3.1 Визначення ефективного робочого часу одного працівника

Планування чисельності працівників підприємства пов’язане з використанням робочого часу в продовж року. Середнє число робочих годин одного працівника визначається на основі балансу робочого часу.

Плановий баланс робочого часу складається в три етапи:

1. розрахунок середньої фактичної кількості робочих днів;

2. розрахунок середнього продовження робочого дня;

3. визначення ефективного робочого часу працівника.

Ефективний фонд робочого часу одного робітника - це загальна кількість годин, що може відробити працівник за рік. До нього включаються явочний фонд робочого часу та планові внутрізмінні простої, зв'язані з технологічними перервами, законодавчо встановленими перервами на обід, а також зі скороченням робочого дня в передсвяткові дні, неповнолітнім і матерям, що годують, з врахуванням тривалості зміни.

Розрахунок середнього фактичного числа робочих днів розпочинається з визначення календарного фонду робочого часу (Дк) та числа вихідних (Д_В) та святкових (Д_СВ) днів в періоді.

(3.1)

Середнє фактичне число робочих днів в плановому періоді (явочний фонд робочого часу ФРЧ_ЯВ) – це різниця між номінальним фондом робочого часу та кількістю планових неявок в днях. До планових невиходів відносять цілоденні втрати робочого часу, які пов’язані з:

1. черговими та додатковими відпустками;

2. учбовими відпустками;

3. відпустками у зв’язку з пологами та доглядом за дитиною;

4. відпустками по хворобі;

5. виконанням державних та громадянських обов’язків;

6. та іншими неявками з дозволу законодавства.

Ефективний фонд робочого часу (ФРЧ _еф) дорівнює множенню явочного фонду робочого часу на тривалість зміни, яку скоректовано на внутрізмінні витрати робочого часу. Законодавством встановлено тривалість робочої зміни при п’яти денному робочому тижні – 8 годин. До планових внутрізмінних витрат робочого часу відносять скорочення робочого дня на одну годину для підлітків, робочих, які зайняті на важких та шкідливих роботах, перерви для матерів з немовлятами, а також скорочення на одну годину в передсвяткові дні.

Приймаю внутрізмінні витрати робочого часу В_ВЗ в розмірі – 1,5% .

(3.2)

3.2 Обґрунтування чисельності робітників дільниці

Визначення планової чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування. Техніка розрахунків планової чисельності окремих категорій персоналу робітників залежить від їх професійної діяльності та галузевих особливостей роботи підприємства.

Для визначення чисельності основних робочих використовують метод розрахунку по трудомісткості робіт чи нормам часу.

Для визначення чисельності допоміжних робочих, що обслуговують основних використовують метод розрахунку за нормами обслуговування.

Чисельність основних робочих визначається по кожної операції окремо за наступною формулою:

(3.3)

За наступних операцій розрахунки виконуються майже аналогічно, тому отримані результати зведені до таблиці 5.

Необхідне число допоміжних робочих та інженерно-технічного персоналу залежить від технологічного процесу та кількості основних робочих дільниці. Для проектної дільниці необхідна наступна кількість додаткових робітників:

• допоміжні робочі (Ч_ДР) – 40 – 50% від чисельності основних;

• службовці (Ч_С) – 3 – 5% від загальної чисельності робочих;

• молодший обслуговуючий персонал (Ч_МОП) – 1 – 3% від загальної чисельності робочих.

• ІТР – 1 – 2 % від загальної чисельності робочих

За нашими розрахунками допоміжні робочі Чдр =3 чол., Чсл=1.,

Чмоп =1 чол.

Таблиця 5 - Чисельність персоналу проектної дільниці

Категорія персоналу	Розряд робіт (для робочих)	Чисельність чол.
Оператор верстатів з ЧПК	4	1
Оператор верстатів з ЧПК	4	1
Оператор верстатів з ЧПК	4	1
Оператор верстатів з ЧПК	4	1
Оператор верстатів з ЧПК	4	1
Оператор верстатів з ЧПК	4	1
Оператор верстатів з ЧПК	4	1
Разом основних робочих	-	7
Допоміжні робочі	40-50% від осн.раб.	3
Загальна чисельність робочих	-	10
Службовці (спеціалісти)	3-5% від заг. чис.раб.	1
МОП	1-3% від заг. чис.раб.	1
Всього працівників дільниці	-	12