Практичне заняття №5

Тема 7. Соціально-трудові відносини зайнятості

1. Економічна та соціальна сутність зайнятості.

2. Види і форми зайнятості.

3. Безробіття як економічна категорія.

4. Чинники формування безробіття.

5. Види безробіття.

6. Державне регулювання зайнятості.

Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно;

5) вільно обрана зайнятість - реалізація права громадянина вільно обирати вид діяльності, не заборонений законом (зокрема такий, що не пов'язаний з виконанням оплачуваної роботи), а також професію та місце роботи відповідно до своїх здібностей і потреб;

Згідно із цим Законом (Ст 4. Зайняте населення):

1. До зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

До зайнятого населення також належать:

непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства;

батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

особа, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.

2. До зайнятого населення не належать іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні і зайнятість яких пов'язана із забезпеченням діяльності іноземних посольств і місій або виконанням своїх професійних чи трудових обов'язків перед роботодавцем - нерезидентом.

Кількість зайнятих характеризується рівнем зайнятості, який можна розрахувати двома способами:

1. Частка зайнятих у загальній чисельності населення

Рз = Чз/Чн * 100%,

де Рз — рівень зайнятості, %;

Чз — чисельність зайнятого населення, відповідно до балансу трудових ресурсів, осіб;

Чн — чисельність населення, відповідно до балансу трудових ресурсів, осіб.

2. Частка зайнятих в економічно активному населенні

Рз = Чз / Чеан * 100%,

де Чеан — чисельність економічно-активного наслення, осіб.

Економічна сутність зайнятості полягає в тому, що це є діяльність зі створення суспільного продукту (національного доходу).: чим більше зайняті трудові ресурси — тим краще використовується трудовий потенціал країни, тим більше виробляється суспільного продукту.

Соціальна сутність зайнятості полягає в тому, що вона відображає необхідність людини в самовираженні через участь у суспільно корисній праці, а також відображає ступінь задоволення своїх потреб при певному рівні соціально-економічного розвитку суспільства.

Практичний висновок, отже, такий, що суспільство, якщо воно націлене на подальший соціальний і економічний розвиток, не може байдуже ставиться до кількості громадян, які не зайняті суспільне корисною працею.

Види і форми зайнятості.

Під формами зайнятості населення економісти розуміють організаційно-правові способи, умови працевикористання,

а під видами зайнятості - розподіл активної частини трудових ресурсів за сферами і галузями національного виробництва.

Повна зайнятість населення — це така зайнятість за якої пропозиція робочої сили повністю покривається попитом з боку суспільного виробництва. (не плутати з повною зайнятістю особи, що визначаються зайнятістю повний робочий день).

Глобальна зайнятість — це врахування всіх видів корисної діяльності як у суспільному виробництві так і поза ним. До глобальної зайнятості можна віднести і так звану тіньову економіку та нерегламентовану зайнятість.

примусова зайнятість - не тільки право, а й обов'язок трудитись. Кожен працездатний громадянин повинен працювати з ранньої юності до пенсії

Добровільна незайнятість -тим, хто готовий трудитись і вишукує можливості для цього, держава повинна надати відповідну роботу.

види: За характером діяльності зайнятість може бути такою:

• робота на підприємствах, в організаціях, установах, фірмах всіх форм власності і господарювання;

• робота за кордоном і на спільних підприємствах;

• виконання державних і громадських обов'язків;

• служба в законних військових формуваннях;

• навчання в денних навчальних закладах;

• ведення домогосподарства і підсобного господарства;

• виховання дітей в сім'ї;

• догляд за хворими, інвалідами та людьми похилого віку;

• інші види діяльності, які встановлені законом.

За галузевою належністю зайнятість може бути:

• у сфері матеріального виробництва;

• у сфері нематеріального виробництва і обслуговування;

• в окремих великих галузях, наприклад, у промисловості, будівництві, сільському господарстві, на транспорті і у зв'язку, у науці, мистецтві і т.п.

За соціальною належністю люди бувають зайняті:

• у робітниках;

• у службовцях;

• в управлінському персоналі;

• у фермерах;

• у підприємцях.

За формами власності зайняті:

• у державному секторі;

• в акціонованій колективній власності;

• в приватній власності.

За територіальною ознакою: зайняті в окремих регіонах, економічних районах, адміністративно-господарських одиницях

За статево-віковою ознакою - чоловіки та жінки; молодь, особи середнього та похилого віку;

форми: За формами організації робочого часу:

14) повна зайнятість - зайнятість працівника за нормою робочого часу, передбаченою згідно із законодавством, колективним або трудовим договором;

11) неповна зайнятість - зайнятість працівника на умовах робочого часу, що менший від норми часу, передбаченої законодавством, і може встановлюватися за договором між працівником і роботодавцем з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку;За статусом діяльності:

первинна зайнятість — це зайнятість за основним місцем роботи, тобто там, де знаходиться трудова книжка особи;

вторинна зайнятість — це зайнятість додаткова, на іншому підприємстві або нерегламентована.

За характером організації робочих місць та робочого часу:

стандартна зайнятість, яка характеризується роботою у виробничому приміщенні роботодавця; стандартним навантаженням протягом дня, тижня, року; наявністю стабільного робочого місця;

нестандартна зайнятість не відповідає стандартним типовим правилам і потребує спеціального правового регулювання.

Останнім часом дедалі більшого поширення набувають гнучкі й нестандартні форми зайнятості, гнучкі графіки робочого часу. Використовують три форми гнучкості: гнучкість робочого часу, гнучкість зайнятості і гнучкість винагороди.

Гнучкими формами зайнятості вважають:

- зайнятість, пов'язану зі специфічним соціальним статусом працюючих (самозайняті, допомагаючі члени сім'ї тощо);

- зайнятість на роботах із нестандартними робочими місцями та організацією праці (надомна праця, робота за викликом);

- зайнятість за нестандартними організаційними формами (нестандартний робочий день, строкові контракти).

17) продуктивна зайнятість - зайнятість, що дає змогу забезпечити ефективне суспільне виробництво та задовольнити потреби працівника на рівні не менше встановлених законодавством гарантій;

За стабільністю трудової діяльності:

постійна зайнятість, яка відзначається відносною стабільністю місця роботи;

тимчасова зайнятість, яка пов'язана з тимчасовим, епізодичним або сезонним характером роботи.

За формами правового регулювання:

нелегальна зайнятість (тіньовий ринок праці) - діяльність громадян не регламентується жодними державними документами;

легальна зайнятість забезпечення місцем роботи відповідно до нормативно-правових норм про працю.

У міжнародній статистиці вихідним показником для аналізу зайнятості виступає рівень економічної активності населення, тобто, частка економічно активного населення в загальній його чисельності:

Незначна здатність ринку праці до саморегулювання, збереження вкрай напруженої ситуації на вітчизняному ринку праці потребують удосконалення застосовуваних нині методів державного регулювання трудової зайнятості економічно активного населення.