Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фарм. опіка - тема 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
338.94 Кб
Скачать

Загальні рекомендації для пацієнтів.

  • Перед застосуванням лікарських засобів для лікування риніту слід провести ретельний туалет носової порожнини.

  • Препарати для місцевого застосування (краплі, спреї) не слід застосовувати частіше, ніж через 3-4 години для запобігання передозування. Надмірне вживання препарату може привести до ушкодження тканин носа.

  • Чисте холодне повітря полегшує носове дихання, тому слід частіше провітрювати приміщення.

  • При алергічному риніті проти набрякової засоби, що застосовуються місцево, більш ефективні, ніж пероральні.

  • При придбанні без рецептурних препаратів для лікування риніту слід обов’язково проконсультуватися з фармацевтом про особливості застосування, можливих побічних ефектів і небезпечній взаємодії з іншими лікарськими засобами.

Поради для батьків.

  • Найбільш надійним і безпечним засобом при риніті у маленьких дітей є фізіологічний (0,9%) розчин повареної солі в теплій воді.

  • При застосуванні судинозвужувальних засобів у дітей обов’язково слід звертати увагу на концентрацію – не слід застосовувати у дітей препарати, що призначені для дорослих.

  • Дітям не рекомендується вводити в ніс олійні розчини, тому що це може привести до попадання олії в легені і розвитку пневмонії.

  • При подразненні шкіри перед входом у ніс її слід змазувати вазеліновою олією.

Лікарські форми без рецептурних препаратів, що застосовують для симптоматичного лікування ринітів.

Краплі для носа – традиційна і до сьогоднішнього дня одна з найбільш розповсюджених лікарських форм для лікування ринітів. У більшості випадків краплі представляють собою розчин діючої речовини у водному середовищі. Існують також краплі у вигляді олійних розчинів, але при лікуванні ринітів вони використовуються значно рідше. Перевагою цієї лікарської форми є простота застосування, швидке настання ефекту.

Недоліки.

  1. Можливість використовувати переважно водорозчинні діючі речовини.

  2. Неможливість точного дозування.

  3. Складність підбора індивідуальної дози.

  4. При застосуванні можуть попадати в носоглотку, викликати подразнення, кашель (особливо у маленьких дітей).

  5. Трудно застосовувати у маленьких дітей.

  6. При сильному слизистому виділенні із носа краплі погано утримуються в носовому ході.

Спосіб застосування крапель для носа.

Перед застосуванням крапель ретельно прочищають ніс. Потім препарат по 3-4 краплі закапують у кожен носовий хід при відхиленому положенні голови назад. Це положення зберігають протягом декількох хвилин.

Інтраназальні аерозолі (спреї) – один із різновидів фармацевтичних аерозолів.

По порівнянню з краплями назальні спреї мають наступні переваги:

  1. Невеликий розхід діючої речовини (спреї більш економічні).

  2. Рівномірне розміщення діючої речовини по поверхні слизової.

  3. Можливість застосування в різних умовах (дома, на роботі, на вулиці, в суспільних місцях.

  4. Висока концентрація речовини в місці патологічного процесу.

Недоліки.

  1. Гази-витискачі (пропеленти) можуть проявляти подразнюючу дію на слизову носа.

  2. Вимагається обов’язкова синхронізація введення препарату з моментом вдиху, чого важко добитися у дітей, пацієнтів похилого віку, пацієнтів з низьким рівнем інтелекту.

  3. При невмілому використанні існує можливість ушкодження слизової носового хода насадкою аерозольного балона.

  4. При розпиленні не виключається можливість попадання речовин в очі, на шкіру обличчя.

Спосіб застосування назальних спреїв.

Перед введенням препарату слід акуратно почистити ніс. Насадку-розпилювач флакона слід тримати вертикально, наконечником вверх. Утримуючи голову прямо, вводять наконечник-розпилювач в носовий хід і різко натискають один раз флакон. Під час вприскування втягують повітря носом. Не слід відхиляти назад голову і перевертати флакон при вприскуванні спрею в носову порожнину.

Назальні гелі.

Гель – м’яка лікарська форма для місцевого застосування. За своїми біофармацев-тичними характеристиками гель наближається до мазей і кремів, але має ряд відмінностей. З точки зору фізколоїдної хімії, гель – водний розчин високомолекулярних речовин в зв’язано-дисперсному стані.

Переваги гелів.

  1. Пролонгована дія.

  2. Можливість застосовувати на ніч.

  3. Наявність зволожуючої дії на слизову носа.

  4. Сприятлива дія на слизову носа при її сухості, наявності шкірок.

  5. При попаданні на шкіру або одежу гель легко змивається водою, не залишаючи слідів (на відміну від мазей).

Недоліки.

  1. Далеко не всі діючі речовини можуть вводитися до складу гелів і відповідно використовуватися в даній лікарській формі.

  2. Гель – нестабільна лікарська форма, при зберіганні відбувається його розшарування на ВМС і водну фазу.

  3. Дифузія діючої речовини в тканини із гелю відбувається повільніше, ніж із розчину. В той же час ця властивість дозволяє досягти пролонгованої дії препарату.

  4. Гелі мають виражену системну дію, що не завжди бажано.

  5. Гель складно застосовувати при великій кількості слизистого виділення.

Спосіб застосування назальних гелів.

Перед закладкою гелю ретельно прочищають ніс. Потім на мізинець беруть невелику кількість препарату і вводять почергово в кожен носовий хід, як можна глибше. При цьому гель розміщується в носових ходах. У дітей і пацієнтів похилого віку для введення гелю можна застосовувати ватні палички і тампони.

Назальні мазі.

Мазь – лікарська форма для зовнішнього застосування, що призначена для нанесення на шкіру або слизові шляхом намазування або втирання, накладання пов’язок із маззю. При кімнатній температурі мазі зберігають в’язку нерухливу масу, а при нанесенні на поверхню утворюють рівну плівку, яка перетворюється у в’язку рідину. Мазі для носа готуються в асептичних умовах. Оскільки вони наносяться на вологу слизову, для підвищення їх всмоктування додають (поверхнево активні речовини) ПАР.

Переваги мазей.

  1. Пролонгована дія – мазева основа забезпечує більш тривалу дію активних речовин на слизову носа.

  2. Володіють пом’якшувальною дією на слизову носа.

  3. По порівнянню з гелем у мазей суттєво менше виражена системна дія.

  4. Лікарська форма мазі дає можливість сумісного введення в один препарат діючих речовин як гідрофобної, так і гідрофільної природи.

  5. Проявляють позитивну дію при сухості слизової оболонки носа, наявності шкірок.

Недоліки.

  1. Незначна ступінь вивільнення діючих речовин.

  2. При попаданні на шкіру або одежу мазь залишає жирні плями.

Назальні креми.

Креми – лікарська форма для зовнішнього застосування, займають проміжне положення між гелями і мазями. Основна перевага кремів – висока ступінь всмоктування діючих речовин і пролонгована дія.