- •Мова – явище суспільне
- •2. Мова і професія
- •3. Норми літературної мови
- •4. Мовленевий етикет спілкуваня
- •5. Усне мовлення
- •6. Писемне мовлення
- •7. Іншомовна лексика у професійному мовленні
- •8. Терміни та їх місце у діловому мовленні
- •9. Професійна лексика
- •10. Книжні та іншомовні слова у документах
- •11. Логічна послідовність документів
- •12. Загальні вимоги до мовних засобів ділових паперів
- •13. Граматична форма ділових паперів
- •14. Вставні слова та вирази в діловому мовленні
- •15. Писемне ділове мовлення
- •16. Складні випадки керування в службових документах
- •17. Іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова в професійному мовленні
- •18. Складні випадки правопису в документації
- •19. Особливості використання службових частин мови у професійному мовленні
- •20. Телефоний етикет
- •21. Синтаксичні особливості ділових паперів
- •23. Багатозначні слова і контекст у професійному мовленні
- •23. Правопис призвич та імен по батькові
- •24. Географічні назви, складноскорочені слова, абревіатури
- •25. Пароніми, ононіми, динамічний вибір слів у професійному мовленні
- •26. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення у діловому мовленні
- •27. Пунктуація складного речення
- •28. Складносурядні речення
- •29. Джерела української фразеології
- •30. Написати заяву
- •31. Написати договір
- •32. Написати протокол
- •33. Витяг з протоколу
- •34. Написати розпорядження
- •35. Написати довідку
- •36. Написати доручення
- •37. Написати заяву- зобов’язання
- •38. Написати характеристику
- •39. Написати телеграму
- •41. Написати оголошення
- •42 Написати трудову угоду
- •43. Вимоги до тексту документів
- •44. Написати автобіографію
- •45. Правила оформлення окремих документів
- •46. Службові листи
- •47. Поняття про контракт, умови до тексту контракту, його реквізити
- •48. Різниця між трудовим договором і контрактом
- •49. Назвіть основні ознаки культури мовлення
16. Складні випадки керування в службових документах
Ділові документи потребують максимальної стислості й точності передачі інформації. Будь-які відхилення від правил викладу змісту призводять до серйозних помилок.
Особливо уважно потрібно ставитись до дієслів, що можуть керувати різними відмінками.
Найчастіше помиляються тоді, коли при дієсловах, які керують різними відмінками, вживають спільний додаток різної форми. Наприклад: повідомляти новини сесії Верховної Ради України, інформувати про новини Верховної Ради України.
Поширеними є помилки у стійких словосполученнях, викликані змінами окремих слів. Наприклад: Довести для відома всіх громадян (замість: довести до відома всіх громадян).
Особливо уважно слід ставитись до близьких за значенням слів, що потребують різних відмінкових форм.
При складаКні відповідних ділових документів треба звертати увагу і на відтювідні прийменники, особливо при використанні усталених словосполучень типу покладається
Дуже складним є використання прийменників для, на. Щоб уникнути помилок, треба використовувати прийменник на, коли йдеться про сферу вживання.
17. Іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова в професійному мовленні
Здебільшого в ділових паперах не обходяться без цифрових даних, назв, що потребують особливого оформлення.
Так, однозначні числа, що не мають посилань на одиниці вимірювання, у ділових паперах записують словами.
Складні чи складені числівники записують цифрами.
Складні слова, де перша частина позначається цифрою, можуть бути написані так: 50-процентний і 50%, 100-кілометровий і 100-км. Щодо вживання займенників, то всі документи пишуть від першої особи множини, хоча сам займенник ми пропускають.
Наприклад: Повідомляємо...; Просимо...; Надсилаємо... Якщо цей займенник потребує форми давального відмінка, його також не вживають. Наприклад: Повідомляємо, що одержані машини працюють нормально.
Іменник
Назви осіб за професією, посадою, званням та ін., як правило, утворюють паралельні форми чоловічого й жіночого роду (тракторист – трактористка, учитель – учителька, викладач – викладачка, працівник – працівниця тощо).
Офіційними, основними назвами посад, професій і звань служать іменники чоловічого роду: секретар, бухгалтер, водій, комбайнер, директор, професортощо. У ділових офіційних документах вони вживаються незалежно від статі особи, позначуваної цим іменником (зарахувати п.Іванову О.М. на посаду лаборанта; звільнити п.Іванову О.М. від виконання обов’язків диспетчера та ін.).
Прикметник
У діловому стилі кількісно переважають відносні прикметники (якісних значно менше).
Проте оскільки якісні прикметники все ж вживаються, то доводиться утворювати від них ступені порівняння (тобто форму для вияву більшої чи меншої міри якості). В українській мові ці форми можуть бути однослівними, синтетичними (високий, вищий, найвищий) і двослівними, аналітичними (високий, більш високий, найбільш високий).
У діловому стилі ступінь більшого чи меншого вияву якості передається звичайно аналітичною формою
Числівник
У ділових паперах доводиться мати справу з величезною кількістю числових назв.
Основні правила запису числівників (числових назв):
1. Простий кількісний числівник, який називає однозначне число 2. Складні і складені числівники звичайно записують цифрами, крім тих випадків, коли ними починається речення (порівняйте: 3. Цілі числа, які виражаються кількома знаками, прийнято записувати, розбиваючи їх на класи з допомогою пропусків.
Дієслово
Найпоширенішою дієслівною формою в ділових паперах є дієслово теперішнього часу із значенням позачасовості, яке стоїть упершій або третій особі множини (ми вимагаємо, дирекція звертається).
Надзвичайно поширена як у писемній, так і в усній мові така помилка у вживанні особових форм дієслова: дуже часто вживають упершій особі дієсловопробачатися (извиняться). Не слід говорити пробачаюсь (извиняюсь); значно краще - вживати ці дієслова удругій особі: пробачте, вибачте (укр.), извините, простите (рос.) або описово: (я) прошу
