Хід заняття
І. Організаційний момент (5 хвилин).
ІІ. Новий матеріал (75 хвилин).
План лекції
1.Податкова система.
1.1. Поняття податкової системи.
1.2.Елементи системи оподаткування: платник, об’єкт, ставка податку.
1.3. Вимоги до податкової системи.
1.4. Принципи побудови податкової системи.
2. Податкова політика.
2.1. Поняття податкової політики.
2.2. Критерії формування податкової політики.
2.3. Визначення податкового тиску на платника податків на різних рівнях.
3. Вплив оподаткування на інвестиції та економічний ріст в країні.
Оподаткування – мистецтво общипувати гусака так, щоб одержати максимум пір’я з нього.
Ж.Б. Кольбер
Податкова система
1.1. Податкова система – це:
-суб’єкти податкової системи (Верховна Рада України - законодавчий орган, органи виконавчої влади, платники податків) з їхніми обов’язками і правами;
-сукупність податків з їхніми об’єктами оподаткування, їх розподіл між бюджетами різних рівнів та принципи і методи їх стягнення.
Облік податків повністю підпорядкований бухгалтерському обліку і діє за правилами, встановленими державою.
1.2. Стягнення податків передбачає наявність та взаємодію елементів системи оподаткування: платника податку, об’єкту оподаткування, ставки податку тощо.
Платник податку – це фізична або юридична особа, яка згідно з чинним законодавством зобов’язана сплачувати податки.
Об’єкт оподаткування – це власне те, що підлягає оподаткуванню.
Стаття 22.1. ПКУ: Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Ставка податку – законодавчо встановлений розмір податку.
Стаття 25.1. ПКУ: Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.
Сплата податку – один із основних обов’язків фізичних і юридичних осіб. Реалізація цього обов’язку залежить як від наявності певних заохочувальних стимулів, їх правового регулювання, так і від розподілу прав та обов’язків суб’єктів податкових відносин.
Основні обов’язки платників податків наступні:
- сплачувати належні суми податків у встановлені законами терміни;
- вести податковий облік, складати звітність про господарську діяльність підприємств;
- подавати до державних податкових та інших органів звітність й інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків.
Суттєвими умовами оподаткування, що характеризують податкову систему в цілому є:
— порядок встановлення і введення в дію податків;
— види податків;
— права та обов'язки платників податків;
— порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів;
— відповідальність учасників податкових відносин.
У різних країнах податкові системи не однакові, кожна з них має свої особливості. Вони створювались і розвивались у різні історичні періоди, в різних економічних умовах.
1.3. Відомий американський економіст Р. Масгрейв сформулював такі основні вимоги до податкової системи:
1) розподіл податкового тиску повинен бути рівномірним;
2) мінімальний тиск на економічні рішення; любе державне втручання, пов'язане з "надмірним оподаткуванням", слід зменшити;
3) якщо перед податковою політикою поставлені певні інші цілі, наприклад, стимулювання інвестицій, звести до мінімуму можливе порушення рівноваги між соціальною справедливістю і економічною ефективністю;
4) сприяти стабілізації економіки і економічному росту;
5) оподаткування повинно бути зрозумілим для платника податків, а управління ним — справедливим і обґрунтованим;
6) затрати на управління податковою системою повинні бути мінімальними.
За економічнім змістом податкова система — це сукупність встановлених у країні податків та обов'язкових платежів, що надходять у бюджети різних рівнів бюджетної системи.
Принципи оподаткування, які вперше були сформульовані А.Смітом в праці “Дослідження природи і причин багатства народів” і з якими пізніше, як правило, погоджувались вчені, що розвивали теорію податків, зводяться до чотирьох понять: загальність, справедливість, визначеність, зручність.
Ці загальні принципи оподаткування поступово розширювались під впливом соціально-економічних і політичних перетворень у світі.
Принципи побудови податкової системи нашої держави визначені у ст. 4 Податкового кодексу України:
1. Стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції.
2. Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності – введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
3.Обов'язковість – впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства.
4. Рівнозначність і пропорційність – справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи.
5. Рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
6. Соціальна справедливість – забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи.
7. Стабільність – забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;
8. Економічна обґрунтованість – встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами.
9. Рівномірність сплати – встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат.
10. Компетенція – встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами.
11. Єдиний підхід – забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг.
12. Доступність–забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, система оподаткування буде тим ефективнішою, чим вона буде зручнішою як для того, хто сплачує податки, так і для того, хто здійснює контрольні функції.
2.
Податкова політика – це діяльність держави у сфері податкової системи: визначення платників податків, їхніх обов’язків і прав, об’єктів оподаткування, сукупності податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджетів різних рівнів і цільових фондів, принципів і методів їх стягнення, контроль.
Податкова політика держави повинна бути направлена на вдосконалення фінансової системи, позитивні зміни в соціальній сфері, розвиток економіки.
В нинішній час стан економіки в нашій державі бажає бути кращим. Зумовлюється це тим, що акцент у податковій політиці зроблено на фіскальній функції, а її регулююча та стимулююча роль фактично зведена нанівець. Тому проблема побудови ефективної податкової системи залишилась однією з найактуальніших у процесі становлення ринкових відносин і закладання підвалин для економічного зростання України.