38. Соціально-етнічні форми спільності людей.

Важл. роль у життєд. Сусп.. належить соц..-етнічним спільнотам. Різноманітні соц-етнічні спільноти як суб'єкти сусп.., зокрема нац.. та міжнац. відносин, надають їм особливої своєрідності, неповторності, збагачуючи заг. процес розвитку етносуспільного буття, соціуму загалом.

Історично першою соц-етнічною формою спільноти людей є рід. Рід є формою спільності людей, що засн.. на крівнород. зв'язках і веде своє походж. по одній лінії — материнській чи батьківській, має сп. мову, сп. звички, реліг. Вірув. та деякі елементи первісної культури.

Родовий устрій хар-ся такими рисами, як перв. колективізм, панування сусп.. власності, відсутність прив. власності, майнової та соц.. диференціації. Родовій організації життя людей були також властиві родові культи, зокрема культ вождя, фетишизм, анімізм, тотемізм. Плем'я — це відносно стала спільнота людей, що хар-ся кровнород. відносинами, певною спільністю співплеменників, єдиною мовою, племінною самосвідомістю, сп. елементами перв. культури. В основі даної спільноти лежить колект. власність на землю і аг. праця, яка і робила члена племені співволодарем власності. Підготувавши умови для переходу до більш високих соц..-етнічних форм сусп.. життя людей, на зміну родоплем. Віднос. приходять нові соц..-етнічні спільноти людей — народності. Народність — це соц..-етнічна спільнота людей, що хар-ся спільністю території, єдиною мовою, елементами єдиної культури. Кожна народність має також свій побут. Сп. життя, свої види господ. діяльності, свої обряди, традиції, свою збірну назву. Процес ліквідації екон. роздробленості, зміцн. Госп. зв'язків між окремими народностями привели до появи нації.

Ознаками нації є аг. Тер. і мова, а також спільність ек. життя та традицій. Сталін дав таке визначення нації: "Нація — є стійка спільнота людей, що іст. склалася, яка виникла на базі спільності мови, тер., ек. життя та психолог. складу, що проявляється в спільності культури".

Таким чином, нація являє собою надзв. складний динам. організм, який перебуває в безкінечному русі та розвитку. У розв. соц-етнічних спільнот, зокрема націй, нац.. та міжнац. відносин спостер. домінуюча тенденція до етн. ренесансу.

38. Суспільство як система соціальних відносин.

Суспільство - найзагальніша система зв'язків і відносин між людьми, що складається в процесі їхньої життєдіяльності; історично визначений тип соціальної системи; специфічна форма соціальної організації, що склалася в процесі історичного розвитку даної країни.

На думку Платона, суспільство є об'єднанням людей для задоволення своїх потреб і є засобом реалізації потреби людей одне в одному. Просвітителі та французькі матеріалісти XVIII ст. трактували суспільство як форму суспільної угоди. Т.Парсонс трактує суспільство як соціальну систему, що функціонує завдяки взаємодії людей та соціальних інститутів. Марксистська соціальна філософія суспільство визначає як сукупність історично обумовлених форм спільної діяльності людей. Головною детермінантою суспільного життя є спосіб виробництва матеріальних благ. Саме він обумовлює соціальний, політичний та духовний процес життя. Суспільне буття визначає суспільну свідомість, а не навпаки — ось головний висновок марксистської соціальної філософії.

Теоретичне уявлення про соціум як систему безпосередньо пов'язане з аналізом головних підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія яких забезпечує цілісність суспільства і, навпаки, — дисгармонія яких веде до суттєвих конфліктів і деформацій.

Доцільно виділяти такі сфери суспільного життя:

а) матеріальна — охоплює процеси матеріального виробництва,;

б) соціально-політична — включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві;

в) духовна — це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень, тобто весь спектр виробництва свідомості ;

г) культурно-побутова — охоплює виробництво культурних цінностей, передачу їх від одного покоління до іншого, життя сім'ї, освіту, виховання тощо.