синього можна використати 20% етанол або дистильовану воду з додаванням 0,05 N розчину NaOH на 100 мг індикатора. Пробірки, які містять 4,5 мл середовища та скляні поплавці, стерилізують при 1100С 15-20 хвилин. Концентровані розчини цукрів стерилізують фільтрацією через азбестові фільтри та додають по 0,5 мл до стерильної пептонної води із розрахунку кінцевої концентрації вуглеводу у пробірці, яка дорівнює 2%. Замість бромтимолового синього можна використовувати реактив Андреде.
Для визначення чутливості грибів до протигрибкових препаратів використовують найчастіше середовище Сабуро -бульйон, агар, МПА. За відсутності еталонів антимікотичних препаратів можна використовувати комерційні препарати антимікотиків, активність яких зазначена на препаратах.
Наважку антимікотика розчиняють у воді (водорозчинні солі полієнових антибіотиків, амфотерицин В) або в диметилсульфоксиді (ДМСО) нерозчинні - кетоконазол, ітроконазол флуконазол в концентрації 10мг/мл. Отриманий вихідний розчин розводять водою в 10 разів і використовують для приготування робочих розведень. Вихідні розчини можна використовувати при визначенні чутливості до антимікотиків методом серійних розведень у рідких поживних середовищах та на чашках Петрі з агаризованими середовищами. Робочий розчин у певній кількості вносять у колби з охолодженим Сабуро агаром для отримання концентрації від 1 до 100 мкг/мл. Після енергійного перемішування середовище необхідно розлити по чашках Петрі та підсушити. Усі маніпуляції проводять з дотриманням стерильності. Для визначення чутливості до антимікотиків методом серійних розведень у рідких поживних середовищах проводять попереднє титрування антимікотика шляхом поетапного розведення робочих розчинів протигрибкових препаратів у бульйоні Сабуро.
ДОДАТОК Б (обов'язковий)
Схема ідентифікації дріжджів з клінічного матеріалу
Ізолят дріжджів
М
азок
(роздавлена крапля, препарат у туші)
С
уміш
з бактеріями немає
бактерій
О
бробка
НСІ капсула
Мазок
Капсула + Капсула -
Псевдоміцелій - Псевдоміцелій +
Непігментовані Пігментовані
колонії колонії
уреаза Тест на ростові трубки
(+) (-) (+) (-)
Попередньо C.albicans інші дріжджі
та рідко C.albicans
Ферментація Асиміляція Оцінка
вуглеводів вуглеводів типів росту
Кінцевий результат
ДОДАТОК В (обов'язковий)
