Змістовий модуль 5. Інфляція та грошові реформи
1. Сутність, причини, види і типи інфляції.
Інфляція — це процес знецінення грошей та загальне підвищення цін на товари і послуги внаслідок надмірної емісії та переповнення каналів обігу грошовою масою, яка виявилась не забезпеченою економічними благами.
Інфляційні процеси були пов’язані безпосередньо з війнами або епідеміями, тривалими неврожаями та іншими стихійними лихами, що зумовлюють політичні і соціальні потрясіння.
Інфляція була характерна для грошового обігу:
У США — у період війни за незалежність 1775-1783 рр.;
У Франції — у період Французької революції 1789-1791 рр.;
У Англії — під час війни з Наполеоном на початку XIX ст.;
У Росії в 1769-1895 рр.;
У Особливо високих темпів інфляція набула у Німеччині після Першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса в обігу досягла 396 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилась у трильйон разів.
Внутрішні фактори (причини) інфляції:
Негрошові фактори - це порушення пропорцій господарства, циклічний розвиток економіки, монополізація виробництва, незбалансованість інвестицій, державно-монополістичне ціноутворення, кредитна експансія, екстраординарні обставини соціально-політичного характеру тощо.
До грошових (монетарних) відносять кризу державних фінансів, а саме: дефіцит бюджету, зростання державного боргу, емісія грошей, а також збільшення кредитних засобів обігу внаслідок розширення кредитної системи, збільшення швидкості обігу грошей тощо.
Зовнішніми факторами інфляції є світові структурні кризи (сировинна, енергетична, валютна), валютна політика держав, спрямована на експорт інфляції в інші країни, нелегальний експорт золота, валюти.
За формами прояву інфляції можна виділити:
цінову інфляцію, ідо проявляється у формі зростання цін;
інфляцію заощаджень — при зафіксованих державою цінах, доходах, повальному дефіциті товарів знецінення грошей проявляється у зростанні вимушених заощадженнях у населення;
девальвацію, за якою знецінення грошей проявляється у падінні їхнього курсу до іноземних валют.
Розрізняють відкриту та подавлену інфляцію. Відкрита проявляється у збільшенні цін, подавлена – у виникненні дефіциту товарів та погіршенні їх якості.
Відкрита інфляція приймає різні форми:
повзуча (коли ціни змінюються повільно – до 10% в рік),
галопуюча (10-100%)
гіперінфляція (більше 100%), в її складі виділяють супергіперінфляцію (більше 50% на місяць). Гіперінфляція призводить в кінцевому результаті до повного розладу грошового обігу.
В залежності від причин, які викликають інфляційні процеси, розрізняють такі типи інфляції:
1) Інфляція попиту. Попит на товари більший, ніж пропозиція товарів, в зв'язку з тим, що виробничий сектор не в змозі задовольнити потреби населення. Цей надлишок попиту призводить до зростання цін. Спостерігається наявність великої кількості грошей при малій кількості товарів.
2) Інфляція пропозиції (витрат виробництва). Має 2 основних джерела: зростання цін на сировину та енергію; зростання номінальної заробітної плати.
Інфляція витрат та інфляція попиту взаємопов'язані та взаємообумовлені, їх важко чітко розділити.