21. Синтаксичні особливості ділових паперів

Загальна грамотність документа, що виражається в чіткості й логічності викладу, дотриманні правописних норм, а також дотриманні правил, обов'язкових для ділових паперів, досягається, зокрема, за рахунок синтаксису. Здебільшого це прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями. Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речення. Щодо структури речень ділових документів, то майже всі присудки вживаються в теперішньому часі.

Синтаксис ділової документації визначається ще й вживанням інфінітивних конструкцій. Важливою ознакою ділових паперів є і часте використання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають діловим документам стислості. Крім того, в діловому листуванні переважає непряма мова, а пряма вживається лише в тих випадках, коли є необхідність дослівно передати зміст деяких законодавчих актів.

Стислість викладу інформації визначає і специфіку синтаксису

23. Багатозначні слова і контекст у професійному мовленні

Слово — одна з головних функціонально-структурних одиниць мови, яка

служить для найменування предметів, дій, процесів, властивостей: наказ,

договір, вислів, скасовувати, постачати, зіставляти, малозабезпечений.

Багатство мови визначається багатством її словникового складу. У

сучасній українській літературній мові послуговуються сотнями тисяч слів, і

це свідчить про те, що наша мова досягла рівня найрозвиненіших мов світу.

Лексичний склад української мови репрезентується у писемному та усному

мовленні людей. Залежно від змісту й мети висловлювання у процесі мовлення

відбуваються певний відбір і комбінування найточніших, найвлучні-ших саме

для цієї мовної ситуації слів. Іноді дуже важко підібрати певне слово, щоб

точно, недвозначно висловити думку. Зумовлено це багатьма причинами:

недостатнім володінням рідною мовою, впливом російської мови, незнанням

синонімічного багатства мови, яке є «одним із невичерпних джерел

урізноманітнення вислову», культурним надбанням народу, його

інтелектуальною зброєю.

Синоніми — це слова, що різні за звучанням, але мають тотожне значення

Синоніміка означає у мові наявність близьких, але не тотожних способів

висловлення. Незнання синонімічних можливостей слова часто призводить до

помилок. Особливо виникають ускладнення тоді, коли в російській мові на

позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові — кілька.

Деякі слова відрізняються лише префіксами і тут треба бути надзвичайно

обережними, бо заміна однієї букви може вплинути на значення слова та

усього тексту.

Пароніми - слова, а також фразеологічні одиниці й синтаксичні

конструкції, подібні за звучанням, але різні за значенням.

23. Правопис призвич та імен по батькові

країнські прізвища вимовляються і пишуться за правилами вимови та за загальними нормами українського правопису. Наприклад: Литвиненко, Гапоненко, Писаренко Шевченко, Марченко, Муляр, Кравченко, Назар, Удовенко, Пугач, Солов'яненко, Тимошенко, Юрчук.