- •1. Репродукція вірусів у чутливих клітинах. Проникнення вірусу у клітину
- •2. Локалізація вірусу в організмі (тканинний і клітинний тропізм)
- •3. Первинно - трипсинузовані культури клітин використання їх у діагностики вірусних
- •4. Принципи і схеми постановки ртга, її недоліки і переваги.
- •1. Екологія вірусів
- •2. Вихід віріонів потомства з клітини
- •3. Культивування вірусів на лабораторних тваринах (методи зараження)
- •4. Іфм, його перспективи у вірусології
- •1.Структура вірусів.Типи симетрії капсидів.
- •2.Наслідки взаємодії вірусу з клітинами.
- •3.Ознаки репродукції вірусів у клітинних культурах.
- •4.Принцип і схема постановки рн, ії переваги і недоліки.
- •1.Природа та походження вірусів.
- •2.Репродукція вірусів:проникнення вірусу в організм.
- •3.Культивування вірусів на лабораторних тваринах.
- •4.Рнга, переваги, недоліки. Поняття про сенсибілізовані еритроцити.
- •1.Структура фагів.
- •2.Систематика вірусів: назвіть родини вірусів геномом яких є 2-х ланцюгова рнк і охарактеризуйте їх.
- •3. Індикація вірусів у курячих ембріонах.
- •4.Принцип і схема рзга, її недоліки і переваги.
- •1.Патогенез вірсних хвороб: проникнення вірусу в організм.
- •2.Систематика вірусів: назвіть родини вірусів геномом яких є 2-х ланцюгова днк і охарактеризуйте їх.
- •3.Охарактеризуйте цпд вірусів у культурі клітин.
- •4.РтгАд
- •1.Репродукція вірусів в чутливих клітинах, механізм адсорбції вірусу в клітині.
- •2.Нуклеїнові кислоти вірусів,їх структурні особливості.
- •3.Підготовка патологічного матеріалу для дослідження у ньому вірусу.
- •4. Експрес-методи дослідження,позитивні та негат боки.
- •1.Ліпіди і вуглеводи вірусів, їх походження і функції.
- •2. Репродукція вірусів у чутливих клітинах, механізм виходу вірусу з клітини.
- •3.Відбір пат мат, оформлення супровідних документів та доставка в лабораторію.
- •4.Ріф, використання у вірусології,переваги та недоліки.
- •1.Систематика вірусів, її принципи, наукова та практична діяльність.
- •2.Кардинальні відмінності вірусів від клітинних форм життя.
- •3.Диплоїдні і первинні культури клітин, використовування їх у діагностиці вірусних хвороб і виготовлення вакцин.
- •4.Титрування вірусів по гемаглютинній активності.
- •1.Сборка та асамблірування вірусних часток лпо.
- •2.Класифікація вірусних інфекцій нарівні організму.
- •3.Топографічна анатомія курячого ембріону в динаміці і його розвитку.
- •4.Рзк і її використання у вірусології.
- •1. Економічний збиток у тваринництві від вірусних хвороб
- •2. Реплікація вірусних нуклеїнових кислот
- •3. Методика отримання первино трипсинізованої культури клітин із тканин курячих ембріонів
- •4. Принципи постановки рдп , її недоліки і переваги.
- •1.Перебіг вірусних інфекцій, явище персистенції вірусу в організмі
- •2.Систематика вірусів: назвіть родини ікосадрічним типом симетрії ( днк – геном них) і охаректирезуйте їх.
- •3.Курині ембріони та їх використання у вірусології ( методи зараження).
- •4.Титрування вірусів за інфекційною дією.
- •1.Взаємодія всіх факторів імунітету, та їх єдність.
- •2.Систематика вірусів: назвіть родини з спіральним типом симетрії ( рнк – геном них) і охарактеризуйте їх.
- •3. Індикація вірусів в культурі клітин.
- •4.Титрування вірусів за гемоглютинувальної дією.
- •1.Шляхи проникнення вірусу у організм і бар’єри на цих шляхах.
- •2.Структура віріонів просто організованих вірусів .
- •3.Одержання первічно-трипсинізованої культури фібробластів курячих ембріонів.
- •4.РГад і їх використання у вірусології.
- •1.Репродукція вірусів :депротеїнизация
- •2.Структура віріонів складно організованих вірусів
- •3.Лабораторні тварини та методи зараження їх вірусами
- •4.Полімеразна _ ланцюгова реакція, і її використання у вірусології .
- •1.Репродукція вірусів у чутливих клітинах,механізм проникнення.
- •3.Титрування вірусів у культурі клітин з бляшкоутворенням
- •4.Принцип і схема постановки рдп,її недоліки і переваги.
- •1.Класифікація вірусних інфекцій на рівні ор-му:вогнева,генералізована
- •2.Реплікація генетичної інформації у вірусів (транскрипція)
- •3.Живильні середовища й розчини для кк,перещеплювана кк.
- •4.Ріф і її використання у вірусології,перевага та недоліки.
