- •Конспект лекцій з дисципліни (Рукопис) «економіка програмної інженерії»
- •Тема 1. Основи економічної розробки програмного забезпечення
- •Тема 2. Марктинг програмного забезпечення
- •1.Програмне забезпечення з позиції маркетингу.
- •2. Критерії оцінки програмного забезпечення.
- •Тема 3. Аналіз оточення та внутрішнього середовища підприємств-розробників програмного забезпечення
- •1. Аналіз чинників оточення підприємств-розробників програмного забезпечення
- •2.Основні методи аналізування сердовища.
- •3. Розроблення та вибір стратегій
- •Стратегії розвитку і.Ансофа
- •Тема 4. Ризики підприємств-розробників програмного забезпечення
- •4.1.Поняття та види ризиків. Ризики підприємств-розробників програмного забезпечення
- •Ризики внутрішнього середовища безпосередньо пов’язані з діяльністю підприємства розробника програмного забезпечення. Вони поділяються на три великі групи:
- •Основні види енергетичних ризиків
- •Основні виробничо-господарські ризики
- •Основні комерційні ризики
- •Управління ризиками
- •Тема 5. Ціноутворення на ринку програмних продуктів
- •Особливості ринку ціноутворення програмного забезпечення
- •5.3. Порядок встановлення цін на пз
Основні види енергетичних ризиків
Ризик |
Характеристика |
Відключення або зриву поставок |
Можливі збитки зумовлені призупиненням або відмовою у постачанні енергетичних ресурсів. |
Тарифний |
Ризик пов’язаний зі зміною тарифних ставок на ринку енергоносіїв. |
Постачання енергоресурсів низької якості |
Ризик полягає у тому, що через незадовільну якість енергоресурсів організація зазнає непередбачених збитків. |
Господарські ризики пов’язані з виробництвом будь-якої продукції, товарів та послуг, в процесі якого виникають проблеми застосування технології виробництва, незавантаження виробничих потужностей, зниження інтенсивності виробництва, зростання браку тощо. Виробничо-господарські ризики поділяються на такі групи ризиків: технічні, технологічні, інноваційні, майнові (табл.).
Таблиця
Основні виробничо-господарські ризики
Ризик |
Характеристика |
Технічний |
Виникає при незадовільній організації розроблення програмного забезпечення або внаслідок морального та фізичного зносу комп’ютерного обладнання. |
Технологічний |
Виникає під час похибок у використанні технології або як результат неправильно обраної технології, (тобто зумовлений недосконалістю технології). |
Інноваційний |
Пов’язаний з ймовірністю втрат внаслідок непередбаченого попиту на товари та послуги, у розвиток яких вкладаються кошти. |
Майновий |
Збитки, одержані внаслідок пошкодження майна підприємства або його повної чи часткової втрати. |
Слід зазначити, що всі господарські ризики стосуються групи внутрішніх ризиків, оскільки на них можна безпосередньо вплинути, а виникають вони, як правило, з вини самого підприємства.
Комерційні ризики – це можливі збитки або додаткові надходження, які можуть виникнути у процесі реалізації товарів та послуг. До комерційних ризиків належать ризики: неплатежів, маркетингові, торгові, програмного забезпечення.
Таблиця
Основні комерційні ризики
Ризик |
Характеристика |
Неплатежів |
Пов’язаний з проблемою відмови в оплаті за програмне забезпеченн, використання «піратських копій» тощо. |
Маркетинговий |
Ризик втрат внаслідок незадовільної маркетингової діяльності підприємства. |
Торговий |
Безпосередньо виникає у процесі переходу програмного забезпечення від продавця до коритувача. |
|
|
Програмного забезпечення |
ймовірність втрат або отримання додаткового результату, що виникають при вкладенні підприємством засобів у розробку програмного забезпечення, які, можливо, не знайдуть очікуваного попиту на ринку або перевищать значення прогнозного попиту |
Управління ризиками
Методи зниження рівня ризику поділяють на внутрішні та зовнішні.
Рис. Методи зниження рівня ризику
Страхування є одним із найпоширеніших та практично універсальних способів зниження ризику. Суть страхування полягає у переданні ризику за певну визначену плату (страховий внесок) страхувальником (фізичною або юридичною особою) страховикові (страховій організації). За умов настання передбачених страховим договором подій (страхового випадку) страховик повністю або частково відшкодовує страхувальнику збитки (страхову суму).
