3.2. Азовсько-Причорноморський регіон

Азовсько-Причорноморський регіон має більш розвинену інфраструктуру, що створювалася протягом багатьох років зусиллями усього Радянського Союзу. Недарма частину цього регіону - Крим - називали “всесоюзной здравницей”.

Великою популярністю у населення користуються райони Південного берега Криму, включно з Гірським Кримом та узбережжя Чорного й Азовського морів.

Південний берег Криму: клімат помірно континентальний та середземноморський. Це один з основних курортних районів: він розташований на приморській смузі вздовж узбережжя Чорного моря від мису Айя (на заході) до Семидвір’я (на сході). До них відносяться Форос, Алупка, Місхор, Лівадія, Масандра, Ялта, Гурзуф, Алушта. Клімат тут винятково сприятливий - період з температурою, вищою за 10°С триває 7 місяців.

Курорт Алушта - один з найгарніших куточків Південного берега Криму. Він оточений пасмом гір, проте вони недостатньо захищають його. Через перевали північні вітри прориваються до Алуштинської долини. Тому зима та весна тут трохи холодніші, ніж у Ялті, літо - менш спекотне. Є природні пляжі.

Ялта розташована на березі морської затоки. Частина головного пасма Кримських гір утворює навкруги Ялти амфітеатр, що спускається до моря. Гірські схили над Ялтою вкриті сторічним сосновим лісом та виноградником. На території курорту багато парків, скверів, квітників, протікають річки. Завдяки географічному положенню клімат Ялти відносять до теплого морського.

За 3 кілометри на південний захід від Ялти, на східному схилі гори Манамі, розташований курорт Лівадія. Його привабою та одним з лікувальних факторів є Лівадійський парк.

Основною архітектурною пам’яткою Місхорського узбережжя є мис із Ластівчиним гніздом. Окрасою курорту Місхор є також парк².

Пляжні та кліматичні рекреаційні ресурси лягли в основу курортів Кастрополь.

Курорти Південного берега Криму та Гірського Криму спеціалізуються на лікуванні хворих із неспецифічними захворюваннями дихальної та нервової систем.

На узбережжях Чорного та Азовського морів є чималі запаси рекреаційних ресурсів, які дають змогу розвивати курортне господарство. Курорт Аркадія розташований в одному з мальовничих куточків Одеси. До нього входить уся приморська територія від Відради до Аркадії. Основними лікувальними факторами курорту є клімат, таласотерапія та мінеральні води.

Мікроклімат курорту Великий Фонтан вирізняється інтенсивною сонячною радіацією, деякою сухістю повітря, яке пом’якшується бризами. Він сприятливий для лікування пацієнтів із захворюваннями органів дихання. Основними лікувальними факторами також є кліматолікування, таласотерапія, мінеральні води, які використовуються для приготування ванн та приймання всередину.

Курорт Чорноморка розташований на рівному плато. Там дається взнаки вплив моря: часті бризи, чимала кількість ясних днів. На курорті є чудовий дрібнопіщаний улаштований пляж. Пологий берег, піщане без каменів дно, невелика глибина створюють сприятливі умови для купання.

Приморський кліматичний курорт Очаків має місцеве значення. Клімат курорту помірно теплий. Поблизу розташований Березанський лиман з лікувальними мулистими грязями.

Кліматичний приморський курорт Скадовськ знаходиться на положистому березі мілкої Джарилгацької затоки Чорного моря. Чисте степове повітря, постійні морські бризи створюють чудові кліматичні умови.

На березі Азовського моря є два кліматогрязьові курорти - Бердянськ та Кирилівка. Грязьовий та кліматичний приморський рівнинний курорт степової зони Бердянськ знаходиться на північному березі Азовського моря. Клімат тут помірно-континентальний. Основні лікувальні засоби курорту - мулисті грязі та ропа озер Червоне, Велике й заток Азовського моря, а також мінеральні хлоридні і натрієві води.

Кліматичний курорт Кирилівка має помірно-континентальний клімат, наближений до клімату Криму. До основних лікувальних факторів відносяться мулисті сульфідні грязі у руслах річок Великий та Малий Утлюк, Утлюцькому та Молочному лиманах та високо мінералізовані хлоридно-натрієві мінеральні води.

Основними лікувальними факторами курорту Маріуполь, розташованого на березі Азовського моря, є клімат, мулисті грязі Таганрозької затоки та морські купання.

Курортні узбережжя Чорного та Азовського морів спеціалізуються на лікуванні захворювань органів руху, нервової та статевої систем.

Таким чином, комплексне освоєння рекреаційних ресурсів Чорноморського регіону може забезпечити значні фінансові надходження, у тому числі і валютні. За оцінками спеціалістів, у рекреаційно розвинутих країнах діяльність курортно-рекреаційного господарства забезпечує до 50% усіх надходжень до бюджету.