- •1.Етапи репродукції вірусів у чутливих клітинах
- •2.Вірусні білки – структурні і не структурні, ф-ії
- •3.Курині ембріони і їх використання у вірусології
- •4.Метод днк-зонду і вик його у вірусології
- •1.Економічний збиток у тваринництві від вірусних хвороб
- •2.Ліпіди і вуглеводи вірусів
- •3.Первинно-трипсинізована кк, субкультура
2.Наслідки взаємодії вірусу з клітинами.
Реакція клітини на вірусну інфекцію. Різні віруси можуть викликати найрізноманітніші клітинні реакції, пов'язаними зі змінами обміну і функції клітини. Клітинні реакції на вірусну інфекцію можуть бути чотирьох типів. До першої з них відносяться різноманітні патологічні зміни, що проявляються пригніченням синтетичних процесів, порушенням функціональної активності, пошкодженням структури самої клітини і її загибеллю. Такі зміни позначаються як цитопатична реакція на вірусну інфекцію, а здатність вірусів викликати таку реакцію — цитопатогенна дія. Зараження клітини, як правило, супроводжується пригніченням синтезу основних клітинних макромолекул — ДНК, РНК і білків. Віруси впливають і на хромосомний апарат клітини.
3.Ознаки репродукції вірусів у клітинних культурах.
Індикацію (виявлення) вірусу в культурі клітин здійснюють за такими ознаками:1)наявність ознак деструкції клітинного моношару (цитопатогенний ефект (ЦПЕ)), цитопатогенна дія (ЦПД));2)здатність уражених клітин адсорбувати еритроцити крові (гемадсорбція);3)утворення внутрішньоклітинних тілець-включень;4)зміна кольору підтримувального середовища (кольорова проба).Крім того, вірус можна виявляти й розпізнавати (ідентифікувати) за допомогою електронної й імуноелектронної мікроскопії, різних серологічних реакцій (РІФ, РДП, ІФА, РЗГ А та інших, а також за допомогою молекулярно-генетичних методів (гібридизація ДНК, ПЛР).
4.Принцип і схема постановки рн, ії переваги і недоліки.
Реакція нейтралізації (РН) є стандартною серологічною реакцією, яку можна застосовувати для діагностики будь-якої вірусної інфекції. Реакція нейтралізації ґрунтується на здатності специфічних антитіл блокувати (нейтралізувати) інфекційну активність відповідного вірусу. Індикатором вільного вірусу, який не нейтралізовано, є чутлива до вірусу біологічна система: лабораторні тварини, курячі ембріони або культура клітин. Через те що антитіла та антигени взаємодіють у певних кількісних співвідношеннях, реакцію нейтралізації ставлять у двох модифікаціях:1)з постійною дозою вірусу та з різними розбавляннями сироватки;2)з постійним розбавлянням сироватки та різними дозами вірусу.З метою діагностики вірусних захворювань частіше використовують першу модифікацію реакції. Переваги РН полягають в її універсальності для всіх вірусів і високій специфічності. Однак РН трудомістка, потребує дотримання стерильності в роботі; тест-об’єкти мають значну вартість, що є недоліками реакції.
Варіант 12
1.Природа та походження вірусів.
З часу відкриття вірусів уявлення про їхню природу зазнали значних змін. Д.И. Івановський та його сучасники підкреслювали дві основні властивості вірусів: фільтрівність і нездатність розмножуватися на штучних живильних середовищах. Однак згодом з’ясувалося, що ці ознаки притаманні не лише вірусам. Не раз виникали дискусії, що таке віруси — жива чи нежива матерія, організми чи не організми. Безперечно, вірусам притаманні основні властивості всіх форм життя: здатність розмножуватися, спадковість, мінливість, здатність пристосовуватися до умов навколишнього середовища, займати певні екологічні ніші в біосфері; і, нарешті, на віруси поширюються закони еволюції органічного світу на Землі. Спеціалісти з таксономії без особливих суперечок виділили віруси в окреме царство Vira. Вивчення будови вірусів показало, що для них характерна максимально проста організація. Віруси — це неклітинні форми життя. Неактивною формою існування будь-якого вірусу є віріон, який складається з молекули нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки — капсиду. Віріони багатьох вірусів мають зовнішню ліпопротеїнову оболонку — суперкапсид. . Існує три основні гіпотези щодо походження вірусів:1)від доклітинних форм життя;2) від бактерій;3) від компонентів клітини. Згідно з першою гіпотезою, віруси є потомками давніх доклітинних форм життя — протобіонтів, які збереглися до наших днів як примітивні організми і навіть прогресували внаслідок переходу до паразитичного способу існування. Згідно з другою гіпотезою, віруси є потомками бактерій, які зазнали регресивної еволюції: бактерія – фільтрівна форма бактерії - фільтрівний вірус. Згідно з третьою гіпотезою, віруси походять від компонентів клітини, зокрема генів або клітинних органел, які набули відносної автономності та стали внутрішньоклітинними паразитами.