- •1. Репродукція вірусів у чутливих клітинах. Проникнення вірусу у клітину
- •2. Локалізація вірусу в організмі (тканинний і клітинний тропізм)
- •3. Первинно - трипсинузовані культури клітин використання їх у діагностики вірусних
- •4. Принципи і схеми постановки ртга, її недоліки і переваги.
- •1. Екологія вірусів
- •2. Вихід віріонів потомства з клітини
- •3. Культивування вірусів на лабораторних тваринах (методи зараження)
- •4. Іфм, його перспективи у вірусології
- •1.Структура вірусів.Типи симетрії капсидів.
- •2.Наслідки взаємодії вірусу з клітинами.
- •3.Ознаки репродукції вірусів у клітинних культурах.
- •4.Принцип і схема постановки рн, ії переваги і недоліки.
- •1.Природа та походження вірусів.
- •2.Репродукція вірусів:проникнення вірусу в організм.
- •3.Культивування вірусів на лабораторних тваринах.
- •4.Рнга, переваги, недоліки. Поняття про сенсибілізовані еритроцити.
- •1.Структура фагів.
- •2.Систематика вірусів: назвіть родини вірусів геномом яких є 2-х ланцюгова рнк і охарактеризуйте їх.
- •3. Індикація вірусів у курячих ембріонах.
- •4.Принцип і схема рзга, її недоліки і переваги.
- •1.Патогенез вірсних хвороб: проникнення вірусу в організм.
- •2.Систематика вірусів: назвіть родини вірусів геномом яких є 2-х ланцюгова днк і охарактеризуйте їх.
- •3.Охарактеризуйте цпд вірусів у культурі клітин.
- •4.РтгАд
- •1.Репродукція вірусів в чутливих клітинах, механізм адсорбції вірусу в клітині.
- •2.Нуклеїнові кислоти вірусів,їх структурні особливості.
- •3.Підготовка патологічного матеріалу для дослідження у ньому вірусу.
- •4. Експрес-методи дослідження,позитивні та негат боки.
- •1.Ліпіди і вуглеводи вірусів, їх походження і функції.
- •2. Репродукція вірусів у чутливих клітинах, механізм виходу вірусу з клітини.
- •3.Відбір пат мат, оформлення супровідних документів та доставка в лабораторію.
- •4.Ріф, використання у вірусології,переваги та недоліки.
- •1.Систематика вірусів, її принципи, наукова та практична діяльність.
- •2.Кардинальні відмінності вірусів від клітинних форм життя.
- •3.Диплоїдні і первинні культури клітин, використовування їх у діагностиці вірусних хвороб і виготовлення вакцин.
- •4.Титрування вірусів по гемаглютинній активності.
- •1.Сборка та асамблірування вірусних часток лпо.
- •2.Класифікація вірусних інфекцій нарівні організму.
- •3.Топографічна анатомія курячого ембріону в динаміці і його розвитку.
- •4.Рзк і її використання у вірусології.
- •1. Економічний збиток у тваринництві від вірусних хвороб
- •2. Реплікація вірусних нуклеїнових кислот
- •3. Методика отримання первино трипсинізованої культури клітин із тканин курячих ембріонів
- •4. Принципи постановки рдп , її недоліки і переваги.
- •1.Перебіг вірусних інфекцій, явище персистенції вірусу в організмі
- •2.Систематика вірусів: назвіть родини ікосадрічним типом симетрії ( днк – геном них) і охаректирезуйте їх.
- •3.Курині ембріони та їх використання у вірусології ( методи зараження).
- •4.Титрування вірусів за інфекційною дією.
- •1.Взаємодія всіх факторів імунітету, та їх єдність.
- •2.Систематика вірусів: назвіть родини з спіральним типом симетрії ( рнк – геном них) і охарактеризуйте їх.
- •3. Індикація вірусів в культурі клітин.
- •4.Титрування вірусів за гемоглютинувальної дією.
- •1.Шляхи проникнення вірусу у організм і бар’єри на цих шляхах.
- •2.Структура віріонів просто організованих вірусів .
- •3.Одержання первічно-трипсинізованої культури фібробластів курячих ембріонів.
- •4.РГад і їх використання у вірусології.
- •1.Репродукція вірусів :депротеїнизация
- •2.Структура віріонів складно організованих вірусів
- •3.Лабораторні тварини та методи зараження їх вірусами
- •4.Полімеразна _ ланцюгова реакція, і її використання у вірусології .
- •1.Репродукція вірусів у чутливих клітинах,механізм проникнення.
- •3.Титрування вірусів у культурі клітин з бляшкоутворенням
- •4.Принцип і схема постановки рдп,її недоліки і переваги.
- •1.Класифікація вірусних інфекцій на рівні ор-му:вогнева,генералізована
- •2.Реплікація генетичної інформації у вірусів (транскрипція)
- •3.Живильні середовища й розчини для кк,перещеплювана кк.
- •4.Ріф і її використання у вірусології,перевага та недоліки.
- •1.Етапи репродукції вірусів у чутливих клітинах
- •2.Вірусні білки – структурні і не структурні, ф-ії
- •3.Курині ембріони і їх використання у вірусології
- •4.Метод днк-зонду і вик його у вірусології
- •1.Економічний збиток у тваринництві від вірусних хвороб
- •2.Ліпіди і вуглеводи вірусів
- •3.Первинно-трипсинізована кк, субкультура
3. Методика отримання первино трипсинізованої культури клітин із тканин курячих ембріонів
Беруть ембріони9-11 денного віку. Змочують йодованим спиртом фламбують. Стерильниминожицями зрізають шкарлупу више від межі повітряної камери, стерильним пінцетом витягують ембріон кладуть в чашку петрі. Видаляють голову, лапи, крила ,внутрішні органи. Шкіро-мязову тканину переносять у стерильну банкуй подрібнюють..
