Похідні n – метилнафтаміну

Тербінафін (Ламізил) – має широкийспектр протигрибкової дії.

Застосування: внутрішньо і місцево при дерматофітії, пліснявих грибах, дріжджових інфекціях шкіри, грибкових ураженнях нігтів (оніхомікози).

Побічна дія: препарат добре переноситься, але в окремих випадках можлива диспепсія і шкірні алергічні реакції.

Протипоказання: вагітність, період годування грудьми, дітям.

Форма випуску: таб. по 0,125 і 0,25; крем 1% по 15,0.

Нафтифін (Фетилін, Екзодерил) – протигрибковий засіб для місцевого застосування. Діє фунгіцидно, має місцеву протизапальну дію. Застосовують у вигляді крему або розчину при поверхневих і більш глибоких грибкових ураженнях шкіри, волосяної частини голови, нігтів.

Форма випуску: 1% крем в тубах по 15,0 і 30,0; 1% р-н по 10 мл у фл.

Хлоронітрофенол (Нітрофунгін) – препарат для місцевого застосування. Призначають для лікування грибкових захворювань шкіри: епідермофітія, кандидомікоз, трихофітія (грибкове ураження волосся), грибкова екзема.

Форма випуску: флакони по 25 мл.

Препарати, що містять ундециленову кислоту та її солі

Мазь «Цинкудан»; мазь «Цінкундан»»; мазь «Мікосептин» застосовують при грибкових захворюваннях шкіри.

Похідні інших хімічних груп

Циклопіроксамін – протигрибковий препарат місцевої дії. У формі пудри застосовується для профілактики грибкових інфекцій шкіри стоп. Ефективний при оніхомікозах (грибкове ураження нігтів).

Аморолфін – препарат широкого спектру дії для місцевого застосування. Виробляється у вигляді крему і лаку для нігтів. Ефективний при висівковому лишаю.

Толциклат – протигрибковий препарат, має фунгістатичну і фунгіцидну дію. Випускають у вигляді лосьйону, пасти, порошку для лікування грибкових уражень шкіри і висівковому лишаю.

Антигельмінтні прапарати (протиглистні) – лікарські препарати, які застосовуються для лікування гельмінтозів у окремих людей і масового оздоровлення населення.

Для антигельмінтних засобів до деякого ступеню характерна вибіркова дія на той чи інший клас черв’яків.

Тому при виборі адекватного антигельмінтного засобу враховують перш за все вид черв’яка, що знайдений у пацієнта при лабораторному дослідженні. В організмі людини можуть жити різні види глистів із класу круглих черв’яків (нематод), класу плоских черв’яків (цестоди) і смоктальщики (трематоди). Їх патогенна роль для людини або тварини обумовлена механічним і токсико-алергезуючим впливом і в значній мірі визначається місцем (орган, тканини), де гельмінти локалізуються.

Основним місцем паразитування зрілих форм більшості представників нематод, цестод і деяких трематод є кишківник. Багато трематод, а також окремі види цестод і нематод у людини паразитують поза кишківником – у печінці, підшлунковій залозі, кровоносних судинах, м’язах, легенях, мозку, очах.

Класифікація та препарати

Засоби, які застосовують при кишкових нематодозах, та засоби широкого спектру дії	Засоби, що застосовують при кишкових цестодозах	Засоби, які застосовують при позакишкових гельмінтозах
Піперазину адипінат Левамізол (Ддекаріс, вермізол) Нафтамон (Аалкопар) Мебендазол(Ввермокс) Пірантел (Немоцид, комбантрин) Пірвіній паомат Квіти пижма Квіти полину цитварного	Ніклозамід (Фенасал) Аміноакрихін Кора гранатника Насіння гарбуза	Дитразину цитрат (Локсуран) Празиквантель (Цестокс) Хлоксил