2. Співвідношення філософських категорій і понять спеціальних наук.

Одна з особливостей філософських категорій полягає в тому, що вони використовуються у всіх окремих науках. Однак,

розкриваючи сутність філософських категорій, не можна обмежитись тільки рисою їх загальності. В науці багато

понять, які відзначаються загальністю, але не потрапляють до рангу філософських категорій. Звичайно, що між

філософськими категоріями і поняттями спеціальних наук нема абсолютної відмінності. Багато в чому вони споріднені ,

адже всяке поняття є наслідком узагальнення. Проте міра, ступінь узагальнення у них різні . Філософські категорії загальні тому, що вони розкривають найбільш суттєві , змістовні властивості та відношення буття мислення.

Специфіка філософських категорій полягає в тому, що вони безпосередньо зв'язані з основним питанням філософії .

Тому вони відіграють універсальну світоглядну методологічну роль.

Відмінною рисою, що характеризує філософські категорії є специфіка їх утворення. Філософські категорії не виводяться

індуктивно або ще яким-небудь формально логічним шляхом, а формуються через узагальнення усього досвідного знання.

Філософськ категорії концентрують досвід попереднього розвитку людства, його пізнавальної здатності . Ці категорії

спосіб їх вираження являють собою специфічну логічну сітку, що допомагає вченим різних галузей знань узагальнювати

певний матеріал здійснювати продуктивну наукову діяльність. Завдяки цьому у філософських категоріях законах є

дещо таке, у чому філософія реалізує свою специфічність, відносну самостійність.

3. Філософія та світогляд.

Філософія має органічний зв’язок зі світоглядом. У сучасних філософських працях про світогляд мовиться таке: “світогляд – це форма суспільної відомості; “світогляд – це форма самоусвідомлення особистості”; “світогляд – це система поглядів на світ і на місце людини у цьому світі”; “світогляд – це система принципів діяльності людини”; “ світогляд – це погляд людини на світ як ціле”; світогляд – це спосіб духовно-практичного освоєння світу”.

Поняття “світогляд” – багатогранне, відображає складні процеси духовно-практичного життя людини. З усіх вище наведених визначень найбільш узагальненим є таке: світогляд – це форма суспільної свідомості, спосіб духовно-практичного освоєння світу.

Філософія і світогляд в цьому контексті мають органічну єдність. Філософія теж є специфічним світоглядом. Певним способом духовно- практичного освоєння світу. Філософія як світогляд є системою найбільш загальних поглядів на світ, природу, суспільство, людину, пізнання. Філософія як світогляд теоретично обґрунтовує свої положення і висновки, основні принципи соціально-політичної, наукової, моральної, естетичної діяльності людини, тобто освоює світ як духовно (теоретично), так і практично. Філософія і світогляд, безумовно, мають спільність. Спільність філософії і світогляду полягає в тому, що вони: 1) є своєрідними формами суспільної свідомості, способами духовно-практичного освоєння світу; 2) мають однаковий предмет осмислення – відношення “людина – світ”; 3) дають цілісне уявлення про світ, людину, її походження і т.п.; 4) мають спільність за деякими своїми функціями (наприклад, виховною).

Разом з тим, філософія і світогляд – це не тотожні поняття. Поняття “світогляд” більш широке за обсягом ніж поняття “філософія”. Світогляд включає в себе різноманітні погляди людини на світ – філософські, релігійні, суспільно-політичні, економічні, етичні, естетичні і т.п.

2. Для характеристики світогляду використовуються поняття “загальна картина світу”, “світовідчуття”, “світосприйняття”, “світоуявлення”, “світорозуміння” тощо. Для філософії найважливішими в цьому контексті є “світорозуміння”.

3. Філософія і світогляд різні за своєю структурою. Перша включає в себе онтологію, логіку, теорію пізнання (гносеологію), діалектику, антропологію і т.п. В структуру останнього включаються: (досвід, знання, віра, ціннісні орієнтації, переконання тощо).

4. Філософія представляє собою форму суспільної свідомості, світогляд і науку. Світогляд як система поглядів на світ, як спосіб його духовно-практичного освоєння не є наукою. Світогляд може ґрунтуватися на не наукових засадах.

5. Філософія відображає і обґрунтовує своє осмислення світу своїми методами, принципами, законами, своїм логіко-понятійним апаратом, маючи таку функцію, як логіко-гносеологічна. Світогляд не має такої функції.