Відмивають від крові розчином Хенкса. До отримання прозорого розчину. Тканину заливають0.25% розчином трипсину підігрівають до 35-37. Колбу ставлять у магнітну мішалку на 5-7 хв до появи опалесценції. Додають нову порцію підігрітого трипсину 5-7хв. Клітину суспензію разом з трипсином ставлять у холодильник з 4градусов для припинення дії трипсину на клітини. Трипсинизацію проводять при37 градусов, кілька разів.
4. Принципи постановки рдп , її недоліки і переваги.
Реакція дифузійної преципітації (РДП) заснована на здатності антигенів та антитіл дифундувати в агаровому гелі та при взаємодії утворювати лінії або кільця преципітації. Реакція використовується для діагностики сказу, хвороби Ауєскі, лейкозу ВРХ, вірусної діареї ВРХ, чуми м’ясоїдних, хвороби Марека та ін.
Є різні модифікації РДП. У вірусологічній практиці частіше застосовують метод подвійної імунодифузії за Оухтерлоні, коли обидва імунореагенти (антигени й антитіла) дифундують в агарі, та реакцію одиночної радіальної імунодифузії за якої у склад гелю включають один імунний компонент, а другий — дифундує в ньому.
Компоненти РДП:дослідні вірусовмісні суспензії або сироватки;специфічна і нормальна сироватки;специфічний і нормальний вірусні антигени;
1 — 2%-й агар (консервований фенолом 0,1 % або натрію мер- тиолатом 1 : 10 тис.);
0,9%-й розчин МаСІ.Постановка РДП (за Оухтерлоні):1.На знежирені предметні скельця або в чашки Петрі наливають розплавлений 1 — 2%-й агар (найкраще американської фірми «Бііео») завтовшки 1 — 1,5 мм. Після застигання з допомогою металевих матриць вирізають лунки.2.В одні лунки вносять дослідні вірусовмісні суспензії (або дослідні сироватки — цільні чи у дворазових розведеннях), в інші — специфічні сироватки (або специфічні вірусні антигени) (рис. 95, 96).3.Предметні скельця і чашки Петрі поміщають у вологу камеру, витримують 24 — 48 год за кімнатної температури або в термостаті при +37 °С.4.Реакція вважається позитивною, якщо в агарі між лунками з дослідними вірусовмісними суспензіями (дослідними сироватками) і специфічною сироваткою (специфічним вірусним антигеном) утворюються білі лінії преципітації. При ретроспективній діагностиці за титр антитіл приймають найвище розведення сироватки, яке зумовлює утворення ліній преципітації.
5.Одночасно ставлять контролі.Перевагою РДП є проста техніка постановки, швидкість отримання результатів. Недолік — недостатня чутливість: у реакції виявляють антигени або антитіла за умови їхньої високої концентрації.
Варіант №17
1.Перебіг вірусних інфекцій, явище персистенції вірусу в організмі
Персистенція (лат. наполегливість, постійність, збереження попереднього стану) - це процес тривалого перебування патогенних вірусів в організмі людини, який може призводити або не призводити до захворюваня. Учені довели, що майже всі віруси здатні формувати та підтримувати персистенцію в організмі. Зокрема, було досліджено механізми її винекнення та активації вірусу з персистуючого стану. Виявилося, що на початку інфекційного процесу вірус цілком зберігається у складі комплексу антиген-антитіло. Із розвитком діяльності імунної системи, коли специфічний рівень антитіл підвищується, вірус «ховається» у вигляді імунних комплексів. Але це лише початок цієї складної адаптації до популяції людини, суттєву роль в якій здійснює клітинна ланка імунної системи - макрофаги, які відповідають за нейтралізацію та елімінацію збудника. Незавершеність процесу ілімінації сприяє тому, що вірусні комплекси залишаються в організмі, «перевозячи» їх до місця постійної локалізації.
Вірусні інфекції репродуктивної системи належать до числа розповсюджених і представляють діагностичні труднощі, тому що не завжди викликають тканинну реакцію, і інфекція тривалий час може бути латентною. Наслідком вірусної персистенції в організмі дівчини можуть наступити патологічні зміни, які можуть спричинити збій у ритмі менструації, що може стати причиною безпліддя. На сьогодні досить серйозною проблемою є вірусні інфекції, які вражають сечостатеві органи, що в подальшому призводять до хронізації процесу. При статевих вірусних інфекціях у маткових трубах розвиваються спайкові процеси, які спричиняють звуження просвіту труби аж до її повної непрохідності, за рахунок утворення спайок, а також зменшення числа ворсинок ендосальпинксу, що призводить до порушення функцій маткових труб. Ці інфекційні захворювання також можуть призвести до утворення великої кількості рубців на яєчнику, що перешкоджає нормальному розвитку фолікулів і веде до відсутності овуляції.Найвідоміший приклад персистенції - це герпетична інфекція. На долю простого герпесу 1-го типу припадає - 29%, 2-го - 34% в обстежених жінок з непліддям. У патологічний процес втягується передміхурова залоза та яєчки в чоловіків, маткові труби в жінок, що може спричинти безпліддя. Генітальний герпес у чоловіків може викликати блокаду сперматовивідних шляхів. Тобто сперма буде вироблятися, але не буде виводитися на зовні. Багаточисельні дані клінічних спостережень говорять про те, що хронічна герпетична інфекція є одним із факторів зниження репродуктивних можливостей як жіночого так і чоловічого організму фертильного віку.