- •1.Поняття автоматизованого банку даних (абд)
- •2.Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
- •3.Мовні засоби автоматизованого банку даних.
- •4.Функції та сутність скбд та їх характеристика.
- •5.Покоління скбд.
- •7.Адміністратор бази даних та його функції.
- •8.Поняття словника-довідника даних його характеристика та призначення.
- •9.Характеристика проектування баз даних на зовнішньому рівні.
- •12.Правила агрегації інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні бд.
- •13.Характеристика основних етапів розробки інфологічної моделі
- •14.Інформаційні запити та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бд.
- •15.Запитувальні зв’язки їх характеристика та правила побудови при інфологічному проектуванні.
- •16.Поняття структурних зв’язків та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бази даних.
- •23.Порядок приведення реляційних відношень до 5нф
- •17.Правила побудови реляційної моделі даних.
- •18.Поняття об’єктних та зв’язкових відношень в реляційних бд та суть умови посилкової цілістності даних.
- •19.Суть реляційного підходу до проектування баз даних
- •20.Теорії нормалізації реляційних відношень та її використання при проектуванні бд.
- •21.Порядок приведення реляційних відношень до 3нф(4нф).
- •22.Порядок приведення реляційних відношень до нормальної форми Бойса-Кодда.(Фил)
- •24.Поняття та основні вимоги до даталогічного проектування
- •25.Критерії вибору субд
- •26.Відображення на ієрархічну модель бд
- •27.Відображення на мережеву модель бд
- •28. Відображення на реляційну модель бд
- •29.Особливості та характеристика субд Access
- •30.Характеристик об’єктів бази даних Access
- •31.Таблиці в Access та правила їх побудови
- •32.Характеристика основних типів запитів та способи їх створення в субд Access
- •33.Схема бази даних в субд Access її призначення та правила побудови
- •35.Характеристика засобів Access, які забезпечують безпомилкове введення даних.
- •34.Характеристика засобів захисту бази даних в субд Access.
- •44. Передумови розробки концепції сховищ даних.
- •36.Стратегії розподілення даних в розподіленій базі даних.
- •37.Характеристика та призначення case-засобу Erwin.
- •41.Характеристика стратегій розподілу даних в розподіл.Бд.
- •45.Архітектура сховищ даних.
- •40.Поняття розподіленої бази даних (рбд) та особливості технології роботи з рбд.
- •42.Особливості технології функціонування розподілених баз даних.
- •43.Особливості проектування розподілених баз даних.
- •46.Відмінності проектування сховищ даних від баз даних.
- •48.Характеристика реляційної моделі представлення сховищ даних.
- •49.Характеристика гібридної моделі представлення сховищ даних.
- •47.Характеристика багатовимірної моделі представлення сховищ даних.
- •51.Сутність методики вимірного моделювання сховищ даних.
- •50. Складові сховищ даних та їх характеристика.
- •56.Моделі відновлення бд і сд в sql Server 2008. Та їх характеристика.
- •52. Визначення сховищ та вітрин (кіосків) даних їх призначення та застосування.
- •53. Репозитарій метаданих та його призначення в сховищах даних.
- •54. Характеристика основних інструментів sql Server 2008.
- •55.Операція резервного копіювання, її характеристика і види в sql Server 2008.
- •57.Трігери, їх призначення, види в sql Server 2008.
- •58.Процедури, що зберігаються в sql Server 2008.
- •59.Характеристика і призначення інструменту sql Management Studio.
- •60.Характеристика і призначення інструменту Analysis Services.
- •61.Створення olap проекту в sql Server 2008.
- •62.Правила побудови схем і діаграм бд в sql Server 2008.
- •63.Способи побудови таблиць в sql Server 2008
- •Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
14.Інформаційні запити та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бд.
Інформаційний запит – це словесний опис інформаційної потреби користувача чи прикладної програми. При описі інфо. запиту слід вказувати ті об’єкти, які приймають участь в його реалізації і бажано щоб ці об’єкти знаходились в порядку навігації між ними. (навігація – порядок оброблення в програми, шлях інформаційного пощуку при виконанні програми).
У вигляді інфо запитів повинні бути описані всі регламентовані та не регламентовані вихідні повідомлення. На основі запиту будується запитувальний зв’язок, що являє собою структурований опис інфо запиту.
15.Запитувальні зв’язки їх характеристика та правила побудови при інфологічному проектуванні.
Запитувальний зв'язок – це структурований опис інформаційного запиту , в якому відображені об’єкти, необхідні для його реалізації з урахуванням навігації між ними.
