- •1. Репродукція вірусів у чутливих клітинах. Проникнення вірусу у клітину
- •2. Локалізація вірусу в організмі (тканинний і клітинний тропізм)
- •3. Первинно - трипсинузовані культури клітин використання їх у діагностики вірусних
- •4. Принципи і схеми постановки ртга, її недоліки і переваги.
- •1. Екологія вірусів
- •2. Вихід віріонів потомства з клітини
- •3. Культивування вірусів на лабораторних тваринах (методи зараження)
- •4. Іфм, його перспективи у вірусології
- •1.Структура вірусів.Типи симетрії капсидів.
- •2.Наслідки взаємодії вірусу з клітинами.
- •3.Ознаки репродукції вірусів у клітинних культурах.
- •4.Принцип і схема постановки рн, ії переваги і недоліки.
- •1.Природа та походження вірусів.
- •2.Репродукція вірусів:проникнення вірусу в організм.
- •3.Культивування вірусів на лабораторних тваринах.
- •4.Рнга, переваги, недоліки. Поняття про сенсибілізовані еритроцити.
- •1.Структура фагів.
- •2.Систематика вірусів: назвіть родини вірусів геномом яких є 2-х ланцюгова рнк і охарактеризуйте їх.
- •3. Індикація вірусів у курячих ембріонах.
- •4.Принцип і схема рзга, її недоліки і переваги.
- •1.Патогенез вірсних хвороб: проникнення вірусу в організм.
- •2.Систематика вірусів: назвіть родини вірусів геномом яких є 2-х ланцюгова днк і охарактеризуйте їх.
- •3.Охарактеризуйте цпд вірусів у культурі клітин.
- •4.РтгАд
- •1.Репродукція вірусів в чутливих клітинах, механізм адсорбції вірусу в клітині.
- •2.Нуклеїнові кислоти вірусів,їх структурні особливості.
- •3.Підготовка патологічного матеріалу для дослідження у ньому вірусу.
- •4. Експрес-методи дослідження,позитивні та негат боки.
- •1.Ліпіди і вуглеводи вірусів, їх походження і функції.
- •2. Репродукція вірусів у чутливих клітинах, механізм виходу вірусу з клітини.
- •3.Відбір пат мат, оформлення супровідних документів та доставка в лабораторію.
- •4.Ріф, використання у вірусології,переваги та недоліки.
- •1.Систематика вірусів, її принципи, наукова та практична діяльність.
- •2.Кардинальні відмінності вірусів від клітинних форм життя.
- •3.Диплоїдні і первинні культури клітин, використовування їх у діагностиці вірусних хвороб і виготовлення вакцин.
- •4.Титрування вірусів по гемаглютинній активності.
- •1.Сборка та асамблірування вірусних часток лпо.
- •2.Класифікація вірусних інфекцій нарівні організму.
- •3.Топографічна анатомія курячого ембріону в динаміці і його розвитку.
- •4.Рзк і її використання у вірусології.
- •1. Економічний збиток у тваринництві від вірусних хвороб
- •2. Реплікація вірусних нуклеїнових кислот
- •3. Методика отримання первино трипсинізованої культури клітин із тканин курячих ембріонів
- •4. Принципи постановки рдп , її недоліки і переваги.
- •1.Перебіг вірусних інфекцій, явище персистенції вірусу в організмі
- •2.Систематика вірусів: назвіть родини ікосадрічним типом симетрії ( днк – геном них) і охаректирезуйте їх.
- •3.Курині ембріони та їх використання у вірусології ( методи зараження).
- •4.Титрування вірусів за інфекційною дією.
- •1.Взаємодія всіх факторів імунітету, та їх єдність.
- •2.Систематика вірусів: назвіть родини з спіральним типом симетрії ( рнк – геном них) і охарактеризуйте їх.
- •3. Індикація вірусів в культурі клітин.
- •4.Титрування вірусів за гемоглютинувальної дією.
- •1.Шляхи проникнення вірусу у організм і бар’єри на цих шляхах.
- •2.Структура віріонів просто організованих вірусів .
- •3.Одержання первічно-трипсинізованої культури фібробластів курячих ембріонів.
- •4.РГад і їх використання у вірусології.
- •1.Репродукція вірусів :депротеїнизация
- •2.Структура віріонів складно організованих вірусів
- •3.Лабораторні тварини та методи зараження їх вірусами
- •4.Полімеразна _ ланцюгова реакція, і її використання у вірусології .
- •1.Репродукція вірусів у чутливих клітинах,механізм проникнення.
- •3.Титрування вірусів у культурі клітин з бляшкоутворенням
- •4.Принцип і схема постановки рдп,її недоліки і переваги.
