- •Мова – явище суспільне
- •2. Мова і професія
- •3. Норми літературної мови
- •4. Мовленевий етикет спілкуваня
- •5. Усне мовлення
- •6. Писемне мовлення
- •7. Іншомовна лексика у професійному мовленні
- •8. Терміни та їх місце у діловому мовленні
- •9. Професійна лексика
- •10. Книжні та іншомовні слова у документах
- •11. Логічна послідовність документів
- •12. Загальні вимоги до мовних засобів ділових паперів
- •13. Граматична форма ділових паперів
- •14. Вставні слова та вирази в діловому мовленні
- •15. Писемне ділове мовлення
- •16. Складні випадки керування в службових документах
- •17. Іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова в професійному мовленні
- •18. Складні випадки правопису в документації
- •19. Особливості використання службових частин мови у професійному мовленні
- •20. Телефоний етикет
- •21. Синтаксичні особливості ділових паперів
- •23. Багатозначні слова і контекст у професійному мовленні
- •23. Правопис призвич та імен по батькові
- •24. Географічні назви, складноскорочені слова, абревіатури
- •25. Пароніми, ононіми, динамічний вибір слів у професійному мовленні
- •26. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення у діловому мовленні
- •27. Пунктуація складного речення
- •28. Складносурядні речення
- •29. Джерела української фразеології
- •30. Написати заяву
- •31. Написати договір
- •32. Написати протокол
- •33. Витяг з протоколу
- •34. Написати розпорядження
- •35. Написати довідку
- •36. Написати доручення
- •37. Написати заяву- зобов’язання
- •38. Написати характеристику
- •39. Написати телеграму
- •41. Написати оголошення
- •42 Написати трудову угоду
- •43. Вимоги до тексту документів
- •44. Написати автобіографію
- •45. Правила оформлення окремих документів
- •46. Службові листи
- •47. Поняття про контракт, умови до тексту контракту, його реквізити
- •48. Різниця між трудовим договором і контрактом
- •49. Назвіть основні ознаки культури мовлення
24. Географічні назви, складноскорочені слова, абревіатури
Основні правила скорочення:
1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.
2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення.
3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.
4. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень:
к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.
Отже, абревіатура (італ. - скорочую) - скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових літер чи початкових слів, на основі яких твориться скорочення.: Кабмін, ЖЕК, НАТО, ООНтощо.
Класифікація абревіатур залежно від їхньої структури та вимови має такий вигляд:
1. Ініціальні абревіатури - утворені з початкових літер (звуків) слів, які входять у вихідне словосполучення:
а) буквені - їх вимовляють як букви: СНД- Співдружність Незалежних Держав;
б) звукові - їх вимовляють як звуки: НАН - Національна академія наук; ЧАЕС
2. Абревіатури складового типу - утворені усіченням основ двох (або більше) слів, з початкових складів мотивуючого складного найменування:
3. Абревіатури змішаного типу - утворені з початкової частини або частин слів і повного слова. спецзамовлення, госпрозрахунок, дипкур 'єр, генпрокурор, держсекретар, начштабу, техогляд, медсестра, турбюро, Донеугілля, Нацбанк, Галсервіс.
4. Комбіновані абревіатури - утворені одразу двома зазначеними вище способами: АвтоЗаЗ.
Абревіатури широко використовують у засобах масової інформації, політичній, діловій сферах. Серед ініціальних абревіатур найбільшу групу становлять назви установ та організацій.
Творення складноскорочених слів мусить відповідати таким вимогам: а) слово має легко "розгортатися" в повне найменування; б) не має збігатися зі словом або скороченням, які вже є в мові; в) відповідати нормам українського правопису. Невдалими можна вважати немилозвучні абревіатури (СЄХЛ- Східноєвропейська хокейна ліга; СФУ-ЖО - Світова федерація українських жіночих організацій; ЄФВС -Європейський фонд валютної співпраці; Окремі абревіатури, які активно функціонують у сучасному політичному житті українського суспільства, мова запозичила в готовому вигляді без перекладу з мов міжнаціонального спілкування, зокрема англійської: НАТО (NATO - North Atlantic Treaty Organization) –
Абревіатури є однослівним еквівалентом скорочення. Це самостійні слова-іменники, що мають граматичний рід, можуть бути незмінними або відмінюватися за відмінками. У невідмінюваних абревіатурах буквеного типу рід визначають за головним словом мотивуючого словосполучення, напр.: НТР (ж. р.) - науково-технічна революція. В інших абревіатурах рід визначається граматично, за фінальною частиною скорочення, напр.: Донбас, загс - чоловічого роду, бо закінчуються на приголосний.