Залучення додаткової інформації. Підприємство прагне володіти повною, надійною та своєчасною інформацією про зовнішнє і внутрішнє середовища, що дає змогу швидко та ефективно приймати управлінські рішення. Проте необхідна інформація є досить дорогою, а часто і важкодоступна.
Розподіл ризику полягає у переданні частини відповідальності за ймовірність виникнення та розмір збитків під час реалізації ризикованого проекту чи прийняття ризикованого рішення партнерові. Цей метод має низку переваг для обох сторін, а саме: наявність у партнера більшого досвіду в сфері реалізації проекту, володіння достатніми ресурсами для покриття можливих збитків.
Лімітування означає встановлення системи обмежень величини потоків (грошові, інвестиційні, товарні, кредитні) як зверху, так і знизу [43, с. 112]. Застосовується цей метод при продажу товарів у кредит, наданні позик, визначенні сум вкладення капіталу.
Резервування полягає у формуванні фондів відшкодування збитків за рахунок власних ресурсів. Для цього створюють запаси сировини, матеріалів та комплектуючих, грошові запаси, встановлюють додаткові потужності, налагоджують нові, в цей момент не задіяні, канали комунікацій.
Диверсифікація полягає в розподілі інвестиційних ресурсів між різними, безпосередньо не пов’язаними між собою, об’єктами вкладання. При застосуванні цього методу необхідно обирати об’єкти вкладання із протилежними фазами коливання доходу між собою. Перевагами методу є забезпечення більшої надійності отримання прибутків, постачання сировини, комплектуючих та інших товарно-матеріальних цінностей, збуту готової продукції тощо.
Деривативи (опціони, ф’ючерси, свопи, форвардні контракти тощо) за своєю суттю близькі до страхування. Використовуються вони для захисту від ризиків, які виникають внаслідок зміни товарних цін, курсів валют та процентних ставок. Для успішного використання деривативів необхідно вміти передбачати зміни на ринках, тобто навчитись прогнозувати.
Об’єднання (злиття) підприємств - зниження основних ризиків та зменшення ризику невикористаних можливостей за рахунок синергічного ефекту (коли вартість і результат діяльності об’єднаного підприємства стають більшими, ніж проста сума вартостей і результатів діяльності двох окремих підприємств).
Створення венчурних підприємств (чи спеціальних структурних підрозділів) для реалізації ризикових проектів. Венчурні підприємства є неприбутковими, оскільки самостійно не організовують виробництво та не реалізують продукцію, а передають свої розробки іншим підприємствам (експлеренти, патієнти, комутанти). Венчурні підприємства працюють на етапах зростання та активності в науково-дослідній сфері. Такий метод є вигідним обидвом учасникам угоди, оскільки мале венчурне підприємство отримує фінансову підтримку, необхідне обладнання, канали збуту за мінімального адміністративно-господарського втручання.
Маркетингова діяльність, необхідна для розвитку організації в ринкових умовах, також є важливим способом зниження ризиків у діяльності підприємства. Цей метод доцільно використовувати у поєднанні з іншими, переліченими вище методами зниження ризиків.
Лобіювання – це спосіб легального впливу громадян на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Перехресне використання керівного апарату - залучення керівників однієї організації до виконання управлінських функцій в інших організаціях. Це можливо, коли член або члени правління однієї організації водночас є членами правління інших організацій.
Оптимізація ризиків підприємств розробників програмного забезпечення, враховуючи їхню динамічність, потребує постійної ідентифікації ризиків та їхнього детального аналізування. Вибір та застосування відповідних методів управління необхідно здійснювати, зважаючи на етапи зародження ризиків, їхні взаємозв’язки та характер співпраці суб’єктів діяльності. Використання запропонованих методів на етапі виникнення дає змогу: комплексно управляти ризиками; розробляти та приймати адекватні рішення; оптимізувати використання ресурсів; зменшити вплив ризиків на наступних етапах; звести до мінімуму ймовірність настання інших ризиків; підвищити стабільність та ефективність діяльності.
