4. Чинники формування безробіття

Безробіття становить макроекономічну проблему, оскільки чинники, які на нього впливають, є передусім економічні, а саме:

• структурні зрушення в економіці, які призводять до масштабних змін у структурі й кількості попиту на робочу силу і мають особливо тяжкі наслідки в періоди стагнації або зниження ділової активності;

• зниження темпів економічного розвитку, що приводять до зменшення кількості робочих місць, порушення збалансованості чисельності працівників з кількістю робочих місць;

• недостатній сукупний попит;

• інфляція, яка виявляється в скороченні капітальних вкладів (зменшення інвестицій призводить до скорочення виробництва, а отже, і зайнятості), а також у зниженні реальних доходів населення, що зумовлює збільшення пропонування робочої сили за умови зниження попиту на неї;

• співвідношення цін на фактори виробництва, яке веде до переважання працеощадних технологій;

• сезонні коливання виробництва, які викликають зміни в попиті на робочу силу;

• НТП, наслідки якого посилюють безробіття через комплексний вплив, котрий виявляється, по-перше, у впровадженні працеощадних технологій, автоматизації виробництва, що витискає велику кількість некваліфікованої праці; по-друге, в ускладненні виробництва, що неминуче спричинюється до спеціалізації, а отже, збільшення структурних диспропорцій між попитом і пропонуванням робочої сили.

Соціальні чинники;

• недосконале трудове законодавство як результат компромісу між вимогами працівників і профспілок, з одного боку, і державою — з другого, посилює негнучкість ринку праці, призводить до скорочення попиту на живу працю в підприємців, зменшуючи її питому вагу;

• трансфертні платежі, що впливають як на зниження, так і на підвищення безробіття;

• недостатня професійна і територіальна мобільність робочої сили;

• недостатній розвиток програм зайнятості;

• низький рівень і статус системи освіти, професійної підготовки і перепідготовки;

• брак інформації про вільні робочі місця;

• низька економічна активність різних груп населення. Демографічні чинники;

• зміни в чисельності населення;

• зміни статево-вікової структури.

Наведені фактори не вичерпують складності причинно-наслідкових залежностей безробіття і це тільки найпоширеніші її пояснення.

5. Види безробіття

Безробіття — складне, багатопланове явище, яке має безліч форм та виявів.

Безробіття проявляється у двох формах: абсолютне і відносне.

До абсолютного належить:

фрикційне безробіття, яке пов'язане з переміщенням осіб з однієї роботи на іншу, з однієї місцевості — до іншої. Отже, це своєрідна соціальна, суперечність, яку розуміють як проблему пошуку відповідної роботи;

структурне безробіття, яке виникає в результаті структурних зрушень в економіці, що впливають на структуру сукупного попиту на робочу силу: на одні професії попит підвищується, на інші — падає;

циклічне безробіття, яке виявляється в умовах спаду як фази економічного циклу.

Відносне безробіття включає в себе:

Добровільне безробіття виникає тоді, коли працівник звільняється за власним бажанням, оскільки він не задоволений рівнем оплати праці, умовами роботи, психологічним кліматом в колективі.

Вимушене безробіття виникає тоді, коли працівник не бажає звільнятися, а адміністрація проводить скорочення персоналу.

Конверсійне безробіття спричиняється скороченням чисельності армії і перепрофілюванням підприємств військово-промислового комплексу на випуск цивільної продукції.

Технологічне — пов'язане з переходом до нової техніки і технології, механізацією та автоматизацією виробництва, що супроводжується вивільненням робочої сили і наймом працівників принципово нових спеціальностей та кваліфікацій.

Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різні коливання попиту на працю (сільське господарство, будівництво)

Інституційне - це безробіття, яке зумовлене правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці. Воно може бути, наприклад, спричинене введенням гарантованої мінімальної заробітної плати, недосконалою податковою системою (надмірні соціальні виплати знижують пропозицію праці. Високі ставки оподаткування, скорочуючи доходи, роблять їх порівнянними із сумами виплат за соціальними програмами. Це також знижує пропозицію робочої сили.)

Застійне безробіття є особливо небезпечним, якщо триває достатньо довгий час. За результатами досліджень американських соціологів після річної вимушеної перерви в роботі людина практично не може адаптуватися до нормальної трудової діяльності, навіть якщо вдається знайти робоче місце. Відповідно, міжнародна статистика звертає увагу на загальний рівень безробіття понад 12 місяців, так зване тривале застійне безробіття.

Відповідно до закону Оукена зростання безробіття на 1%-ий пункт над природним рівнем призводить до втрати 2-2,5-го% потенційного ВНП.

Природний рівень безробіття - рівень структурного і фрикційного безробіття разом, тобто це мінімальний рівень безробіття в країні, який не може бути знижений і відповідає поняттю повної зайнятості. Значення природного рівня безробіття для нормально функціонуючого ринкового суспільства - 5-7%.

Безробіття характеризується трьома основними показниками: чисельністю осіб, які не мають роботи, зареєстрованих в службі зайнятості; рівнем і тривалістю. В абсолютному виразі безробіття розраховують як різницю між чисельністю осіб, які становлять на даний момент робочу силу (трудові ресурси), і числом зайнятих громадян.

Облік чисельності безробітних (як в цілому, так і по окремих соціально-демографічних групах: жінки, чоловіки, молодь, особи, які проживають в сільській місцевості і в містах) проводиться шляхом фіксування в існуючій статистичній звітності таких показників:

1. Чисельність осіб, які мають статус безробітного на початку періоду.

2. Чисельність взятих на облік нових осіб.

3. Чисельність знятих з обліку (у т.ч. працевлаштованих, оформлених на дострокову пенсію і з інших причин) безробітних за конкретний період.

4. Чисельність безробітних, які залишилися на обліку в кінці періоду.

5. Чисельність направлених службою зайнятості безробітних на навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації.

6. Чисельність безробітних, які відмовилися продовжувати перенавчання за направленням служби зайнятості.

Чисельність безробітних, наприклад, міста або району:

, (5)

де – трудові ресурси міста, району; – працездатне населення в працездатному віці, зайняте в економіці; – особи похилого віку (пенсіонери) і підлітки, зайняті в економіці; – працездатне населення в працездатному віці, зайняте навчанням з відривом від виробництва; – працездатне населення в працездатному віці, зайняте в домашньому і особистому господарстві.

Тривалість безробіття - динамічна величина, що характеризує в середньому тривалість пошуку роботи особами, які мають статус безробітного на кінець періоду, а також тими безробітними, які були в цьому періоді працевлаштовані: