- •Мова – явище суспільне
- •2. Мова і професія
- •3. Норми літературної мови
- •4. Мовленевий етикет спілкуваня
- •5. Усне мовлення
- •6. Писемне мовлення
- •7. Іншомовна лексика у професійному мовленні
- •8. Терміни та їх місце у діловому мовленні
- •9. Професійна лексика
- •10. Книжні та іншомовні слова у документах
- •11. Логічна послідовність документів
- •12. Загальні вимоги до мовних засобів ділових паперів
- •13. Граматична форма ділових паперів
- •14. Вставні слова та вирази в діловому мовленні
- •15. Писемне ділове мовлення
- •16. Складні випадки керування в службових документах
- •17. Іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова в професійному мовленні
- •18. Складні випадки правопису в документації
- •19. Особливості використання службових частин мови у професійному мовленні
- •20. Телефоний етикет
- •21. Синтаксичні особливості ділових паперів
- •23. Багатозначні слова і контекст у професійному мовленні
- •23. Правопис призвич та імен по батькові
- •24. Географічні назви, складноскорочені слова, абревіатури
- •25. Пароніми, ононіми, динамічний вибір слів у професійному мовленні
- •26. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення у діловому мовленні
- •27. Пунктуація складного речення
- •28. Складносурядні речення
- •29. Джерела української фразеології
- •30. Написати заяву
- •31. Написати договір
- •32. Написати протокол
- •33. Витяг з протоколу
- •34. Написати розпорядження
- •35. Написати довідку
- •36. Написати доручення
- •37. Написати заяву- зобов’язання
- •38. Написати характеристику
- •39. Написати телеграму
- •41. Написати оголошення
- •42 Написати трудову угоду
- •43. Вимоги до тексту документів
- •44. Написати автобіографію
- •45. Правила оформлення окремих документів
- •46. Службові листи
- •47. Поняття про контракт, умови до тексту контракту, його реквізити
- •48. Різниця між трудовим договором і контрактом
- •49. Назвіть основні ознаки культури мовлення
47. Поняття про контракт, умови до тексту контракту, його реквізити
Контракт - це особлива форма трудового договору, в якому термін його дії, права та обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору встановлюються угодою сторін. Сторонами в контракті є підприємство (роботодавець) в особі керівника та працівник.
Реквізити контракту такі:
1. Назва документа із стислим обгрунтуванням його призначення (на виконання обов'язків ..на управління підприємством тощо).
2. Дата й місце підписання. 3. Орган, що наймає керівника.
4. Посада, прізвище, ім'я та по батькові того, кого наймають.
5. Текст. 6. Підписи сторін-укладачів контракту.
7. Печатка.
Структура тексту контракту
1. Загальні положення.
2. Обов'язки сторін,
3. Робочий час, де визначено умови роботи
4. Оплата праці та соціально-побутове забезпечення працівника, де зазначаються:
посадовий оклад (тарифна ставка) за певний період; надбавка та інші виплати;
5. Відповідальність сторін, вирішення суперечок.
6. Зміни, припинення та розірвання контракту, де зазначається:.
7. Термін дії та інші умови контракту.
48. Різниця між трудовим договором і контрактом
Фахівці з проблем ділового мовлення36 визначають таку відмінність між контрактом і трудовим договором.
Контракт укладають тільки на певний термін, а трудовий договір -як на період виконання певної роботи, так і на невизначений термін.
У контракті, на відміну від трудового договору, можуть визначатися додаткові підстави припинення та розірвання контракту, не передбачені чинним законодавством.
За контрактом порядок надання працівникові відпустки та зарплати може визначатися на розсуд керівника, тоді як трудовий договір передбачає централізоване регулювання відпустки (за встановленим графіком).
У контракті, на відміну від трудового договору, можуть застерігатися наслідки (додаткові гарантії та компенсації моральної та матеріальної шкоди) дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин.
49. Назвіть основні ознаки культури мовлення
Слово, мова - показники загальної культури людини, її інтелекту, мовної культури.
Отже, культура мови - це галузь мовознавства, що кодифікує норми, стандарти репрезентації мовної системи. Вона не лише утверджує норми літературної мови, а й пропагує їх, забезпечуючи стабільність і рівновагу мови.
Правильність мовлення - це базова вимога культури мови, її основа.
Адже особа з низьким рівнем мовної культури, яка не вміє висловлювати свої думки, яка припускається помилок під час спілкування, приречена на комунікативні невдачі.
Мова має величезний запас мовних засобів, якими треба послуговуватися, враховуючи ситуацію, сферу спілкування, статусні ознаки співбесідників.
Етичний аспект культури мовлення вивчає лінгвістична дисципліна - мовний етикет: типові формули вітання, побажання, запрошення, прощання.
Комунікативні ознаки культури мовлення
Мовленнєва культура особистості великою мірою залежить від її зорієнтованості на основні риси бездоганного, зразкового мовлення. Головними комунікативними ознаками (критеріями) культури мовлення є: правильність, змістовність, логічність, багатство, точність, виразність, доречність і доцільність.
Правильність - визначальна ознака культури мовлення, яка полягає у відповідності його літературним нормам, що діють у мовній системі (орфоепічним, орфографічним, лексичним, морфологічним, синтаксичним, стилістичним, пунктуаційним, словотвірним).
Важливим критерієм бездоганності мовлення є його послідовність, себто логічність. Щоб виклад думок був послідовним (логічним), насамперед треба скласти план або тези висловлювання, в яких була би внутрішня закономірність, послідовність, вмотивованість, що відповідають законам логіки.
.
