Курсова робота на тему

«Поняття та види об`єктів цивільних прав»

План

Вступ..............................................................................................................

Розділ 1. Загальні положення про об`єкти цивільних прав

1. Поняття та ознаки об’єктів цивільних прав………………………

2. Оборотоздатність, як особлива якісна ознака об’єктів цивільних прав…………………………………………………………………………………………….

Розділ 2. Класифікація об’єктів цивільних прав

2.1.Речі,майно, гроші та цінні папери,як об’єкти цивільних прав…

2.2. Нематеріальні блага, як об’єкти цивільних прав………………………….

2.3. Інші об’єкти цивільних прав………………………………………………………….

Висновки…………………………………………………………………………………………………………

Список використаної літератури…………………………………………………………………..

Вступ

У теорії та практиці цивільно-правового регулювання майнових і немайнових відносин, які виникають у сучасному українському суспільстві, визначення понять об'єктів цивільних прав займає одне з центральних місць. Цивільне законодавство так чи інакше пов'язане з матеріальними і нематеріальними благами. Без них галузь законодавства втрачає будь-який конструктивний зміст. Будучи базисом фактичних і регулюючих правовідносин, майнові і немайнові блага мають певні особливості, котрі впливають на весь механізм правового регулювання.

Перш, ніж перейти до з’ясування поняття об’єкта цивільного права потрібно знати, що собою являє сам об’єкт прав як такого.

Об’єкт курсової роботи – (матеріальні це невід’ємна складова колективного інтелекту суспільства, високий рівень якого є обов’язковою ознакою громадянського суспільства.

Репрезентуючи інтелектуальну сторону права, об’єкт права може існувати у нашій уяві тільки у вигляді ідеального. На відміну від суспільних відносин, які можуть бути цілком видимим явищем, суспільні інтереси і потреби матеріалізовуються лише в нормах права.

Щоб дати визначення поняттю «об'єкти цивільного права», необхідно розглянути співвідношення його з терміном «об'єкти цивільних правовідносин». Питання про об'єкти цивільних правовідносин є одним із найбільш спірних у теорії цивільного права. Огляд правової літератури з цього питання дали Ю.К. Толстой, В.О. Лапач, О.В. Дзера та ін. Розмежування зазначених понять ґрунтується на таких міркуваннях: об'єктами цивільних правовідносин є те, на що вони спрямовані і певним чином впливають. Як суспільні зв'язки цивільні правовідносини можуть впливати лише на поведінку людини, тобто об'єктом останніх є поведінка їх суб'єктів щодо різних матеріальних благ.

Основна мета дослідження курсової роботи полягає у комплексному дослідженні специфіки об'єктів цивільних прав.

Виходячи з поставленої мети, в даному дослідженні поставлені наступні завдання:

1. дослідити загальну характеристику поняття та види об'єктів в цивільному праві;

2. розгляд особливостей видів об'єктів цивільних прав.

При написанні даної роботи було використано такі методи дослідження: спеціально-юридичний, порівняльно-правовий, історико-порівняльний.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів та п`яти підпитань, висновку та списку літератури.

Розділ 1. Загальні положення про об`єкти цивільних прав

1.1.Поняття та ознаки об’єктів цивільних прав

(розписати, що серед науковців існують декілька видів поглядів, що стосується поняття цивільних правовідносин. Зустрічаються положення про те, що поняття об’єктів цивільних правовідносин та поняття об’єкту цивільних прав відрізняються за своює якісною характеристикою, прихильники ж іншого підходу визначають тотожність зазначених понять)

