- •1.Поняття автоматизованого банку даних (абд)
- •2.Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
- •3.Мовні засоби автоматизованого банку даних.
- •4.Функції та сутність скбд та їх характеристика.
- •5.Покоління скбд.
- •7.Адміністратор бази даних та його функції.
- •8.Поняття словника-довідника даних його характеристика та призначення.
- •9.Характеристика проектування баз даних на зовнішньому рівні.
- •12.Правила агрегації інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні бд.
- •13.Характеристика основних етапів розробки інфологічної моделі
- •14.Інформаційні запити та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бд.
- •15.Запитувальні зв’язки їх характеристика та правила побудови при інфологічному проектуванні.
- •16.Поняття структурних зв’язків та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бази даних.
- •23.Порядок приведення реляційних відношень до 5нф
- •17.Правила побудови реляційної моделі даних.
- •18.Поняття об’єктних та зв’язкових відношень в реляційних бд та суть умови посилкової цілістності даних.
- •19.Суть реляційного підходу до проектування баз даних
- •20.Теорії нормалізації реляційних відношень та її використання при проектуванні бд.
- •21.Порядок приведення реляційних відношень до 3нф(4нф).
- •22.Порядок приведення реляційних відношень до нормальної форми Бойса-Кодда.(Фил)
- •24.Поняття та основні вимоги до даталогічного проектування
- •25.Критерії вибору субд
- •26.Відображення на ієрархічну модель бд
- •27.Відображення на мережеву модель бд
- •28. Відображення на реляційну модель бд
- •29.Особливості та характеристика субд Access
- •30.Характеристик об’єктів бази даних Access
- •31.Таблиці в Access та правила їх побудови
- •32.Характеристика основних типів запитів та способи їх створення в субд Access
- •33.Схема бази даних в субд Access її призначення та правила побудови
- •35.Характеристика засобів Access, які забезпечують безпомилкове введення даних.
- •34.Характеристика засобів захисту бази даних в субд Access.
- •44. Передумови розробки концепції сховищ даних.
- •36.Стратегії розподілення даних в розподіленій базі даних.
- •37.Характеристика та призначення case-засобу Erwin.
- •41.Характеристика стратегій розподілу даних в розподіл.Бд.
- •45.Архітектура сховищ даних.
- •40.Поняття розподіленої бази даних (рбд) та особливості технології роботи з рбд.
- •42.Особливості технології функціонування розподілених баз даних.
- •43.Особливості проектування розподілених баз даних.
- •46.Відмінності проектування сховищ даних від баз даних.
- •48.Характеристика реляційної моделі представлення сховищ даних.
- •49.Характеристика гібридної моделі представлення сховищ даних.
- •47.Характеристика багатовимірної моделі представлення сховищ даних.
- •51.Сутність методики вимірного моделювання сховищ даних.
- •50. Складові сховищ даних та їх характеристика.
- •56.Моделі відновлення бд і сд в sql Server 2008. Та їх характеристика.
- •52. Визначення сховищ та вітрин (кіосків) даних їх призначення та застосування.
- •53. Репозитарій метаданих та його призначення в сховищах даних.
- •54. Характеристика основних інструментів sql Server 2008.
- •55.Операція резервного копіювання, її характеристика і види в sql Server 2008.
- •57.Трігери, їх призначення, види в sql Server 2008.
- •58.Процедури, що зберігаються в sql Server 2008.
- •59.Характеристика і призначення інструменту sql Management Studio.
- •60.Характеристика і призначення інструменту Analysis Services.
- •61.Створення olap проекту в sql Server 2008.
- •62.Правила побудови схем і діаграм бд в sql Server 2008.
- •63.Способи побудови таблиць в sql Server 2008
- •Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
22.Порядок приведення реляційних відношень до нормальної форми Бойса-Кодда.(Фил)
Нормальна форма Бойса-Кодда, або ж підсилена 3НФ, аналізує відношення, що перебувають у 3НФ, але характеризуються аномаліями оновлення.
Класичне визначення ЗНФ не підходить для відношень, що характеризуються такими властивостями:
відношення має два (чи більше) потенційних ключі;
два потенційних ключі є складовими;
складові ключі перекриваються, тобто мають хоча б один спільний атрибут.