Причорноморський регіон має всі умови для розвитку курортно- рекреаційного господарства і потужної туристичної індустрії. Але, незважаючи на процвітання окремих курортів і туристичних центрів, у цілому галузь перебуває у занепаді. Сучасне курортно-рекреаційне господарство Причорномор’я за своїми масштабами і структурою далеко не відповідає вимогам оптимального функціонування. Це зумовлене, з-поміж багатьох причин, також слабкою матеріально-технічною базою комплексу, територіальною і часовою нерівномірністю діяльності його закладів. Облаштований житловий фонд у містах, що має гаряче водозабезпечення, центральне опалення, каналізацію і газ, становить лише 50%.

Багато проблем пов’язано з обслуговуванням рекреантів. Зокрема, недостатньо розвинута мережа громадського харчування, не вистачає туристичних комплексів, готелів, кемпінгів і т. п. Але ж турбота про неорганізованих рекреантів має стати неодмінною складовою частиною загальнокурортного обслуговування, бо в перспективі частка цього потоку зростатиме.

Так само і розвиток іноземного туризму стримується слабкою матеріально-технічною базою для приймання та обслуговування приїжджих. Рівень комфортності курортно-рекреаційних закладів не відповідає сучасним міжнародним стандартам. Розвиток курортно-рекреаційного господарства тісно пов’язаний з екологічною безпекою країни. Негативний вплив на природне середовище Причорномор’я справляють шкідливі викиди, забруднення територій стічними водами і відходами промислових підприємств, стихійна забудова санаторно-курортних зон, нерегульований наплив неорганізованих рекреантів тощо. Природні ресурси курортно-рекреаційних зон зазнають величезного техногенного тиску, зумовленого функціонуванням промислових підприємств, комунального господарства, автомобільного та морського транспорту. Існуюча нині екологічна ситуація вкрай руйнівно впливає на стан джерел мінеральних вод та грязьових відкладів. Так, наприклад, відзначено пестицидне забруднення Одеського та

Куяльницького родовищ мінеральних вод, лікувальні водоймища надмірно забруднені важкими металами, фенолами, нафтопродуктами; Хаджибейський лиман перетворився на резервуар міських стоків, внаслідок чого ропа його південної частини повністю втратила лікувальну цінність.

Антисанітарні умови підвищили загрозу різного роду захворювань, у тому числі шлунково-кишкових. У багатьох місцях відпочиваючим заборонено купатися, бо відзначається наявність хвороботворних бактерій у воді понад допустимі норми.

Будучи регіоном масового відпочинку й оздоровлення, Причорномор’я водночас має розвинену промисловість, там ведеться багатогалузеве сільське господарство. Внаслідок інтенсивного антропогенного впливу забруднюється повітря,  ґрунт і вода, потерпає рослинний і тваринний світ, погіршується якість лікувальних факторів аж до повної їх деградації.

Суперечність між рекреаційною та господарською діяльністю людини слід радикально розв’язати, інакше будуть безповоротно втрачені рекреаційні ресурси усіх курортно-рекреаційних районів Причорномор’я. Уже сьогодні Чорне море певною мірою втратило свою привабливість для туристів через погіршення екологічного стану та з економічних причин.

За попередніми підрахунками, місткість санаторно-курортних і туристичних закладів Причорномор’я найближчим часом можна було б збільшити у 2-3 рази. Проте поглиблення економічної кризи, відсутність коштів і матеріальних ресурсів протягом останніх 7 років зумовили припинення реалізації більш як половини розроблених великих проектів.

3. Інші регіони

Поліська рекреаційна зона фактично закрита для масового відпочинку та оздоровлення через згубний вплив Чорнобиля. Відкритим для рекреаційної діяльності залишився лише Західно-Поліській рекреаційний район з центром у Шацьку, де налічується ЗО прісноводних озер. Тут найбільшу цінність мають водокліматичні та лісові ресурси. Це зона характеризується унікальними природними умовами і багатими рекреаційно-туристичними ресурсами, що в перспективі дозволить розвивати його як рекреаційно-туристичний комплекс. Ландшафти цього краю характеризуються неповторним поєднанням лісових масивів, природних і штучних водойм, різнотравних луків та пасовищ, різноманітним рослинним і тваринним світом. Полісся надзвичайно цікаве в етнографічному, історичному та архітектурному аспектах. Тому ідея природно-етнографічної рекреації набуває тут важливого значення. Унікальні рекреаційні комплекси можуть бути створені на базі Шацьких озер, озер Білого, Нобель, Овруцько- Кременецького кряжу та ін. На базі лісо-озерно-болотних комплексів з багатою природною кормовою базою можуть бути створені великі мисливські господарства. Великі перспективи для розвитку рекреації, туризму та спорту має Буковина. Хоча там можливості для санаторно-курортного господарства є значно меншими, але для розвитку туризму, зимових та літніх видів спорту досить великі. Втім, для того щоб підвищити природний імідж цього краю, треба подбати про його оздоровчі функції, естетичний зовнішній вигляд та більшу привабливість. Це можна зробити лише за рахунок підвищення місткості, ступеня заповідності, відновлення історичних, архітектурних, етнографічних пам’яток. Паралельно необхідно приступити до будівництва турбаз, спорткомплексів, прокладання пішохідних маршрутів і в першу чергу - розширити заповідний фонд³.