5.2. Етап планування. Розробка плану роботи з текстом в процесі застосування цієї програми.
із такою ж назвою.
Лірика Лесі Українки
Найвищим злетом української поезії кінця ХІХ – початку ХХ ст. є, безперечно, творчість Лесі Українки. Розмаїта мотивами та образами, багата ритмічно-інтонаційними ходами, її лірика завжди насичена громадянським неспокоєм, активністю втручання в дійсність, порушенням злободенних суспільних проблем. Завдяки енергійній дикції, властивій багатьом творам на політичні теми, вірші Лесі Українки стали в один ряд із класичними поезіями Тараса Шевченка та Івана Франка. Громадянська наснаженість, політична закличність аж ніяк не затінили щирої схвильованості творів поетеси. Леся Українка володіла талантом проникнення у найпотаємніші глибини внутрішнього світу людини. Скажімо, кожен з дванадцяти віршів циклу «Мелодії» тонко передає зміни в почуттях і переживаннях особистості. Важливо, що ці зміни в настрої ліричного героя супроводжуються змінами і в ритмічно-інтонаційній структурі поезій.
5.2.1. Прочитайте текст, з’ясуйте його тему та мету, уточніть значення невідомих слів.
Відповідь учня: «Тема тексту – зображення ознак поетичної творчості Лесі Українки», «Мета – дати характеристику поетичній творчості Лесі Українки»
5.2.2. Проаналізуйте текст за таким планом: 1) з’ясуйте, до якого стилю належить текст; 2) визначте тип мовлення, який домінує у тексті; 3) вкажіть рематичні компоненти у цьому тексті? 4) яка інформація переважає в тексті (факти, оцінка, прихована інформація); 5) знайдіть ключові слова та випишіть їх;
Відповідь учня:
Текст належить до наукового стилю (науково-навчального підстилю), адже в ньому присутні такі мовні засоби:
а) лексичні: терміни, книжні слова, наводяться конкретні факти, цифрові дані;
б) морфологічні: абстрактні іменники на –ість, переважання у тексті іменників і прикметників;
б) синтаксичні: прості речення, ускладнені вставними словами, які ілюструють хід думок, однорідними членами речення, відокремленими означеннями тощо.
2) У цьому тексті змальовуються ознаки, які характеризують поезію Лесі Українки (Розмаїта мотивами та образами, багата ритмічно-інтонаційними ходами насичена громадянським неспокоєм, громадянська наснаженість, політична закличність щирої схвильованості тощо). Отже, цей текст є описом-характеристикою, бо ці іменники називають якості поезії Лесі Українки, які, на думку автора цього тексту, є істотними її властивостями. Отже, у тексті міститься оцінка описуваного об’єкта, лірики Лесі Українки.
3) Текст містить опис характерних ознак предмета, отже змістове навантаження тут несуть прикметники та абстрактні іменники, що мають відтінок характеристики, у цьому тексті оцінні компоненти виражені іменниково-прикметниковими сполученнями (Розмаїта мотивами та образами, багата ритмічно-інтонаційними ходами, насичена громадянським неспокоєм, громадянська наснаженість, політична закличність, щира схвильованість). Отже, тема залишається сталою, це об’єкт характеристики – лірика Лесі Українки, а рема – ознаки об’єкта, виражені іменниково-прикметниковими словосполученнями. Темо-рематична структура цього тексту така:
Т1
|
|
Р1 |
|
Р2 |
|
|
Р3 |
|
|
Р4 |
4) У тексті переважає оцінка (оцінні словосполучення)також є виклад фактів (дати, цифри, назва збірки Лесі Українки тощо).
5) Ключові слова: громадянський, активність, політичні теми, суспільні проблеми, глибина внутрішнього світу, зміни в настрої ліричного героя.
5.2.3. Складіть план тексту, користуючись виписаними ключовими словами та пам’ятаючи про те, що рематичним компонентом, який рухає зміст тексту, тобто забезпечує розгортання інформації, є характеристика якостей поезії Лесі Українки.
Відповідь учня:
1. Громадянська активність поезії Лесі Українки.
2. Чільне місце лірики поетеси у когорті геніїв поетичного слова.
3. Щира схвильованість поетичного слова.
4. Проникнення у мінливий внутрішній світ.
5.3. Етап реалізації. Записування тексту конспекту
Запишіть текст, використовуючи дані аналізу (записуйте текст у відповідності до вихідного типу мовлення, пропускаючи повторювані тематичні компоненти речень). Запропонуйте учням оформити текстову інформацію у вигляді традиційного конспекту або таблиці. Міркуйте так: якщо визначений текст є описом-характеристикою, то найважливіша інформація у ньому – це ознаки та властивості описуваного предмета, отже вони містять основний зміст тексту, додаткова інформація, яка може знадобитися при розширенні знань з цієї теми – це фактичні дані. Записуючи текст, давайте відповіді на такі питання: Які слова в тексті потребують з’ясування їхнього значення? Яка інформація є неповною? Що ще потрібно дізнатися з цієї теми? Чи немає суперечностей у викладеній інформації?
Думки, що виникають з приводу цих питань, записуйте у колонку «Примітки».
Таблиця матиме такий вигляд:
Характеризо-ваний предмет |
Ознаки предмета |
Додаткова інформація, фактографічні відомості. |
Примітки |
Лірика Лесі Українки |
Багатство мотивів та образів |
Кінець ХІХ - початок ХХ ст. |
Уточнити, які саме мотиви та образи присутні у творах Лесі Українки |
Громадянськість, політична закличність, |
Дібрати приклади громадянської лірики |
||
Активність, енергійна дикція |
Проілюструвати прикладами з поезій. Ці особливості стосуються добору художніх засобів. |
||
Злободенність |
Наслідки вияву ознак – твори стали в один ряд з поезіями Шевченка та Франка |
У чому це проявляється? Які теми були на той час найбільш актуальними? |
|
Щира схвильованість, проникнення у глибини людської душі |
Майстерне поєднання політичності та душевності творів |
||
Зміни в почуттях героя передаються через зміни у ритміці |
Цикл «Мелодії» складається з дванадцяти віршів. |
Проілюструвати прикладами з поезій Лесі Українки |
Конспект у традиційній формі:
Текст конспекту |
Примітки |
|
Лірика Лесі Українки (ЛУ) – вершина укр. поезії кін. ХІХ – поч. ХХ ст. багато мотивів і образів. Ліриці властиві: громадянський неспокій, активність втручання в дійсність, порушення злободенних суспільних проблем, енергійна дикція. Ці риси ставлять поезію ЛУ поряд з творами Шевченка та Франка. Разом з тим присутня щира схвильованість, проникнення у душу людини: вірші зб. «Мелодії» передають зміни в почуттях що відображено у зміні ритмічно-інтонаційній структурі поезій.
|
|