Запитувальний зв'язок – це формалізований опис інформаційного запиту, який відображає певну процедуру, що передбачає в алгоритмі процес переходу від екземплярів одних об’єктів, що називаються початковими, до екземплярів кінцевих об’єктів.
Описуючи запити запитувальними зв'язками, необхідно керуватися такими правилами. Спочатку потрібно класифікувати запитувальні зв'язки на дві групи:
а) запитувальні зв'язки інформаційно-пошукового характеру (пошук, упорядкування, логічні порівняння, видача довідок);
б) запитувальні зв'язки, для реалізації яких необхідно виконувати розрахунки, пов'язані з обробкою кількох інформаційних масивів. Якщо запит має лише інформаційно-пошуковий характер, то його описують згідно з наведеною методикою у вигляді багатовимірного запиту вального зв'язку, перевіряють на відповідність канонічності і виконують відповідні перетворення.
Другий тип запитів досить складно описувати за розглянутими правилами. Тому для другого типу запитів необхідно виконати аналіз і серед об'єктів, задіяних у запиті, виокремити головні (провідні) та довідкові.
16.Поняття структурних зв’язків та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бази даних.
Структурний зв'язок — це асоціації, що описують ієрархічні зв'язки між парами інформаційних об'єктів, один з яких виступає як власник, а інший — як підпорядкований об'єкт. Екземпляр структурного зв'язку являє собою екземпляр об'єкта власника та певну сукупність зв'язаних з ним екземплярів підпорядкованого об'єкта.
Розглянемо правила побудови структурних зв'язків. Правило 1. Нехай в одновимірному запитувальному зв'язку
співвідношення Т (Х1, У) — 1 : Б, тоді початковий об'єкт X1 ого-лошується як власник структурного зв'язку, а кінцевий У — підпорядкованим об'єктом.
Ознака «Напрямок руху» набуває значення S1 = ВП. Подвоєна стрілка вказує на те, що екземплярів підпорядкованого об'єкта може бути багато. За цим самим правилом будують зв'язок при співвідношенні 1:1, проте в цьому разі стрілка не подвоюється.
Правило 2. Нехай в одновимірному запитувальному зв'язку співвідношення Т (X], У) = Б : 1, тоді кінцевий об'єкт У оголошується власником структурного зв'язку, початковий Х\ — підпорядкованим об'єктом, а ознака «Напрямок руху» набув значення S2 – ПВ.
Правило 3. Нехай в одновимірному запитувальному зв'язку співвідношення Т (Х\, У) = Б : Б, тоді Х\ і У оголошуються як власники двох структурних зв'язків. Підпорядкованим об'єктом оголошується новий об'єкт, який називається об'єктом-зв'язкою.
У структурному зв'язку, де власником є об'єкт X, напрямок руху ВП, а в структурному зв'язку, де власником є кінцевий об'єкт У, — напрямок руху ПВ. Для об'єкта-зв'язки клас членства в обох зв'язках обов'язковий.
Об'єкти-зв'язки мають бути семантично визначені, їм присвоюється ім'я і задаються характеристики, тобто визначаються атрибути, які повинні входити до їх складу.
Досить часто об'єктом-зв'язкою виступає той об'єкт, який не визначили на більш ранніх стадіях проектування. До складу об'єкта-зв'язки обов'язково повинні входити первинні ключові атрибути тих об'єктів, зв'язок між якими встановлюється. Крім ключових атрибутів, до об'єкта-зв'язки можуть додатково входити атрибути, що уточнюють семантику зв'язку, що розглядається. Наприклад, є два об'єкти, між якими існує тип співвідношення Б : Б; Т (ДЕТАЛЬ : МАТЕРІАЛ) = Б : Б. Об'єктом-зв'язкою тут може виступати такий об'єкт як «НОРМА», який вміщуватиме первинні ключі «код деталі» і «код матеріалу» та неключовий атрибут «норму витрат матеріалу на одну деталь».
Правило
4. Нехай
маємо багатовимірний запитувальний
зв'язок канонічного вигляду:
тоді
(рис. 2.7):
усі початкові й кінцеві об'єкти оголошуються власниками кількох структурних зв'язків;* підпорядкованим у всіх структурних зв'язках оголошується новий об'єкт-зв'язка;
об'єкт-зв'язка оголошується обов'язковим у всіх структурних зв'язках;* для одного структурного зв'язку, де власник — початковий об'єкт, напрямок руху позначається ВП, для всіх інших — ПВ.
