- •Мова – явище суспільне
- •2. Мова і професія
- •3. Норми літературної мови
- •4. Мовленевий етикет спілкуваня
- •5. Усне мовлення
- •6. Писемне мовлення
- •7. Іншомовна лексика у професійному мовленні
- •8. Терміни та їх місце у діловому мовленні
- •9. Професійна лексика
- •10. Книжні та іншомовні слова у документах
- •11. Логічна послідовність документів
- •12. Загальні вимоги до мовних засобів ділових паперів
- •13. Граматична форма ділових паперів
- •14. Вставні слова та вирази в діловому мовленні
- •15. Писемне ділове мовлення
- •16. Складні випадки керування в службових документах
- •17. Іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова в професійному мовленні
- •18. Складні випадки правопису в документації
- •19. Особливості використання службових частин мови у професійному мовленні
- •20. Телефоний етикет
- •21. Синтаксичні особливості ділових паперів
- •23. Багатозначні слова і контекст у професійному мовленні
- •23. Правопис призвич та імен по батькові
- •24. Географічні назви, складноскорочені слова, абревіатури
- •25. Пароніми, ононіми, динамічний вибір слів у професійному мовленні
- •26. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення у діловому мовленні
- •27. Пунктуація складного речення
- •28. Складносурядні речення
- •29. Джерела української фразеології
- •30. Написати заяву
- •31. Написати договір
- •32. Написати протокол
- •33. Витяг з протоколу
- •34. Написати розпорядження
- •35. Написати довідку
- •36. Написати доручення
- •37. Написати заяву- зобов’язання
- •38. Написати характеристику
- •39. Написати телеграму
- •41. Написати оголошення
- •42 Написати трудову угоду
- •43. Вимоги до тексту документів
- •44. Написати автобіографію
- •45. Правила оформлення окремих документів
- •46. Службові листи
- •47. Поняття про контракт, умови до тексту контракту, його реквізити
- •48. Різниця між трудовим договором і контрактом
- •49. Назвіть основні ознаки культури мовлення
7. Іншомовна лексика у професійному мовленні
Українська лексика за своїм походженням неоднорідна. Лексика сучасної української мови складається з власне українських слів та запозичених з інших мов. Власне українські слова виникли в період самостійного існування нашої мови, це лексеми, яких немає в інших мовах, а в нашій вони є найчисленнішим розрядом, наприклад: віхола, линути, мрія, людина, мати, родина, дім, жінка.
В різні періоди існування в українську мову входили слова з інших мов. У сфері професійного спілкування спеціалістів сільського господарства вони мають широке застосування. У ветеринарії широко поширилися слова латинського походження: ветеринарія, імунітет, фермент, кров, інфаркт; грецького походження: діафрагма, патологія, діагностика, синдром, гіпертонія; з німецької: терапія, профілактика, кома, фельдшер.
8. Терміни та їх місце у діловому мовленні
Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання — науки, культури, техніки, політики, економіки, називаються термінами. Терміни мають точне, конкретне значення й тому позбавлені образності, емоційно-експресивного забарвлення.
Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється із активної лексики (діловодство, справочинство); запозичується із інших мов (бланк, бюджет); утворюється за допомогою власних слів та іншомовних або із запозичених складників (фотокамера, фототелеграф, фототелетайп) тощо.
Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Ось чому вони (терміни) і повинні вживатися лише в зафіксованому значенні.
Кожна вузька галузь науки має свої терміни: медичні вживаються у медицині, технологічні — в техніці і т. д. Проте деякі терміни мають кілька значень, зокрема в діловодстві
9. Професійна лексика
Професійна лексика – це слова, що вживаються переважно лише в колі фахівців з тих чи інших спеціальностей для позначення знарядь праці, процесів, інструментів, матеріалів, дій і так далі. Це досить велика кількість слів, однак вони мають обмежене коло вживання і часто зрозумілі лише спеціалістам. Знання професійної лексики допомагає як у створенні образів у художній літературі та засобах масової інформації, так і в опануванні професії. Наведемо деякі приклади професійної лексики: вчителі: юристи:
Крім професійних слів, що є частиною літературної мови існує й професійний сленг, відомий в межах галузі або, навіть, одного лише підприємства, заводу чи організації. Для вивчення професійної лексики можна використовувати спеціальні галузеві словники або живе спілкування із фахівцями.
Виникають професіоналізми і як розмовні неофіційні замінники вже існуючих у певній галузі термінів. Це загальнозрозумілі слова, але вони не є літературними.