Означення: Відношення знаходиться в нормальній формі Бойса-Кодда тоді, коли всі його детермінанти є потенційними ключами.
Інакше кажучи, всі стрілки на діаграмі функціональної залежності у відношенні, що знаходиться у НФБК, можуть починатись лише з потенційних ключів і відповідно жодну з них не можна виключити за допомогою процедури декомпозиції.
Відношення, яке перебуває в НФБК, завжди є відношенням у ЗНФ. І, навпаки, відношення в ЗНФ не завжди можна привести до нормальної форми Бойса-Кодда, не втративши залежності між його атрибутами.
Розглянемо такий приклад. Нехай задано відношення R (місто, адреса, індекс), в якому є такі залежності:
Зведення відношення до ЗНФ дасть два відношення: R1 (місто, адреса), R2 (адреса, індекс). Вони перебувають у ЗНФ, але не є відношеннями в НФБК, оскільки у відношенні R існує залежність індекс -> місто, тобто відношення в ЗНФ не завжди є відношенням у НФБК. Якщо ми зведемо це відношення до НФБК, то отримаємо відношення R1 (місто, адреса), R2 (індекс, місто), в яких будуть відображені не всі залежності початкового відношення. Так, не буде відображено залежності індекс -> адреса, а саме індекс позначає відділення зв'язку, що обслуговує адресатів якоїсь вулиці певного міста. Отже, зведення до НФБК може призвести до втрати важливих для початкового відношення залежностей, а з'єднання отриманих у результаті такої деком позиції відношень не дасть початкового відношення. Тому при зведенні до НФБК необхідно ретельно вивчати всі залежності і виконувати його лише тоді, коли виконується така вимога: «з'єднання без втрат».
Відношення в НФБК завжди є відношенням у ЗНФ, але не завжди відношення в ЗНФ є відношенням у НФБК.
Нормальна форма Бойса-Кодда має такі самі переваги, що й ЗНФ, але її виконання потребує особливої уваги з погляду її зворотності.
24.Поняття та основні вимоги до даталогічного проектування
На етапі даталогічного проектування здійснюється перехід від інфологічної моделі ПО до логічної (даталогічної) моделі, яка підтримується засобами конкретної СКБД. Процес переходу від інфологічної до даталогічної моделі називається відображенням.
Даталогічна модель являє собою базу даних, структуровану на логічному рівні та орієнтовану на конкретну СКБД. Кожна конкретна система накладає ряд обмежень на побудову логічної моделі даних, тому насамперед необхідно вивчити специфіку та особливості СКБД, виявити всі фактори, які можуть вплинути на логічну модель БД.
Основними факторами, що впливають на даталогічне проектування з боку СКБД, є:
Тип логічної моделі, що його підтримує обрана СКБД. Зараз найпоширенішими є реляційні СКБД. Крім реляційних моделей, існують єрархічні та мережеві моделі БД.
Особливості фізичної організації даних у середовищі вибраної СКБД. Наприклад, у СКБД Paradox чи dBASE-системах база даних організована у вигляді набору взаємозв'язаних файлів форматів DT і DBF. Усі інші об'єкти, такі як форми та звіти, також зберігаються в окремих файлах. У середовищі СКБД Microsoft Access усі дані та інструментальні засоби роботи з ними зберігаються в єдиному файлі бази даних. Тому при проектуванні БД потрібно знати не лише правила побудови логічної, а й особливості фізичної організації бази даних.
Кількісні обмеження, які накладає СКБД (наприклад, кількість рівнів ієрархії в єрархічних моделях, можлива кількість полів, записів, файлів тощо). Усе ще не знайдено формалізованих методів, які б давали змогу однозначно виконати даталогічне проектування.
У результаті даталогічного проектування можна отримати кілька варіантів побудови логічної моделі даних. Тому важливим моментом є оцінка отриманих моделей і вибір найоптимальнішого варіанта. Отриманий результат передусім потрібно оцінити з позицій відповідності наявним машинним ресурсам. У разі невідповідності цим обмеженням потрібно здійснити перепроектування БД. Крім того, на отриманій моделі необхідно перевірити умови виконання всіх запитів користувачів і вимог прикладних програм, тобто умову адекватності логічної моделі інформаційній моделі предметної області.