Під об'єктом цивільних прав розуміють матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини. Об'єкти цивільних прав та об'єкти цивільних правовідносин - поняття тотожні. Цивільні правовідносини складаються між особами щодо матеріального чи нематеріального блага для задоволення своїх потреб. Тому об'єктом цивільних прав (правовідносин) може бути те, заради чого суб'єкти вступають у правовідносини і на що спрямовані їхні суб'єктивні права та обов'язки з метою здійснення своїх законних права та інтересів Цивільне право України - за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, вид. К.: Юрінком Інтер, 2002р.. Цивільний кодекс УРСР , який набрав чинності з 1 січня 1964 p. і є чинним сьогодні, не містить ніяких окремих положень щодо об'єктів цивільних прав. Між тим у проекті ЦК України від 25 серпня 1996 p. цьому питанню присвячено цілий розділ. Стаття 161 проекту ЦК України відносить до об'єктів цивільних прав речі, включаючи гроші та цінні папери, інше майно, у тому числі майнові права, роботи та послуги, результати творчої діяльності, службову та комерційну таємницю, особисті немайнові блага, та інші матеріальні та нематеріальні блага.

( в кінці підрозділу варто записати визначення поняття об’єкта цивільних прав, яке найбільше зустрічається як в теорії права так і в теорії цивілістичної науки)

1.2.Оборотоздатність, як особлива якісна ознака об’єктів цивільних прав

Дослідивши різні підходи до визначення об’єктів цивільних прав, ми можемо дослідити якісні ознаки, що є підставою для розмежування об’єктів цивільних прав від об’єктів інших прав, кримінального, трудового, адміністративного, фінансового.

За критерієм оборотоздатність об`єкти цивільних прав можна поділити на три види:

а) об’єкти, які обертаються вільно;

б) об’єкти, які обмежені в обігу;

в) об’єкти вилучені з обігу [7, 136].

а) За загальним правилом об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не не невідємними від фізичної чи юридичної особи(ст..178 ЦК)

Існують універсальне і сингулярне правонаступництво. При універсальному до правонаступника в результаті одного акта переходять як єдине ціле усі права та обов’язки власника права. Таке правонаступництво наявне при спадкуванні, реорганізації юридичної особи. При сингулярному до одної особи переходять тільки окремі права й обов’язки іншої.

У такому порядку переходять права й обов’язки внаслідок здійснення право чинів щодо відчуження майна, поступок прав і переведення боргу, передача майна в оренду тощо.

б)Об’єкти обмежені в обігу – це об’єкти, які можуть належати тільки окремим учасникам цивільного обороту, або обіг таких об’єктів, їх придбання або відчуження може здійснюватися лише на підставі відповідного дозволу (напр., торгівля алкогольними напоями). Це означає, що в законі повинні передбачатися вихідні критерії належності об’єктів до обмежено обороноздатних і вказуватися державні органи, уповноважені визначити конкретні їхні види.

в) Вилученими з цивільного обороту вважаються об’єкти, що не можуть бути предметом угод і іншим способом переходити від одного до іншого в межах цивільно-правових відносин. Такі об’єкти повинні бути прямо зазначені в законі [3; 123].

Відповідно до Закону про надра, ділянки надр не можуть бути предметом купівлі-продажу, дарування, спадкування, внеску, застави чи відчужування в ін. формі. Вони можуть передаватися в користування тільки на підставі ліцензії для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації підземних споруджень, геологічного вивчення й інших цілей. Без ліцензії дозволяється видобуток загальнопоширених корисних копалин для власних потреб власниками, власниками земельних ділянок у межах цих ділянок.

Оборот водних об’єктів і лісу регулюється відповідно Земельним, Водним і Лісовим кодексами. Забороняється купівля-продаж, застава і здійснення інших угод, що можуть викликати відчуження ділянок, що як входять, так і не входять у лісовий фонд. Допускається передача ділянок лісу в користування на підставі договору, а водних об’єктів – ліцензії.

Все те, що знаходиться на земельних ділянках громадян і юридичних осіб, дерево-чагарникова рослинність, а також невеликі за площею і непротічні штучні водойми, що не мають гідравлічного зв’язку з іншими водними об’єктами, можуть відчужуватися ними за своїм розсудом і передаватися іншим способом.

Порушення встановленого для об’єктів, обмежених в обігу та для об’єктів, вилучених з обігу, при укладанні угод тягне за собою визнання таких угод недійними.

Саме такі правила й передбачені ЦК для таких об’єктів як земля й інші природні ресурси [2; 65].