- •1.Класифікація вірусних інфекцій на рівні ор-му:вогнева,генералізована
- •2.Реплікація генетичної інформації у вірусів (транскрипція)
- •3.Живильні середовища й розчини для кк,перещеплювана кк.
- •4.Ріф і її використання у вірусології,перевага та недоліки.
- •1.Етапи репродукції вірусів у чутливих клітинах
- •2.Вірусні білки – структурні і не структурні, ф-ії
- •3.Курині ембріони і їх використання у вірусології
- •4.Метод днк-зонду і вик його у вірусології
- •1.Економічний збиток у тваринництві від вірусних хвороб
- •2.Ліпіди і вуглеводи вірусів
- •3.Первинно-трипсинізована кк, субкультура
1.Систематика вірусів, її принципи, наукова та практична діяльність.
Вирусы отнесены к царству Vira. В основу их классификации положен тип нуклеиново кислоты, образующей геном. Соответственно выделяют рибовирусы (РНК-вирусы) и дезоксирибовирусы (ДНК-вирусы). Для вирусов предложены следующие таксономические категории (по восходящей): Вид (Species) —> Род (Genus) —> Подсемейство (Subfamilia) —> Семейство (Familia). Но категории подсемейств и родов разработаны не для всех вирусов. Видовые названия вирусов обычно связывают с вызываемыми ими заболеваниями либо по названию места, где они были впервые выделены. Если семейство включает большое количество видов, то видовые названия дают в соответствии с антигенной структурой и разделяют их на типы. Реже используют фамилии учёных, впервые их выделивших Иногда используют устаревшие названия групп вирусов, отражающих их уникальные эпидемиологические характеристики . Семейства вирусов, включающие возбудителей инфекций человека К вирусам отнесены вироиды [от virus и греч. eidos, сходство] — мелкие кольцевые однонитевые суперспирализованные молекулы РНК (аналогичную организацию имеет геном вируса гепатита D). Поскольку у вироидов нет белковой оболочки, они не проявляют выраженных иммуногенных свойств, и поэтому их нельзя идентифицировать серологическими методами. Вироиды вызывают заболевания у растений. В качестве безымянного таксона в царство Vira также включены и прионы. Основные критерии таксономической классификации вирусов При систематизировании вирусов выделяют следующие основные критерии: сходство нуклеиновых кислот, размеры, наличие или отсутствие суперкапсида, тип симметрии нуклеокапсида, характеристика нуклеиновых кислот (молекулярная масса, тип кислоты (ДНК или РНК), полярность [плюс или минус], количество нитей в молекуле либо наличие сегментов, наличие ферментов), чувствительность к химическим агентам (особенно к эфиру), антигенная структура и иммуногенность, тропизм к тканям и клеткам, способность образовывать тельца включений.
2.Кардинальні відмінності вірусів від клітинних форм життя.
«Віруси — це об'єкти, геномом яких є нуклеїнова кислота (ДНК або РНК). Ця нуклеїнова кислота репродукується в живих клітинах і, використовуючи їхній апарат синтезу, спонукає клітини синтезува ти спеціалізовані частинки, або віріони, що містять геном вірусу і можуть передавати його в інші клітини»). Це визначення наголошує на двох основних властивостях вірусів — наявності у них власного генетичного матеріалу, що пово дить себе в клітині хазяїна як частина цієї клітини, та наявності не клітинної інфекційної фази існування вірусів у вигляді спеціалізова них частинок, або віріонів, що репродукуються в клітині під генетич ним контролем вірусу, і є придатними для введення геному вірусу в інші клітини хазяїна.віруси характеризуються такими основ ними ознаками: 1) дуже малими розмірами тіла (вимірюються нанометрами); 2) відсутністю клітинної будови; 3) відносно простим хімічним складом (найпростіші віруси складаються з білка і нуклеїнової кислоти); 4) нездатністю до культивування на штучних синте тичних середовищах; 5) особливим циклом розвитку в організмі сприятливого хазяїна або частиною цього циклу в безклітинному се редовищі, яке включає деякі органоїди клітини і речовини, необхідні для синтезу нуклеїнових кислот і білків; 6) здатністю деяких із них кристалізуватися за певних умов довкілля.Суттєвими ознаками, що відрізняють віруси від усіх інших відо мих організмів, є відсутність власних систем білка (це визначає характер паразитизму вірусів — паразитизм на генетичному рівні) і те, що віруси є неклітинними формами життя. Унікальна особливість вірусів — різноманітність організації їх нього генетичного матеріалу. Відомо, що в усіх клітинних формах генетичний матеріал має вигляд дволанцюгових молекул ДНК, а у вірусів ним можуть бути як молекули ДНК, так і молекули РНК; при цьому кожен з типів нуклеїнових кислот може перебувати у віріоні у формі подвійного або одинарного ланцюга.