5. Методи кримінологічних досліджень.

Однією з умов здійснення кримінологічного дослідження є використання сукупності методів, за допомогою яких вивча­ються конкретні проблеми злочинності.

Результатом кримінологічних досліджень повинні бути практичні висновки з певними рекомендаціями, пропо­зиціями щодо підвищення ефективності боротьби зі злочинні­стю, складання програм з попередження злочинності й удо­сконалення чинного законодавства з кримінологічних проблем.

Загальнонауковим методом, який використовують у бага­тьох науках, у тому числі й у кримінології, є діалектичний ме­тод пізнання соціальної дійсності. Суть діалектики полягає в тому, що неможливо пізнати ціле інакше, як спочатку розкласти його на окремі елементи, з’ясувати їх функції та взаємозв’язки, що в свою чергу обумовлені функціонуванням системи в цілому. Вся історія природознавства і суспільствознавства є наочним підтвердженням наведених положень.

Методи кримінологічних досліджень поділяються на загальнонаукові та окремі (спеціально-кримінологічні).

До загальнонаукових методів кримінологічного дослідження належать методи, які використовують також в інших, у тому числі й правових, науках: логічного, історичного та порівняль­ного аналізу, системно-структурного аналізу, моделювання, статистичні, математичні та інші.

Крім того, для дослідження проблем злочинності кримінологія використовує й окремі (спеціальні) наукові методи. До окремих (спеціальних) методів кримінологічного дослід­ження належать метод суцільного або вибіркового дослідження, соціологічні методи, які використовує кримінологія (спостере­ження, опитування у вигляді анкетування або інтерв'ювання, експеримент, методи експертної оцінки, контрольної групи і документальний), а також психологічні (соціометричний, тес­тування та ін.). Особливе значення у кримінології має статис­тичний метод.

Застосування тих чи інших методів у будь-якому криміноло­гічному дослідженні зумовлюється переважно предметом, метою і завданнями конкретного кримінологічного дослідження. Разом з тим необхідно зважати на те, що в науці немає уні­версальних методів і кожному з них притаманні як переваги, так і недоліки. Тому надання переваги тільки якомусь одному методу й виключення використання інших може призвести до помилкових висновків. Застосування сукупності методів зумовлює отримання віро­гідної та повної інформації і відповідно сприяє отриманню об­ґрунтованих висновків, підвищенню ефективності й обґрунто­ваності рекомендацій та пропозицій.

6. Система кримінології.

Кримінологія, як і будь-яка наука, має свою систему. Система кримінології перебуває у прямій залежності від її предмета, відображає його структуру, оскільки особливістю наукових знань є їх логічно впорядкований систематизований виклад. Система науки кримінології базується на двох підставах: предметі дослідження і рівні узагальнення науково-практичної інформації.

За предметом дослідження кримінологія складається з чотирьох частин: 1) вчення про злочинність; 2) вчення про детермінацію злочинів; 3) вчення про особу злочинця та жертву злочинів; 4) вчення про засоби протидії злочинності.

За рівнем узагальнення науково-практичної інформації у кримінології, як у науці так і в навчальній дисципліні виділяють Загальну та Особливу (спеціальну) частини.

Загальна частина розглядає загальнотеоретичні проблеми злочинності. Це - розвиток самої кримінології як науки, її поняття, предмет, завдання, функції, систему, методологію і методику досліджень, історію розвитку та аналіз її основних теорій. Центральне місце в Загальній частині посідають проблеми злочинності, особистості злочинця, детермінант злочинності, віктимології і суїциду, організації та методики досліджень, кримінологічного планування та прогнозування, протидії злочинності. Зазначені кримінологічні явища та категорії досліджуються узагальнено, без виокремлення специфіки окремих видів злочинності.

В Особливій частині визначається кримінологічна характеристика окремих видів злочинності, яку поділяють за видами злочинів, змістом злочинних діянь, особливостями контингенту злочинців. Також Особлива частина вивчає детермінанти окремих визів злочинності, та заходів боротьби з ними.